Зимовий/літній час: економія від переводу стрілок – вже не аргумент
В Україні знову заговорили про скасування переходу на літній час. Але. Якщо в Євросоюзі приймуть відповідне рішення. “Коли в ЄС скасують перехід на літній час, то Мінекономрозвитку звернеться до Кабінету Міністрів України щодо можливості внесення відповідних змін до порядку обчислення часу на території країни”, – повідомила прес-служба відомства, додавши, що економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час і інформації про зменшення споживання електроенергії при переведенні годинників у Мінекономрозвитку немає. В Академії наук також спростували користь від переходу на літній час для України. "Істотної економічної вигоди від такого переходу немає. Є переваги у використанні світлової частини дня для відпочинку", – заявив член президії НАН академік Ярослав Яцків.
Власне, в цьому переконують й опитані нами експерти: сьогодні для переведення стрілок немає жодних економічних підстав, утім, якщо відмовлятися, то тільки в компанії, тобто, одночасно з Європою.
Сергій Рачинський, медіааналітик Інститут демократії ім. Пилипа Орлика:
“Зміни часу відкрили великий “фронт робіт” для бюрократів і чиновників, натомість, від цього не має жодного економічного ефекту”
– Головною причиною для введення літнього часу є бажання держави “регулювати” економіку та уніфікувати спосіб життя в країні. Першими змінили час на теренах України ще більшовики, які в 30-х роках перевели в СРСР стрілки вперед на годину і застосували “декретний час”. Керування часом чиновники завжди пояснювали необхідністю заощаджувати електроенергію та повніше використовувати сонячне світло. Але економія ніколи не була головною проблемою енергопостачання. Більш важливим є нівелювання дисбалансу споживання електрики вночі і вдень. Переведення стрілок жодним чином не впливає на врегулювання цього дисбалансу. Натомість зміни часу відкрили великий “фронт робіт” для бюрократів і чиновників. Обґрунтування, перепланування, переписування розкладів і графіків робіт, численні наради і засідання – бюрократія стала головним бенефіціаром від маніпулювання часом. Щодо незручностей та економічних збитків внаслідок зміни часу двічі на рік, то ніхто ніколи серйозно це питання не вивчав. Одностайно про небезпеку для здоров’я людей говорять тільки лікарі. Поступово, як в ЄС так і в інших країнах стало зрозуміло, що переведення стрілок не має жодного економічного ефекту. Населення почало сприймати переведення стрілок як безглузду забаганку начальства. В ЄС, коли уряди стикаються з жорсткою критикою незадоволених ситуацією в економіці, коли виборці перестають довіряти традиційним партіям, коли ЄС критикують за марнотратство, в Брюсселі дійшли висновку, що відмовитися від процедури, яка давно втратила популярність, піде на користь бюрократії. Бюрократія для себе вже визначилася - ідея маніпулювання часом себе вичерпала. Ті самі мотиви діють і в Україні. Отже, скоріше за все, Україна відмовиться від переведення стрілок навіть раніше за країни ЄС під гаслом “уніфікації з Європою”.
