1 вересня. Пам’ятні дати

1 вересня. Пам’ятні дати

1159
Ukrinform
Сьогодні в Україні початок нового навчального року - День знань. 

День знань – одне з головних свят учбового року – урочисте і відповідальне водночас. Свято, яке споконвіків об’єднує всю українську громаду, починаючи від найменших, тих, хто вперше піде до школи, закінчуючи найстаршими, хто з хвилюванням та гордістю збиратиме і проводжатиме рідних чад до школи. І хоча в останні роки школи самі визначаються, як відбуватиметься святкування Дня знань, в багатьох із них традиційно проходять урочисті лінійки з нагоди початку навчального року, проводиться перший святковий урок, який щороку має різні теми.

За статистикою, цього року до школи в Україні підуть на 40 тисяч більше першокласників ніж минулого – загалом 448 тисяч. Як відомо, цьогоріч в рамках масштабної освітньої реформи, чи не найбільших змін зазнає саме початкова школа. По-перше, першокласники навчатимуться на підставі нового держстандарту початкової освіти; по-друге, на малечу чекають 40,5 тисяч перепідготовлених учителів, зокрема і з іноземних мов, а по-третє, першокласники мають прийти в абсолютно нове освітнє середовище – надзвичайно цікаве, пізнавальне і творче.

Оскільки цього року День знань припадає на суботу, школи самі повинні вирішувати, коли святкувати – 1 вересня, тобто сьогодні, чи перенести врочистості на понеділок, 3 вересня.

Події дня:

Фото: Вікіпедія
Фото: Вікіпедія

Цього дня у 1939 році почалась Друга світова війна (1939-1945) – один з найбільших збройних конфліктів в історії людства. Тоді на територію Польщі увійшло майже півтора мільйона німецьких солдат. Вторгнення відбувалося вздовж майже усього кордону за активної підтримки авіації та артилерії. Як відомо, нацистська експансія в Європі розпочалася раніше - у 1938 році Гітлер анексував Судети, Австрію, потім, у березні 1939 остаточно окупував Чехословаччину. Світова спільнота мовчки спостерігала за агресивними діями Гітлера, лише час від часу висловлюючи «глибоку стурбованість». Але після вторгнення на територію Польщі політичні лідери деяких європейських країн змушені були об’єднати зусилля задля протистояння Гітлеру – 3 вересня Британія і Франція оголосили Німеччині війну. Тим часом, 17 вересня радянські війська розпочали окупацію Польщі зі сходу – згідно з секретним протоколом до Пакту про ненапад, підписаного у Москві 23 серпня Молотовим і Ріббентропом. Вже 23 вересня 1939-го, у Бресті відбувся спільний нацистсько-радянський військовий парад. За шість років Другої світової війни загинуло понад 50 мільйонів людей (як цивільних так і військових). У ній брала участь 61 країна світу (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. Україна була безпосереднім полем бою, зазнала величезних матеріальних та людських втрат. Загальні демографічні втрати України – включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими й тими, що рушили у вигнання разом із відступаючими нацистами, - становлять не менше 14 млн. чоловік. За день до початку бойових дій офіцер абверу Гельмут Гроскурт занотовує в щоденнику: «Ось-ось має розпочатися війна з Польщею. Шеф показав мені свої записи, зроблені на нараді у фюрера. Все це справляє досить гнітюче враження. Всюди цілковита брехня і омана. Немає навіть і тіні правди. Можна з повним правом сказати: «Ні краплі моральності».

35 років тому (1983) радянські винищувачі біля Сахаліна збили пасажирський літак південнокорейської авіакомпанії «Боїнг 747», який на 150 кілометрів помилково збився з курсу. Всі 269 чоловік, що летіли з Нью-Йорка в Сеул, загинули. Москва наполегливо запевняла світ, що рейсовий лайнер виконував шпигунське завдання і вся ця історія лише спланована провокація, а Захід в свою чергу звинувачував Росію в немотивованій агресії. Ось коментар американського тижневика «Ньюзвік» (Newsweek): «Радянська влада існує в Росії 24031 день. За цей час вона знищила як мінімум 20 мільйонів осіб, не рахуючи воєнних жертв. Це в середньому 832 людини на добу. Отже, якщо цього дня, 1 вересня, не було стерте з лиця землі ще якесь афганське село, про яке ми не знаємо, то 269 осіб убитих за день – це для радянської влади цифра ще й доволі скромна». Контр-відповідь з радянського боку не забарилася: «…Про яку мораль і людяність можуть говорити державні діячі країни, яка якнайжорстокіше позбавила життя мільйони людей в Індокитаї, яка разом з ізраїльськими агресорами вбиває ліванців і палестинців, країни, на чиїй совісті життя десятків тисяч чілійських і сальвадорських патріотів? Перелік злочинів американського імперіалізму великий, його можна продовжити… Все це не що інше, як великомасштабна політична провокація, спрямована проти Радянського Союзу» (із заяви Радянського уряду, «Радянська Україна», 7 вересня 1983 р.).

