1 червня: народний календар і астровісник

Літо прийшло! Сьогодні перший день першого літнього місяця. Про походження назви червня існує найбільше гадок. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку й півонії; інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, що починають визрівати; дехто схильний пояснювати походження слова тим, що в цей час найяскравіше світить сонце – саме з 20 до 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевищує ніч. Але є й ті, котрі пов’язують назву місяця з масовим розплодом городніх і садових черв’яків і гусені. Крім того, у червні бджолині матки починають найактивніше відкладати личинки – плодити черву, а також з’являється сокоживна комаха – кошеніль, з якої колись добували цінну речовину для отримання червоного фарбника карміну. У давнину червень називали «ґедзем», «бідзнем» чи «бевзнем», позаяк під цю пору з’являються надокучливі ґедзі та сліпаки, які дошкуляють худобі. Іноді червень називали «гнильцем» - у цей час настає пора сінокосів та зливних дощів, а від того сіно нерідко гнило. Співзвучними українській мові є назви місяців і в деяких інших слов’янських народів. У білорусів – «червень», у поляків – «червєц», у чехів – «чєрвєн». У творах наших класиків зустрічаємо й назву «іюнь», що походить від імені давньоримської богині Юнони, котра була покровителькою подружнього життя.

Іменинники сьогодні Іван, Володимир, Дмитро, Костянтин, Олександр. 

Місяць продовжує перебувати у раціональному Козерогу, 17-ий місячний день. Сьогодні космос по-різному надихатиме кожного з нас. «Повітряні» і «вогняні» знаки перебуватимуть на підйомі, випромінюючи впевненість. Вони прагнутимуть потрапити в центр подій, з легкістю йтимуть на контакт, а слова в них не розходитимуться зі справами. «Водні» знаки можуть дозволити собі трішечки посибаритствувати і розслабитись, але не надто: знайте міру. До того ж, дисципліна й відповідальність цього дня мають бути якщо й не залізними, то на дуже високому рівні. Але найліпше почуватимуться «земні» знаки – сьогодні й завтра вони можуть досягти якщо й не всього, то чимало з бажаного.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1904 році: +4,1; а найтеплішим у 1946 - +30,8.