Друга світова війна: уроки для України й висновки на сьогодення

Друга світова війна: уроки для України й висновки на сьогодення

Блоги
2256
Ukrinform
Які висновки українцям не завадить зробити насамперед?

Виїхавши за кордон, кілька разів зіткнувся з темою Другої світової війни і зацікавився – чому в них відзначають 8 травня не як день перемоги, а як день пам’яті.

Досить цікаве було пояснення одного історика-італійця.

Тому цей текст – для тих, хто прагне не ідеологій, а правди, шукає можливість тверезого аналізу та усвідомлення подій.

Так ось: майже всі політичні устрої в першій половині ХХ століття були радикальними.

Гітлер брав приклад з Муссоліні, як той сам писав у своїй книзі…Одного разу секретар каже Муссоліні, що до нього на аудієнцію проситься якийсь німець… Муссоліні йому відповів, що не має часу для зустрічі з якимось німцем… цього німця звали Адольф Гітлер…

Італія досить швидко стала “фашистською”. Для італійців на півдні він запам’ятався тим, що досить швидко розбивав клани мафіозної Коза ностри, що переїхала до США, і допомогла союзникам висадитися на Сицилії. 

Іспанія була радикальна з Франко… після громадянської війни Франко зумів зробити “пасивне партнерство” з Гітлером, сказавши через Вільгельма Канаріса, що Іспанія занадто слабка, щоб допомогти Гітлеру… Це врятувало Іспанію, але фактично, до 70-тих років – це була авторитарна держава. 

Британія була демократично-консервативна держава, але мала колонії, де проводила досить репресивну політику. Те саме Франція, Бельгія у Африці. 

Усі корпорації того часу, навіть США, працювали в Німеччині. 

В 30-х роках війна вже йшла. Це Іспанія… І навіть Італія воювала у Африці, атакуючи кілька країн. Всі європейські держави атакували інші – в той час історично слабших на інших континентах.  Те саме було в Азії. В Африці та Азії  вже тоді були втрати людей сотнями тисяч, але їх ніхто не рахує… бо якщо в медіа немає новин про це, то, значить, цього й немає. 

Було лише питання – коли буде реальний вибух у Європі.

Східна Європа:

Єдиною справді демократичною державою в той час була Чехословаччина. Та балтійські країни. Після Першої світової війни та після окупації СССР сусідніх народів до Чехословаччини втекли дуже багато-хто: від царської російської аристократії до українців УНР-ЗУНР… І політика чеського уряду була дуже врівноважена і мудра в той час. Власне, тому війна і розпочалася з Судет. 

Гітлер досить поважав Пілсудського, і коли той помер, то навіть попросив встановити символічну домовину, щоб віддати шану.  Тому говорити про те, що східні держави, Румунія, Угорщина, Польща, Словаччина та СССР були проти Гітлера – це міф. Були досить нормальні стосунки. 

Реально війна почалася 10 жовтня 1938 року, коли через контрольований суд Гітлер організував анексію Судет від Чехословаччини. І почав вводити свої війська… Усі європейські держави не просто проігнорували це, а їм було відверто начхати на те, що розпочинається війна проти незалежної Чехії (ситуація з Кримом аналогічна).  

Згодом – аншлюс Австрії (не раз підтриманий свідомо багатьма австрійськими громадянами). 

Чехословаччина була розділена 3 державами: Німеччина, Угорщина і Польща її території розділили між собою. Радянський Союз підтримав дану акцію.

На другому етапі у вересні вже була атакована і Польща з боку Гітлера та Сталіна… Але не треба говорити лише про імена: Гітлер і Сталін формували свої режими, але і були результатом підтримки серед значної частини населення своїх держав… Переважно жителів великих міст, які створювали більш-менш комфортне життя за рахунок провінцій..

Згодом атакована Фінляндія, балтійські країни і Франція, Скандинави…

Це можна продовжити…

А тепер Україна:

  • Усі… союзники і противники Гітлера і Сталіна не бачили незалежної України…
  • Закарпатська Україна 1939 р.: атакована Угорщиною і Польщею. 
  • Буковина була теж “зачищена” від українських структур з боку Румунії.
  • За проголошення у червні 1941 року незалежності України Гітлер арештував увесь новостворений український уряд та відправив у концтабори.
  • А після реокупації СССР в 1944, Сталін просто “дочистив” усі проукраїнські структури та людей, що боролися за незалежність України як держави…

Тому український “радикалізм” чи націоналізм, на якому дуже хочуть зіграти східні сусіди, – це ніщо в порівнянні з радикальними урядами тих часів. Бо окуповані народи, що хотіли б організувати хоча б якісь форми особистого автозахисту, то попадали у графу націоналізму. 

