Валентин Безрукий, керівник Центру експертиз «Тест»
При нормі 8% у багатьох марках маргарину вміст трансжирів – до 40%
13.05.2018 09:00 2979

«Людина є те, що вона їсть», – говорив німецький філософ Людвіг Андреас Фейєрбах. Але чи завжди ми однозначно можемо зрозуміти, чим саме є. Йдеться не про невміння зробити вибір, а про банальний фальсифікат, який часто чекає нас в упаковках зі здоровою їжею.

Про те, як розпізнати фальсифіковані молочні продукти, і чим вони можуть бути шкідливі, ми поговорили з керівником громадської організації із захисту прав споживачів "Науково-дослідний Центр Незалежних Споживчих Експертиз "ТЕСТ" Валентином Безруким.

- Валентине, чи траплялося вашому центру виявити на українському ринку дійсно кричущі порушення?

Погана мікробіологія в продуктах харчування – це страшно, саме вона стає причиною отруєнь

- Не скажу, що прямо таки кричущі. Телевізійники часто люблять показувати, як хтось виявив мишу в йогурті, або щось в цьому роді, ми такого не знаходили.

Я вважаю, що погана мікробіологія в продуктах харчування – це теж страшно, тому що саме вона і стає часто причиною отруєнь, але знову ж таки, за 20 років роботи сальмонелу ми, на щастя, теж не знаходили.

- Яку продукцію, крім м'ясної та молочної, ви тестуєте?

- Ми тестуємо все, навіть послуги, хоча досить рідко. Під послугами я розумію роботу супермаркетів, сервісних центрів, доставку страв. Навіть ресторани тестували.

- Розкажіть – як визначити якість продукції, дивлячись на упаковку?

- По-перше, сире молоко, куплене на ринку, вживати не можна. Його потрібно обов'язково кип'ятити, оскільки воно безпечно тільки у найближчі 2-3 години після його отримання. Не обов'язково, що ви відразу ж отруїтеся, але така ймовірність буде. Сире молоко завжди містить кишкову паличку. Воно містить молочнокислі бактерії, які дозволяють йому скиснути. Промислове молоко піддається термічній обробці, при якій всі мікроорганізми в ньому «прибиваються».

Складніше вибрати молоко в упаковці – ви ж не можете його понюхати або спробувати. Органолептика молока буде відрізнятися. Тому, коли ви п'єте молоко з пляшки, не забувайте, що воно було оброблено, однак воно залишилося молоком, просто з іншими властивостями.

Навіть проходячи ультрапастеризацію, молоко залишається корисним

- Молоко, яке пройшло термічну обробку, зберігає корисні властивості?

- Є розхожий стереотип, що кип'ятіння молока вбиває його корисні властивості. Нічого подібного не відбувається. Перше, що я хотів би зазначити: термічна обробка молока буває різною. Буває пастеризація, подвійна пастеризація, сушіння молока.

При термічній обробці в молоці гине вітамін А, але вітамін С – залишається

Сушка дійсно вбиває в молоці все живе. Правда, на виході виходить вже зовсім інший вид продукту – сухе молоко.

При термічній обробці в молоці дійсно гинуть вітаміни групи А, але вітамін С, за який молоко найбільше цінується, залишається. Крім того, у молоці залишаються вітаміни і мікроелементи, які не схильні до розпаду при термічній обробці. А ще – повністю зберігаються всі білки і весь набір жирних кислот. Молоко залишається корисним, навіть проходячи ультрапастеризацію.

- Який відсоток цього молока міститься у магазинному молоці?

- У кожній пляшці магазинного продукту міститься справжнє молоко. При цьому існує допустимий дозвіл виготовляти молочну продукцію з сухого молока. Але методів його ідентифікації в Україні немає, і, на жаль, у нас в країні це мало кого, крім нас, цікавить. Хочу відразу зазначити, що це не впливає на безпеку продукту, тому та ж Держпродпотребслужба це не враховує.

- Порошкове молоко відрізняється за смаком?

- Ні, якщо була дотримана технологія, то не відрізняється. У нас на тестуванні були продукти, які були фальсифікатами, при цьому на смак вони були дуже непоганими.

- Так яке молоко краще вибирати – заводське, фермерське чи ринкове?

- Заводське. Ми називаємо його промисловим. За результатами нашого тестування найбезпечнішим виявилося саме воно. Про домашнє молоко ми вже говорили.

Щодо фермерського, боюся, що саме маркування продукції як «фермерської» – просто гарний бренд. Нещодавно ми проводили тестування такої продукції: молока, сметани, масла і сиру. Всі продукти виявилися фальсифікатами.

