Плакали Парижи-Мілани за українськими модниками й модницями

Плакали Парижи-Мілани за українськими модниками й модницями

Аналітика
1370
Ukrinform
Імпортний одяг звільнять від мита — пересічним українцям на радість, вітчизняним виробникам, здебільшого, на головний біль

Депутати пропонують встановити нульову пільгову митну ставку на імпортний одяг, на складові та сировину для текстильних виробів, а також ліквідувати в Україні “монополію” власників бренду на імпорт та реалізацію одягу лише через ексклюзивних дистриб’юторів. Відповідний законопроект №9018 авторства депутатів Олексія Мушака (БПП) та Вадима Кривенка («Народний фронт») зареєстрований у парламенті 10 серпня. До такої ідеї авторів підштовхнуло, як вони пояснюють, бажання наблизити рівень життя українців до європейських стандартів. Оскільки через різке падіння курсу гривні упродовж останніх чотирьох років, ціни на товари і послуги в Україні практично зрівнялися з європейськими, а деякі групи товарів ще дорожчі ніж в країнах Європи (зокрема, одяг), виникла нагальна потреба у пошуку механізмів здешевлення цих товарів. Власне, якщо законопроект приймуть, є надія, що імпортний одяг та взуття дійсно стануть значно дешевшими, і за доступними “лейбами” більше не доведеться полювати по секон-хендах. А от вітчизняним “легковикам” доведеться дещо напружитися — хоч імпортний текстиль і складові для його виробництва й подешевшають, буде все рівно непросто переконати вітчизняних покупців віддати перевагу своїм брендам, а не чужим.

І за що нам така кара - переплачувати?

Усім українцям відомий такий місцевий “феномен” - коли ціни на імпортний одяг і взуття в Україні на одні і ті ж марки, в одних і тих же транснаціональних торгових мережах, чомусь значно вищі. Для порівняння, плаття жіноче світового бренду Zara в Україні коштує $65, така ж модель плаття в Польщі коштує $55, в Іспанії – $46. “Оце нещодавно повернулася з Парижа. Розпродажі в Zara і у нас, і там. Та ж кофточка висить в паризькій Zara за 240 грн (в перерахунку), а у нас — за 300 грн. І це ще нормальна різниця в ціні, за деякими “шмотками” - взагалі космос!”, - діляться враженнями дописувачі Facebook.

Чому так відбувається?

“Завдяки протекціонізму місцеві підприємці бережуть свій бізнес від конкуренції. В результаті переплачує кожен українець. Причини переплати — правило, за яким брендований товар може імпортуватися лише за згоди власника бренду, і ввізне мито на одяг та взуття в Україні, яке складає 12-40%. Як правило, країни дозволяють ввозити бренди будь-яким рітейлерам. Україна ж обрала шлях, при якому товар, ввезений так званим неавторизованим дистриб'ютором блокується на митниці на 20 днів. За цей час ціна на товар може змінитися і зробити імпорт невигідним, тому ввозити брендовані речі особливо ніхто не ризикує. Користуючись цим, офіційні магазини брендового одягу задирають ціни на товари”, - пояснює економіст, голова ГО "Українське товариство економічних свобод", голова ГО "Центр ефективного законодавства" Мар’ян Заблоцький. І приводить реальний приклад в порівнянні з сусідньою Польщею.

Дані — Facebook Мар’яна Заблоцького
Дані — Facebook Мар’яна Заблоцького

Споживацьку несправедливість у вигляді завищених цін на брендові одяг та взуття українські законодавці обіцяють виправити, змінивши кілька пунктів в митному та авторському законодавстві.

“Законопроект № 9018 ліквідовує дозвіл власника бренду на імпорт одягу. Тобто якщо він дешевший в Польщі, то його просто зможе імпортувати така мережа як Метро і продавати вільно в Україні. Також ліквідовуються імпортні мита на одяг і взуття. Мита довели свою неефективність і є одним із основних джерел корупції. Імпорт одягу реально контролюють ті компанії, які можуть домовитись про його ввіз під виглядом секонд хенду або по заниженій вартості. Одним словом, якщо приймуть, платтячка і туфлі стануть значно дешевшими”, - відмічає Мар’ян Заблоцький. “На мою думку законопроект має високі шанси на прийняття. По-перше, проблема з дорогим одягом і взуттям в Україні реально є. Це дикість, що ті самі одяг і взуття в Польщі і Україні і в тих самих магазинах різняться в цінах. В Польщі на третину дешевші, звісно. Українським виробникам не дуже сподобається скасування мита готовий одяг, але вони однозначно підтримують скасування імпортних мит на сировину для пошиття одягу. Справа в тому, що в Україні дуже складна система класифікації товарів та мит на різні види сировини і готової продукції. Тільки таблиця із обнуленням мит до законопроекту зайняла у нас 219 сторінок тексту. Через це, існує повна плутанина на митниці при розмитненні тканин. І це заважає вітчизняному одягу бути конкурентним по ціні”, - зазначив у коментарі Укрінформу економіст.

Багато хто з експертів погоджується з думкою пана Заблоцького, однак, не всі поділяють його оптимізм.

Бардась Вадим, аналітик Європейського Аналітичного Центру (м. Луцьк):

Вадим Бардась
Вадим Бардась

“Купівельна спроможність населення - плюс, темпи інвестиційної активності - мінус”

-- Зниження митних тарифів на імпорт брендового одягу позитивно позначиться на купівельних можливостях українських споживачів у короткостроковому періоді. Можна, звісно, очікувати зростання фізичних обсягів продажів у сфері рітейлу, що займається реалізацією найбільш популярних світових брендів. Відповідно, і збільшення розмірів надходження ПДВ до Державного бюджету. Однак, у довгостроковому періоді даний законодавчий крок посилить імпортну залежність країни, що в свою чергу створить умови для продовження знецінення національної валюти та зниження купівельної спроможності населення.

