25 серпня. Пам’ятні дати

25 серпня. Пам’ятні дати

883
Ukrinform
Сьогодні в Україні відзначається День авіації.

В останню суботу серпня в Україні відзначається День авіації – спільне свято військових та цивільних авіаторів та працівників авіаційної промисловості і  транспорту. Свято встановлено згідно з Указом Президента від 16 серпня 1993 року. Крім цього дня в Україні, у першу неділю серпня, відзначається День Повітряних Сил Збройних Сил України. Історія світової авіації тісно пов’язана з українською землею. Тут творили конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря, Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. Імена киян Ігоря Сікорського та Дмитра Григоровича стали всесвітньо відомими завдяки збудованим літальними апаратами. Безстрашні українські льотчики-аси Костянтин Арцеулов і Володимир Дибовський зуміли «приборкати» пострах перших авіаторів – штопор. Мужній і талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються і сьогоднішні прийоми повітряного бою. В Одесі промисловцем Артуром Анатра був створений один із перших у Російській імперії авіаційних заводів. Сьогодні Україна входить до десятки країн, що мають замкнутий технологічний цикл створення і виробництва авіатехніки.

Ювілеї дня:

100 років від дня народження Леонарда Бернстайна (1918-1990), видатного американського диригента, композитора і піаніста. Музичну освіту здобув у Гарвардському університеті і в Філадельфійському музичному інституті Кертіса. Був диригентом багатьох оркестрів; у 1958–1969 рр. очолював Нью-Йоркський філармонійний оркестр. На формування його творчості вплинули, поряд зі Стравінським і Хіндемітом, негритянський джаз, ковбойські пісні, індіанська та мексиканська музика. Автор опер, балетів, симфоній, мюзиклів («По місту», 1944; «Дивовижне місто», 1953; «Вестсайдська історія», 1957 та ін.), п’єс для фортепіано, пісенних циклів, музики до кінофільмів. Був першим виконавцем багатьох творів сучасних американських композиторів.

94 роки від дня народження Павла Архиповича Загребельного (1924–2009), письменника, інтелектуала, одного з кращих українських романістів ХХ століття.  Він є автором понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», трилогії «З погляду вічності», «Розгін», «Намилена трава», «Переходимо до любові», «Роксолана», «Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства». Народився на Полтавщині; 16-річним став солдатом Другої світової війни; брав участь в обороні Києва. Свій перший роман («Європа 45») видав у 1959-му, а останній («Думки нарозхрист») у 1998 році. У 60-х роках очолював «Літературну газету» (згодом «Літературна Україна»), у 80-х – Спілку письменників України. Підтримував молодих прозаїків, поетів, кого згодом назвали шістдесятниками; потім надавав суттєву допомогу й більш молодому поколінню митців. Був поборником істини, принциповим і суворим, що декого з колег-письменників, хто звик жити за іншими принципами, надзвичайно дратувало. За сценаріями Павла Загребельного на Київській кіностудії ім. Довженка зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено – мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий». Дворазовий лауреат Шевченківської премії - за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві». Його твори перекладено 23 мовами; вони перевидаються й читаються і сьогодні, адже в них – про Україну і українців, починаючи з ІХ й закінчуючи ХХ століттям. «Мені здається, що я багато сказав із того, що хотів сказати у своєму житті. У своїх книжках я досить відвертий» (Павло Загребельний)

Цього дня народився Шон Коннері (1930), британський актор. Прославився темпераментним і витонченим виконанням ролі легендарного «агента-007». Знімався у фільмах: «Марні», «Червоний намет», «Сімейний бізнес», «Недоторкані» (премії «Оскар» і «Золотий глобус» за роль другого плану, 1988), «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» та ін. В опитуванні, проведеному компанією «Оранж фільм сервей» у 2001 році, названий найвидатнішим британським актором усіх часів. Лауреат багатьох престижних міжнародних нагород за внесок у кіномистецтво.

25 серпня 1970 року в невеличкому німецькому місті Райнберг (Північний Рейн-Вестфалія) народилася Клаудія Шиффер – культова німецька супермодель, нині посол доброї волі ЮНІСЕФ від Великобританії. Пік кар’єри Клаудії Шиффер припав на 90-ті роки минулого століття, коли модельний бізнес ще мав виразне обличчя і тіло. Трійцю – Шиффер, Сінді Кроуфорд і Наомі Кемпбелл знав увесь світ. У 17 років Клаудія випадково знайомиться з директором одного з відомих модельних агентств, переїздить до Парижа і знімається для обкладинки Elle. Відтоді й почалася її запаморочливе сходження  хиткими східцями зіркового подіуму. Контракт від будинку Chanel, рекламна кампанія для Guess Jeans, декілька тривалих контрактів з такими косметичними гігантами як Revlon та L’Oreal  зробили її однією з найвисокооплачуваніших моделей у світі. За модельну кар’єру Клаудія з’являлася на обкладинках глянцю понад 900 разів. Німецькі ЗМІ постійно вносять її до списку найбагатших жінок ФРН, а журнал «Форбс» оцінює її статки в 55 мільйонів доларів. Навесні 2016-го чарівна трійця (Шиффер, Кроуфорд і Кемпбелл) возз’єдналася для зйомок у фотосесії для модного будинку Balmain. Клаудія Шиффер мати трьох дітей, у неї щасливий шлюб – її чоловік – відомий британський кінопродюсер і режисер Меттью Вон. У пору буремної молодості модель була подругою американського ілюзіоніста Девіда Копперфільда. Але на «німецьку Барбі» гіпноз американця чомусь не подіяв і пара розійшлася.

Роковини смерті:

151 рік із дня смерті Майкла Фарадея (1791-1867), англійського фізика і хіміка, члена Лондонського королівського товариства. З 1825 року – директор лабораторії Королівського інституту. Основоположник вчення про електромагнітне поле, один з засновників електрохімії, магнітооптики тощо.

80 років від дня смерті Олександра Івановича Купріна (1870-1938), російського письменника. Автор «Олесі», «Ями», «Штабс-капітана Рибнікова», «Молоха» та інших чудових творів. До 1901 року жив в Україні, здебільшого в Києві, їздив на Донбас як кореспондент київських газет. З 1901 – у Петербурзі. Співробітничав у збірниках видавництва «Знание», після 1917 брав участь у роботі видавництва «Всемирная литература». У 1919 році емігрував, жив переважно в Парижі, 1937 повернувся в Росію. Більшовики дали йому квартиру в Ленінграді, підготували до друку двотомник вибраних творів, ще й заплатили досить гарний гонорар – 45 тисяч рублів. Декого з літературного істеблішменту це неприємно вразило. Всеволод Ставський, тодішній секретар Союзу письменників, написав Єжову листа, у якому звинувачував «буржуазного запроданця і західного посіпаку Купріна» в усіх смертних гріхах, але в НКВС жодним чином не відреагували на пасквіль – Купрін був потрібен Сталіну у пропагандистських цілях, і не для того письменника перетягли з Франції до Радянського Союзу, аби розстрілювати. Втім, наступного року Купріна не стало.

10 років від дня смерті Михайла Дмитровича Сироти (1956-2008), українського політичного і громадського діяча, одного з авторів української Конституції. Загинув у результаті ДТП. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>