У них не відповідали заявленим стандартам ні мікробіологія, ні жирність. У випадку з молоком і сиром це був молочний продукт, сметана виявилася абсолютним фальсифікатом.

- Чи часто ви виявляєте фальсифікат серед досліджуваної продукції?

- На жаль, так. Особливо часті випадки спроб видати фермерську молочну продукцію за промислову. Наприклад, ми брали на вивчення сир, куплений у Харківській області. Зразки були куплені на ринку, але мали промислове маркування. Тобто продукція була явно фермерською, але видавалася за вироблену молокозаводом.

- Які методи фальсифікації є найбільш поширеними?

Щоб молоко не кисло, в нього часто додають хімічні речовини, наприклад соду, аміак

- Найпростіший – розбавити молоко водою, щоб збільшити його кількість. Крім того, щоб уникнути скисання в молоко часто додають різні хімічні речовини, наприклад соду, аміак. Найчастіше такі добавки робляться з однією метою – знизити кислотність молока.

Існує навіть «страшилка», що іноді додають пральний порошок. Такого ми не знаходили.

Більш серйозні рівні фальсифікації – це підміна молочного жиру або молочного білка сторонніми рослинними жирами і білками. Це складно робити в домашніх умовах, проте в нашій практиці були випадки, коли у бабусь на ринках виявляли саме такий фальсифікат. Вони продавали його як домашнє молоко. Такі випадки ми виявляли у Кривому Розі та Сумах.

Крім того, нерідко трапляються антибіотики і дезинфікуючий засоби. Такі «добавки» пов'язані з хворобами тварин. Варто зауважити, що за всіма існуючими правилами молоко від хворої корови протягом десяти днів має утилізуватися.

В умовах дрібних господарств, коли фермери не зацікавлені у втраті прибутку, на це зазвичай закривають очі і антибіотик потрапляє в молоко.

З дезінфікуючими засобами все простіше. Вони можуть потрапити в продукт після неякісної обробки обладнання, але такий тип технологічних порушень в Україні мало поширений.

- Які країни лідирують у фальсифікації молока?

- У багатьох азіатських країнах, наприклад, в Китаї та Індії вже навчилися робити штучне молоко. Думаю, це пов'язано з високою чисельністю населення цих країн. Мені точно відомо, що велика частка фальсифікації молочної продукції припадає на російський Татарстан. Ця республіка завозить гігантську кількість рослинних жирів для молочної продукції.

П'ять років тому була так звана «сирна війна» між Україною та РФ. Ми тоді проводили дослідження української та російської продукції. Закупили кілька десятків видів сиру різних виробників з того списку, з яким були проблеми.

Дослідження проводилися в чотирьох лабораторіях паралельно: трьох російських і одній українській. Ми виявили фальсифікат тільки в сирі з Татарстану і передали всі дані тодішньому Міністру охорони здоров'я РФ Геннадію Онищенку.

Схожа ситуація з білоруською продукцією. Молочка у них дуже хороша, але були помічені махінації з датами виробництва.

- Ви маєте на увазі випадки, коли дата виробництва і реалізації збігаються?

- Так, ми купували на «Столичному» ринку білоруське масло, на якому була вказана дата виробництва, яка співпадає з днем покупки. Самі розумієте, виробити, упакувати, розмитнити і продати одного й того самого дня – просто неможливо. Ми підозрюємо, що це місцевий, український виробник, користуючись розкрученим брендом, продає під її виглядом свою молочку.

Підміна тваринного жиру рослинним неодмінно відіб'ється на вашому здоров'ї

- У чому небезпека фальсифікованої молочної продукції?

- Фальсифікована молочна продукція – це прихована загроза. Не факт, що ви отруїтеся тут і зараз, але підміна тваринного жиру рослинним неодмінно відіб'ється на вашому здоров'ї.

Рослинний жир, який застосовують при фальсифікації молочної продукції, часто містить у собі трансжири, які можуть шкодити серцево-судинній системі людини. Варто зазначити: у натуральному молоці теж містяться трансжири, але, на відміну від штучних, такі жири не шкідливі.

З іншого боку, якщо несумлінні виробники можуть підмінити в молочному продукті жир, не факт, що вони не підмінять в ньому що завгодно.

Я вже згадував про перевірку нами сиру з Харківської області. В обох взятих на аналіз зразках ми виявили надмірно завищений рівень білка. Але це був білок нетваринного походження. Ми так і не зрозуміли, що ж це таке. Судячи з усього, це взагалі не молочний продукт. Думаю, що таку «молочку» взагалі не можна купувати. Вона потенційно небезпечна.

