21 червня. Пам’ятні дати

21 червня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні Міжнародний день йоги.

День встановлений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 69/131 від 11 грудня 2014 року з ініціативи Індії. Йога – це стародавня фізична, психічна і духовна давньоіндійська практика, яка з часом набула величезної популярності і поширення в усьому світі. Згідно з науковим поясненням, йога – система психофізичного тренінгу («психопрактика», «психотехніка»), спрямованого на зміну свідомості під час переходу з профанного, мирського, сансаричного стану в сакральний стан «безсмертя і свободи». В давні часи йога була виключно прерогативою індійських відлюдників і монахів, а сьогодні йога стала радше спортом і давно вийшла за межі Індії – її практикують люди всіх соціальних груп на всіх континентах. Але йога – це не тільки комплекс певних фізичних вправ; це шлях відкриття у собі відчуття гармонії з власним «я», світом і природою. Цей День покликаний підвищувати поінформованість людей в усьому світі про численні переваги йоги. В резолюції відзначається «важливість того, аби індивіди і групи населення обирали більш здорові рішення і вели спосіб життя, сприятливий поліпшенню стану здоров’я». У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я також закликала уряди держав-членів допомагати своїм громадянам у подоланні недостатньої фізичної активності, яка входить до десятки головних причин смертності у світі і є головним фактором ризику розвитку таких неінфекційних захворювань, як серцево-судинні захворювання, рак і діабет. Темою Дня йоги у 2018 році стане - «Йога на благо миру».

Разом з тим, сьогодні День літнього сонцестояння в Північній півкулі – найдовший день року, початок астрономічного літа в Північній півкулі й астрономічної зими – в Південній. Сонцестояння – це астрономічне явище, що являє собою момент проходження центру Сонця через точки екліптики, найбільш віддалені від екватора небесної сфери (точок сонцестояння). У році – два сонцестояння: зимове й літнє. У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). Літнє сонцестояння, або «сонцеворот», означає пік тривалості світлого часу доби. Попри те, що літо з цієї миті тільки починає набирати обертів, Сонце вже повертається до осені. Дні ставатимуть коротшими і вже з 22 вересня, з осіннього рівнодення, темний час доби превалюватиме над днем. День літнього сонцестояння традиційно відзначається полярниками всіх національних антарктичних експедицій починаючи з 1957 року, коли наукова громадськість почала планомірно вивчати Антарктику.

Ювілеї дня:

135 років від дня народження Олександра Мицюка (1883-1943), українського громадсько-політичного і державного діяча, економіста. У період Української Центральної Ради – директор відділу сучасних земельних справ при Генеральному Секретаріаті УЦР-УНР. Декілька місяців (грудень 1918-лютий 1919) був міністром внутрішніх справ УНР. В еміграції жив у Чехословаччині, був професором Української Господарської Академії у Подєбрадах, ректором Українського Вільного Університету у Празі. Автор близько 60 праць і наукових статей, серед яких «Історія політичної економії», «Євразійство», підручників для вищих навчальних закладів. Залишив мемуари «Директорія УНР. Спогади і роздуми».

121 рік від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (Олександр Гнатович Шаргай, 1897-1942), українського вченого-винахідника, одного з перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів. Незалежно від Ціолковського розробляв основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. Після навчання у Петербурзькому політехнічному інституті та служби в російській армії працював (1918–1930) механіком, інженером-будівельником, займався проектуванням елеваторної техніки у Полтаві, Києві, на Кіровоградщині, Пн. Кавказі і Новосибірську. В липні 1930 року Кондратюка було заарештовано за звинуваченням у шкідництві групи проектувальників і будівельників зерносховищ у Західному Сибіру. Після звільнення з ув’язнення в 1932 Кондратюк переїхав у Київ, де очолив в Українському науково-дослідному інституті групу, що займалась проектуванням повітросилових установок. У 1919 році Кондратюк написав роботу «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (згодом – допрацьована і видана в січні 1929 року під назвою «Завоювання міжпланетних просторів»), в якій автор розробив основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання кораблів для міжпланетних подорожей. У своїй праці Кондратюк вивів основні рівняння руху ракети, виклав схему і дав опис багатоступінчастої ракети, запропонував принципово нові рішення проблем створення і експлуатації космічних кораблів, які значно випередили тогочасну ракетобудівну думку, та реалізуються по мірі розвитку космонавтики. Кондратюк досліджував проблему теплового захисту космічного корабля під час його руху в атмосфері. Праця була за замовленням NASA перекладена на англійську мову. Ідеї та розрахунки Кондратюка використовувались американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля «Appolo» на Місяць. На початку німецько-радянської війни був мобілізований в діючу армію. Загинув за нез’ясованих обставин. Ім’я Кондратюка, як одного з засновників космонавтики, присвоєно одному з найбільших кратерів на зворотній стороні Місяця.