Що стосується вітчизняної легкої промисловості, то варто зазначити, що у 2017 вітчизняне текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри в Україні збільшилось на 6,3% проти 2,2% у 2016 році. Зокрема випуск пальт, плащів додав 15%, а костюмів та комплектів - 21%. Однак, з точки зору економічної політики, нові правила для вітчизняного виробника призведуть до підвищення конкуренції з імпортними товарами і відповідно до уповільнення темпів зростання ділової та інвестиційної активності в галузі.

Наталія Вальда, режисер, продюсер, сценарист, директор продюсерської компанії “Вальмедіа”:

Наталія Вальда
Наталія Вальда

Копання” в секонд-хендах є дуже пронизливим для українців”

-- Я вважаю, що цей законопроект буде мати позитивні наслідки. В Європі одяг та текстиль коштують дешевше й гарний одяг більш доступний. В Україні поки що гарні бренди дуже дорогі й не доступні пересічним українцям. Навіть те, що на Заході вважається дешевим одягом - в нас набагато дорожче й все менше співвітчизників із середнього класу спроможні одягатися в магазинах. Все більше українців зараз одягається в секонд-хендах, що треба визнати є дуже пронизливим для нації. Щодо наслідків для вітчизняного виробника - то рівень цін на ринку достатньо надає простір для розвитку промисловості, навіть при невеличкому зниженні цін. Краще стимулювати вітчизняного виробника полегшенням податкового навантаження, пріоритетами у просуванні, державною політикою, тощо.

Марина Багроваправник, член правління міжнародної спілки "Інститут національної політики":

Марина Багрова
Марина Багрова

“Вітчизняній текстильній та легкій промисловості доведеться покращувати якість, без цього ніяк”

-- З точки зору економічної політики, зняття митних ставок на імпортний одяг та спрощення митної процедури для переміщення через державний кордон України текстильних виробів призведе до поліпшення ділового клімату - до зниження рівня корупції на митниці, до збільшення товарообігу в торгівлі і появи нових робочих місць у легкій промисловості. В цілому, законопроект має позитивно вплинути на весь український бізнес у сфері торгівлі одягом. Підприємці будуть витрачати менше часу та зусиль на митне оформлення товарів. У вітчизняного споживача брендового одягу з'явиться більше можливостей щодо придбання нових товарів. А от вітчизняній текстильній та легкій промисловості доведеться покращувати якість та знижувати вартість продукції, щоб поліпшити конкурентоспроможність.

Костянтин Денисов, кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету:

Костянтин Денисов
Костянтин Денисов

“Зниження мита для імпортної сировини — елемент економічного націоналізму, актуального сьогодні для України”

-- За останні три роки (2015-2017) середній темп росту виробництва у вітчизняній текстильній промисловості склав +0,5% (провал 2015-го компенсувався зростанням у 2016-2017). Темпи росту імпорту такої продукції за цей період склав +23,6%, кожного року обсяги зростають. Автори законопроекту пропонують запровадити 0% ввізне мито і на готову продукцію, і на імпортні складові для її виробництва в Україні. Практику здешевлення імпортних поставок сировини застосовують багато країн, а для розвинутих економік вона є приорітетом. Це - елемент економічного націоналізму, особливо актуального сьогодні для України. Отже здешевлення виробництва сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських швейних підприємств не лише на внутрішньому ринку, але й на зовнішньому. Але на внутрішньому ще додасть конкуренції. Навіщо сприяти імпорту готової продукції? Так свого часу запровадили 0% ввізне мито на свинину, що нанесло збитків вітчизняному тваринництву. Тому я вважаю, в цьому випадку слід додатково подумати про комплексні податкові пільги власній легкій промисловості.

Олена Кожокар, юрист практики інтелектуальної власності ЄПАП Україна:

Нульове мито не обов’язково приведе до зниження цін у магазинах”

-- Нульова пільгова митна ставка означає можливість споживача купувати брендовий одяг за зниженими цінами. Проте зниження вхідних цін за рахунок нульового мита не обов’язково приведе до зниження цін у магазинах, оскільки, враховуючи бажання споживачів купувати брендовий одяг, дистриб’ютори ймовірно залишатимуть собі підвищений прибуток.

Що стосується вітчизняного та зарубіжного одежного рітейлу, то новий закон сприятиме збільшенню обсягів продажу та розширенню асортименту. Проте через зменшення “порогу” входження до ринку, існує загроза появи на ньому недобросовісних підприємців.

Зниження ставки на імпортну сировину сприятиме здешевленню текстильної продукції вітчизняного виробництва. З іншого боку, можливість купувати брендовий одяг за низькими цінами створюватиме додаткові фактори зниження конкурентоспроможності для вітчизняного виробника.

Окремо слід зазначити, що в частині змін до Митного кодексу та законодавства про торговельні марки (про дозволи правовласників — Ред.) дана ініціатива повінстю позбавлена сенсу – ці положення там вже давно існують і розповсюджуються на всі групи товарів, а не лише одяг та текстиль. З точки зору законодавчої техніки законопроект в цій частині викладений вкрай недолуго і навряд чи колись буде прийнятий у такому вигляді.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>