Ювілеї дня:

186 років від дня народження Олександра Миколайовича Поля (1832–1890), українського підприємця і громадського діяча, краєзнавця. Перший Почесний громадянин Катеринослава (нині Дніпро). Зібрана ним колекція предметів старовини - близько 5 тис. експонатів, стала основою для створення музею його імені в Катеринославі (нині Дніпропетровський історичний музей). Крім цього, Поль відкрив залізну руду Криворіжжя і доклав чимало зусиль для розвитку вітчизняної металургії. Народився він у селі Малоолександрівка під Верхньодніпровськом. Його батько походив з англо-шведського роду, мати була онукою українського гетьмана Павла Полуботка. Після закінчення юридичного факультету Дерптського університету (нині м. Тарту, Естонія), Олександр Поль у вільний час багато подорожував Катеринославською губернією, оглядав місцеві визначні пам’ятки – кургани, городища, урочища і збирав фольклорний матеріал по українських хуторах. Під час однієї з таких мандрівок, біля невеликого селища Кривий Ріг він несподівано натрапив на оголення залізняку. Понад 15 років знадобилося Полю «пробивати» ідею промислового видобутку залізної руди. На батьківщині розуміння він не знайшов, зате підтримали французи. У Парижі було створене «Акціонерне товариство залізняку Кривого Рогу», яке почало свою діяльність видобуванням руди для заводу Юза на Донбасі, а потім, разом із зростанням масштабів, і для всього краю. Невдовзі виникла проблема транспортування: потрібна була залізниця, яка б з’єднала Кривий Ріг з Донбасом. І знову Олександр Поль писав різні прохання; їздив, оббивав пороги міністерств і відомств, доводячи вигідність проекту. І цю справу Поль довів до кінця. В травні 1884 року залізницю з Донбасу до Кривого Рогу та міст через Дніпро в Катеринославі було введено в експлуатацію, а через три роки відбувся пуск першої домни. За короткий час провінційний степовий Катеринослав перетворюється в один з найбільших індустріальних центрів не лише України, але й усієї Російської імперії. За радянських часів ім’я цієї людини, яка стільки зробила для рідного краю, замовчувалось - Поля скромно називали «краєзнавцем», а в 1954 році знищили навіть могилу.

Цього дня 1925 року народився Ігор Рафаїлович Юхновський (1925), український політичний і громадський діяч, фізик, академік НАН України, Герой України (2005). Лідер першої опозиційної фракції «Демократичний блок» (згодом «Народна рада») в українському парламенті (1990), народний депутат України чотирьох скликань, перший очільник Українського інституту національної пам’яті. Один із ініціаторів референдуму щодо незалежності України. Фахівець у галузі теоретичної фізики, засновник Львівської наукової школи статистичної фізики. Ініціатор створення та керівник відділу статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР у Львові. До найвизначніших досягнень ученого слід віднести побудову мікроскопічної теорії іонно-молекулярних систем.

90 років від дня народження Зої Андріївни Бутенко (1928-2001), відомого українського вченого-онколога, академіка НАН України, лауреата Державної премії України. Сорок років (1971–2001) очолювала лабораторію лейкозів Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. В 1990 р. З.А. Бутенко стала другою жінкою-науковцем медико-біологічного напряму за всю історію Національної академії наук, що отримала звання академіка. Наукові праці присвячено дослідженню клітинних і молекулярних механізмів виникнення злоякісних захворювань систем крові. Вперше в Україні почала вивчати стовбурові клітини крові. Науковець започаткувала вітчизняну наукову школу онкогематологів. Її учні, серед яких близько 30 докторів і кандидатів наук, стали відомими вченими, очолюють наукові відділи й лабораторії. На будівлі Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, по вулиці Всильківській, 45, в якому працювала Зоя Андріївна, нещодавно встановлено меморіальну гранітну дошку.

Цього дня 1947 року народився Микола Мозговий (1947-2010), відомий український композитор-пісняр, естрадний співак. Автор популярних українських естрадних пісень: «Зачаруй нас, любов», «Серце скрипки», «Тополиний край», «Минає день», «Рідний край». Народився Микола Мозговий в с. Сарнів на Хмельниччині. Перший дотик до мистецтва – концерт у колгоспному клубі, куди його малого, за руку привів батько. Після школи вчився в Чернівецькому музичному училищі імені Сидора Воробкевича. В 1969 році вступив до Харківського юридичного інституту. Одночасно, з 1971 по 1973 рік навчався в Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва в м. Києві. Зрештою музика перемогла юриспруденцію і Мозговий почав працювати солістом-вокалістом «Укрконцерту», де прослужив понад 20 років. З 1993 року очолював Український мистецький фонд імені Володимира Івасюка. Був засновником і незмінним головою журі телевізійного фестивалю «Пісня буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка (м. Чернівці) та фестивалю «Море друзів» (м. Ялта). З 1999 року – завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, професор (2004). З березня 2005 року – генеральний директор-художній керівник Національного палацу мистецтв «Україна».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>