Ігор Лубківський, психолог, інженер:
“Проблему пікових навантажень можна вирішувати тим, щоб розводити початок робочого дня у різних верств населення”
– Як інженер за першою освітою і людина, яка багато років пропрацювала в обленерго, можу впевнено сказати, що електричні лампочки (освітлення) тепер далеко не головний споживач електроенергії. Так, ми все ще маємо пікові навантаження на електромережі зранку і ввечері, але пов'язано це тепер не стільки з освітленням, як з використанням побутових приладів. Бо навіть якщо користуватися старими лампочками розжарення по 100 ватт кожна і вмикати їх в усіх кімнатах – це лише 600-700 ватт, максимум – кіловатт споживання. В той час, як електропраска – це 1,5 кВт, електрочайник - 1,5-2 кВт, а мікрохвильова піч - до 3-3,5 кВт. А проблему пікових навантажень можна вирішувати не переведенням стрілок годинника, а просто тим, щоб розводити початок робочого дня у різних верств населення. Так, до речі, давно вже роблять у Польщі. Міський транспорт там нерідко починає працювати від 5-ої години ранку, а потім кожну годину починає працювати хтось інший: великі підприємства – о 6-7-й, студенти підтягуються о 8-й, школярі о 9-й, а магазини починають працювати о 10-й годині ранку. І це - набагато ефективніше, ніж переводити стрілки годинників. Далі – який час залишити? На мою думку – тепер вже більше як психолога, ніж інженера – звичайно зимовий. Це наш природній поясний час, навіщо нам щось тут змінювати? Вистачить й того, що в радянські часи наш час на 2 години відрізнявся від справжнього, До того ж навіщо ще себе додатково заплутувати? Краще вже поставити реальний час, а від нього робити так, як сказано вище – добирати такий режим праці організацій, підприємств, шкіл і навчальних закладів, щоб це було зручно усім. Ну а якщо Європа залишить у себе літній час, то ми навіть додатково виграємо, тому що тоді наш звичний нам поясний час відповідатиме середньоєвропейському. Тож усі аргументи, здається, говорять тільки на користь одного - перевести стрілки на зимовий час і там вже й залишитися. З одним зауваженням, правда, - що все-таки поясний час на Сході і на Заході нашої країни відрізняється між собою майже на годину. А тому є сенс розпочинати робочий ритм на сході нашої держави раніше, ніж на заході. Але це питання теж можна якось вирішити і без переведення годинників – наприклад надавши право місцевим радам самим його вирішувати. Ну а якщо вже все-таки й переводити стрілки годинників, то не так, як це роблять зараз, двічі на рік, піддаючи наш організм стресам, коли весною для нас це переведення все ще настає занадто рано, а восени – вже запізно, а змістивши його початок і закінчення на місяць... весною - пізніше, а восени - швидше. Скажімо не першого квітня, а десь перед 1-м травням і не наприкінці жовтня, а десь на його початку. Адже колись літній час тривав 6 місяців, а зараз його тривалість довели до 7-ми. От і виходять постійні стреси для організму...”
Володимир Шульмейстер, директор програми "Інфраструктура майбутнього" Українського інституту майбутнього:
“Від переведення годинників страждають лише пасажири, зокрема, ті що їдуть поїздами”
– Хто мав нещастя подорожувати потягом у день, коли відбувається переведення часу, то міг потрапити в неочікувану годинну стоянку у відкритому полі, оскільки потяг має зупинитися на час переведення годинникових стрілок, аби прибути на станцію о визначеній годині. Але. Що стосується безпосередньо транспортної галузі України, то від переведення стрілок годинника жодних проблем не відчувається. Все попередньо планується, складаються графіки, розклади рухів. І якщо проблеми таки виникають, то, частіше за все, причина не в зміні часу, а в технічних несправностях транспорту. Тобто, добре це чи ні для економії – важко сказати. Але для безпеки руху вигода таки є. Адже набагато краще, щоб пік руху транспорту припадав на світлу половину дня.
Водночас, у питанні переведення годинників вбачається ще й політичний підтекст. Через якихось півроку в Україні пройдуть вибори, і, вважаю, тоді почнеться гра “у дурачка”: підкинуть тему, а потім навколо неї розгортатимуть дискусії та суперечки. Приміром, звучатимуть гасла: “Україні не треба скасовувати перехід на літній час, бо тоді ми будемо в одному часовому поясі з ворогом”. Утім, якщо ми вже вирішили долучитися до європейської сім’ї, то тут варіантів нема – треба рівнятися на Європу. Якщо та скасує, то ми повинні зробити те саме, а не пливти проти течії”.