110 років від дня народження Ісидора Нагаєвського (1908-1989), українського історика, греко-католицького священика. За участь в українському національному русі був ув’язнений в польському концентраційному таборі Береза Картузька, згодом – в’язень радянських і гітлерівських тюрем. З 1953 року – доктор філософії Українського Вільного університету у Мюнхені, пізніше – професор Українського Католицького університету в Римі.

71 рік від дня народження Ширін Ебаді (1947), іранського юриста, правозахисниці, першої жінки-мусульманки, удостоєної Нобелівської премії миру (2003) «за внесок у розвиток демократії та боротьбу за права людини, особливо жінок і дітей в Ірані». У 2004 році журнал Форбс включив її до сотні найвпливовіших жінок планети. Ширін Ебаді народилася в місті Хамадан, в родині одного з найвідоміших іранських юристів. Вона закінчила факультет права Тегеранського університету (1969) і стала суддею. В 1971 році вона захистила дисертацію, а в 1975 стала першою в Ірані жінкою, котра очолила місцевий суд (міський суд Тегерана). Втім, після ісламської революції в Ірані її було переведено на посаду секретаря суду – ісламісти вважали, що жінка не має права бути суддею й ухвалювати рішення, які мають виконувати чоловіки. Ебаді подала у відставку й протягом 10 років була позбавлена можливості займатися юриспруденцією. Лише в 1993 році їй вдалося отримати дозвіл на відкриття юридичної консультації. У 80-их роках вона займалася публіцистичною діяльністю, завдяки чому стала досить відомою постаттю в Ірані. У 1990-их вона також отримала можливість викладати в Тегеранському університеті. Ебаді відіграла надзвичайно важливу роль в посиленні помірно-ліберальних тенденцій в іранському суспільстві кінця 1990-их років. Як адвокат Ебаді брала участь у ряді надзвичайно важливих судових процесах в Ірані 1990-их років. Зокрема, вона представляла інтереси сімей загиблих іранських опозиціонерів, убитих за сприяння влади, вела переговори з приводу закриття іранських газет, захищала послідовників релігії Бахаї, які зазнають переслідувань, а також дівчаток і дітей, засуджених за нормами шаріату до побиття камінням. Саму правозахисницю було засуджено до 5 років позбавлення волі, але згодом вирок було скасовано. Ширін Ебаді заснувала й очолила дві іранські правозахисні організації: Іранське товариство захисту прав дитини і Правозахисний центр. У 2009 році влада Ірану конфіскувала у Ебаді премію, медаль і диплом Нобелівської премії (ще й орден Почесного легіону), мотивуючи це несплатою податку з Нобелівської премії, який суттєво перевищував саму премію. Після хвилі протестів по всьому світі їй повернули тільки нагороди й диплом. Нині правозахисниця мешкає в Лондоні – її офіс у Тегерані закрито, майно конфісковано.

Роковини смерті:

491 рікз дня смерті Нікколо Макіавеллі (1469-1527), італійського політичного мислителя, письменника, історика, військового теоретика. Найбільш відомими є його трактати з історії державності: «Володар», «Міркування з приводу першої декади Тита Лівія». Трактат «Історія Флоренції» завдяки живому опису, яскравій портретній характеристиці історичних осіб, драматизму описуваних подій можна віднести до художніх творів. Велике значення для італійської літератури мала його праця «Діалог про мову». Вважав, що для зміцнення державності всі засоби (в т. ч. вбивство, підступність, зрада та ін.) виправдані; звідси з’явився згодом термін «макіавеллізм», що означає політику, яка нехтує законами моралі. Ось декілька крилатих висловів Маківеллі: «Правитель має творити добро, наскільки це можливо, а зло – наскільки необхідно»; «Той, хто хотів би завжди сповідувати віру в добро, неминуче загине серед більшості людей, яким добро є чужим»; «Хто менше покладається на милість долі, той довше втримується при владі»; «Випадок керує більш як половиною наших дій, а ми керуємо рештою» тощо. Сучасні політики соромляться визнавати себе прибічниками макіавеллізму – принаймні на словах. Ніхто з них не називає «Володаря» своєю настільною книгою. Але у Макіавеллі крім знаменитого «Володаря» є ще не менш відомий твір – комедія «Мандрагора». Колись у Європі вона була так само популярною як і «Декамерон» Бокаччо. («Мандрагора» у постановці відомого українського театрального режисера Юрія Одинокого ще донедавна була в репертуарі Театру драми та комедії на Лівому березі). Крім того, за 14 років дипломатичної служби Макіавеллі написав тисячі дипломатичних листів, урядових розпоряджень, військових наказів, проектів законів. Помер Нікколо Мккіавеллі на 58 році життя у своїй рідній Флоренції, похований у церкві Санта-Кроче. Поруч з ним лежать Галілей і Мікеланджело. За місяць до смерті подавав свою кандидатуру на пост канцлера республіки, але не набрав потрібної кількості голосів (12 проти 555).

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-