Висновок простий: 

Європейці – і східні, й західні – швидко зрозуміли абсурдність помпезних святкувань. Гітлер не з’явився просто так: на перших етапах війни, коли ділили та завойовували демократичні держави, то чимало з тих, хто вважається жертвою, хто на початку війни радо атакував разом із Гітлером інші держави (просто так сталося, що в кінці, як кажуть – якщо ведмідь, вовки і лисиці йдуть на чужу ферму разом за вівцями чи курками, то спершу вони партнери, а потім, якщо є голод або більший апетит, то їдять і своїх, починаючи з найслабшого). Італійці так і визначили партнерів Гітлера: німецькі вовки, його партнери-лиси і російський ведмідь. 

Тому, після плану Маршала, згодом була запропонована концепція Європейського Союзу. Перш за все, не скільки для економічного розвитку, стільки для безпеки між країнами. Що таке безпека? Це не допустити до влади різних божевільно-політичних ман'яків, що почнуть формувати організаційні системи та суспільні інституції для реалізації своїх фікс-ідей. 

Переважно дані ман'яки виростають з популізму, тобто прості швидкі рішення на складні питання, або вони є майстрами у видумуванні проблем та їх роздмухуванні. Вони придумують ідеології, забираючи від народу реальну науку, і уміють подавати ідеології у стилі релігій. Тобто, уміло маніпулювати даром віри людей… Іншими словами, ман'яки багато в чому досить розумні люди, але мають егоїстичний нарцисизм. Їхнє завдання просте: завдяки ідеологіям зуміти оправдати будь-які їхні злочини. 

Тому європейці свідомі не просто трагедії Другої світової війни та руїни, але і співвідповідальності. Гітлер не виник просто так: це і партнерство, і пасивність, і допомога йому з боку інших держав, особливо на перших етапах війни, коли багато-хто хотів увірвати свій шматок Європи. 

Які потрібно зробити висновки українцям?

-   Святкувати з Європою день пам’яті. Це був трагічний період, коли українців поділили між собою різні режими і заставили воювати за їхні інтереси. Було знищено біля 12 мільйонів українців.

-   Незалежність, навіть погана, – все ж краще, аніж бути колонією. 

-   Перестати спекулювати. Ні Гітлер, ні Сталін, ні союзники того часу не бачили незалежної України. Хочеш мати державу – умій боротися за неї. 

-   Зуміти не допускати популістів до влади у своїй державі… і бути готовими, що вони прийдуть у сусідніх… Не перебирати міфічний популістичний світогляд Грушевського, якого чомусь величають, але який зруйнував разом з українськими соціалістами українську мільйонну армію та систему безпеки: навіть, якщо ти не хочеш на когось нападати, то це ще не означає, що хтось не бажає напасти на тебе.

-   Ми досі програємо головну війну: а це інформаційна війна. Світ не знає про Україну, бо і ми до кінця ще не знаємо навіть нашої історії. Ми не вміємо давати відповідь на історичні питання і захищати наше право бути і жити. 

-   Брати приклад з європейців: поменше помпезності, побільше реальної поваги.

-   Захищати принцип: ми прощаємо вас, ви прощаєте нас. На нашу землю ми нікого не запрошували. У війні потрібно вибачатися за невинні жертви, але за право бути вільним народом – ніколи. 

-   Забути про те, що ми маємо отримати співчуття щодо втрат нашого народу. Тим більше, якщо ми досі не розібралися в офіційній історії. А крім того, є багато людей, які не вміють і не хочуть шукати правди ані в своєму житті, ані в історії. Співчуття є на рівні осіб, а на рівні націй – тільки визнання.

-    Як результат війни – це руїна усіх ладів, побудованих на божевільних ідеологіях. Питання лише – коли саме. Нацизм швидше. Комунізм трішки пізніше, але зігнив сам по собі. 

-    Глибока помилка є та, нібито сьогодні у ХХІ столітті, як і в ХХ, можна відбудувати мир в якійсь окремій державі. Світовий устрій діє за принципом доміно: якщо десь щось зруйновано, то упаде весь ряд. Потрібна дуже сильна співпраця між інтелектуальними провідниками України з елітою сусідніх держав проти популізму. Це паралельна форма до нацизму та комунізму: породжує пасивність людей та активність маргіналів, що починають об’єднуватися та творити макро- і мікро екосистеми та сформують свого гітлера чи сталіна… Особливо, коли в сусідній державі дехто вже засів на трон. І багато людей готові підтримати божевільні ідеї наступу на інші держави, особливо тоді, коли не вмієш і не знаєш як будувати свою, не маєш знань і бажання працювати щоденно. Тому що постійно є бажання лише одне – це жити за рахунок інших. І головне – це сформувати ідею і ідеологію, як це оправдати. 

Тому сьогодні дуже важливо – бути пильними і організованими. 

Історія пишеться переможцями. Тому єдиний спосіб – це стати переможцями... А саме тому, що ні рейху, ні комунізму вже немає, а ми є – так це тому, що Бог й історія розставили свої крапки над І... Головне – це цінувати.

Зіновій Свереда

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>