Антон Ковалишин, менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО:
"Працювати над енергоефективністю складніше, ніж просто одним наказом по країні змінити час, але ефект, повірте, буде значно більший і відчутний"
– По різних країнах є різні розрахунки щодо впливу переведення годинника на економію енергії. Але вплив цього заходу становить близько від 0,2% до 2%. Можна сказати, в межах статистичної погрішності. По деяких країнах взагалі розрахунки показують перевитрати енергії на 1-4%. Якщо ставити за мету саме економію енергії, то краще досягати її більш дієвими заходами. Наприклад, замінити старі лампи розжарювання на енергоефективні LED, що дозволяють економити до 90% електроенергії на освітленні приміщень. Якщо взяти до уваги, що за використання ламп розжарювання мешканці житлових будинків використовують приблизно 20% електроенергії на освітлення, то перехід на LED просто нівелює ці витрати. До речі, LED світильники працюють значно довше – по кілька років, дають більше якісне світло, більш комфортне для зору, не містять шкідливих речовин.
Вважається, що енергоємність української економіки приблизно 3-4 рази вище, ніж у Європі, та у 2 рази вище за загальносвітовий показник. Отже, потенціал енергоефективності є значно більшим, ніж 0,2 або 2%. Наприклад, у Києві є близько 1 тис. будинків, які споживають у 5 разів більше енергії, ніж могли би за умови проведення енергоефективних заходів. Для української промисловості фактор економії електроенергії за рахунок переведення годинника на літній/зимовий час також не є суттєвим. Переважно через те, що на великих промислових підприємствах (енергетика, металургія, хімічна, машинобудівна галузі) світло горить цілодобово. Проекти, які реалізував ДТЕК ЕСКО щодо заміни освітлення на LED на підприємствах вугільної галузі показують, що цілком реально можна зекономити 70-90% електроенергії на освітленні за умов цілодобового використання. Та й навіть у бізнес-центрах можна досягати економії до 95% на освітленні завдяки комплексу заходів: LED, датчики руху, датчики рівня освітленості та автоматичне регулювання (димірування) освітлення. До речі, кожна українська родина може зекономити до 50% витрат на електроенергію, якщо буде застосовувати такий мікс заходів: двозонний облік електроенергії (щоби платити у 2 рази менше за електрику з 23:00 до 07:00), LED-лампи, розетки з таймерами або можливістю керування через інтернет (щоб налаштувати автоматичне вмикання/вимикання приладів у часи з пільговим «нічним» тарифом).
Але найбільші комунальні витрати у українців – на опаленні. Близько 90% у рахунках за комунальні послуги приходиться на теплову енергію або на газ (для приватних будинків або квартир з індивідуальним газовим опаленням). У будинках радянської забудови можна економити до 50% тепла, в деяких випадках до 70%: встановити індивідуальний тепловий пункт з погодозалежною автоматикою, утеплити будинок, замінити вікна та двері на енергоощадні. Ось над цим треба працювати в масштабах країни та навколо таких заходів вести дискусії, а також щодо залучення іноземних інвестицій в сектор енергоефективності. Це трохи складніше, ніж просто одним наказом по країні змінити час, але ефект буде значно більший і відчутний.
Замість висновку: “Якщо переведення годинників суттєво економити електроенергію не допомагає, то Україні, асоційованому учаснику ЄС, варто підтримати ініціативу Євросоюзу, і також скасувати перехід на літній час. Але. Наскільки це правильно по відношенню до жителів західних областей – питання, яке мають вирішувати фахівці. Адже, нагадаємо, що у 2011 році Верховна Рада вирішила залишитися на літньому часі. Щоправда, за півроку це рішення скасувала, бо люди на Заході України обурювалися, що їхні діти йшли в школу затемно. Чому так? Формально Україна розташована у другому часовому поясі, але насправді Захід нашої країни на півтори хвилини заходить на перший часовий пояс, а Схід аж на 11 хвилин виступає на третій. Відтак сонце на Луганщині сходить на півтори години раніше, ніж на Закарпатті. Тому, коли в Києві 12:00, то в Луганську “за сонцем” має бути 12:40, а в Ужгороді - тільки 11:35. Через це в східних областях люди незадоволені літнім часом, бо світає там о 3-й годині ночі, а в західних – зимовим, через який о 9-й ранку все ще темно. То який час залишати – літній чи зимовий – дискусія триває...
Опитав Мирослав Ліскович. Київ