- Це був фермерський продукт чи заводський?

- Це була продукція брендів «Хуторок» і «Молочний замок». Тут потрібно зробити поправку: у нашій країні є кілька брендів з назвою «Хуторок». Це був Харківський виробник.

- Як держава бореться з такими порушеннями?

- Кілька років тому у нас намагалися ввести державне регулювання використання штучних трансжирів. Наскільки мені відомо, регламентована норма за змістом трансжирів – 8%. До речі, згідно з проведеними нами дослідженнями, у багатьох марках маргарину ця цифра доходить до 40%.

- Ви не радите вживати в їжу маргарин?

- Ні, краще візьміть спред. Це абсолютно нормальний продукт. Ми неодноразово тестували спреди різних виробників і ніяких порушень в них не виявили.

- Як щодо органічної молочної продукції? Їй можна довіряти?

- Особисто я ставлюся без особливого пієтету до органічної продукції. Наш досвід тестування показує, що у неї є свої проблеми. Приміром, у Німеччині дуже багато продуктів в магазинах марковані як органічні, але за словами моїх німецьких колег, вони мало чим відрізняються від неорганічних продуктів. Продукт як продукт, нічого видатного в ньому немає.

- Назвіть три найбільш волаючі випадки фальсифікації молочної продукції.

- Про сир з Харківської області я вже говорив. Ще одна, безумовно, дивовижна річ – масло. Фальсифікатори особливо люблять підробляти цей продукт, тому що він сам собою дуже жирний і витратний у виробництві. У деяких зразках масла частка рослинного жиру доходила до 60%. Хочу відзначити, що зараз такі зразки трапляються все рідше.

Третя категорія продуктів, які найчастіше фальсифікуються – згущене молоко. Тут діє той самий принцип, що й з маслом. На виробництво згущеного молока йде багато молока. Виробники економлять – мало не на всіх інгредієнтах. Тут трапляється і рослинний жир, і неправильна мікробіологія молока, і недостатня термічна обробка. Іноді навіть барвники трапляються. Ну і, звичайно ж, головний «бич» усіх фальсифікатів – пальмова олія.

- Наскільки поширена така форма фальсифікації?

- Такі форми фальсифікації часто зустрічаються в регіональних марках. Вони не так миготять на очах у перевіряючих органів. Але іноді зустрічаються порушення і у продукції великих брендів.

- Назвіть кілька виробників.

- Можу виділити марки, у товарах яких ми частіше, ніж у інших, знаходили фальсифікації. Це «Квітень», «Гайсинське», «Гостинець», «Хіт продукт», «Еней», «Варта», «Срібне».

- Які санкції застосовуються до недобросовісних виробників?

- Варто почати з того, що штрафує у нас тільки держава. Головне завдання нашого центру – надавати інформацію для того, щоб споживач міг обрати ті продукти, які він вважає доцільними.

На жаль, у нас в країні не проводяться державні дослідження вмісту упаковок з продуктами. Хто завгодно може писати на них що завгодно на свій страх і ризик.

- Держава залучає вас до досліджень?

- На жаль, воно не тільки нас не залучає, але й сама не проводить перевірки. Максимум, що робиться: вивчається відповідність маркування. У нас в країні є два держоргани, які працюють в цій галузі: Держпродпотребслужба і Антимонопольний комітет. Їхня робота іноді перетинається в справі контролю якості. Це позитивний момент. Часто вони працюють за заявами споживачів.

Раніше Антимонопольний комітет приймав отримані нами дані, забороняв виробництво через невідповідність технічних умов, навіть закривав деякі підприємства. Потім, мабуть, їм набридло так працювати. Вони прийняли рішення не приймати заяви від громадських організацій. Причин нікому не пояснили. Хоча, за законом про Антимонопольний комітет, вони зобов'язані це робити.

- Держпродпотребслужба теж відмовилася від ваших послуг?

- Там теж цікава історія. Держпродпотребслужба заявила, що ми проводимо дослідження без залучення їхніх експертів і проводимо їх у лабораторіях, у яких немає акредитації. Ми не зобов'язані проводити наші перевірки виключно в акредитованих лабораторіях. Багато висококласних дослідницьких центрів у нашій країні не мають державної акредитації. При цьому якість їхньої роботи набагато вище, ніж у багатьох сертифікованих лабораторіях.

У моїй роботі бували випадки, коли Держпродпотребслужба відмовлялася приймати результати досліджень, отриманих найбільшою в Україні лабораторією – Укрметртестстандартом. Вони заявили, що вона теж не входить в їхній довірчий список. Часом доходить до зовсім абсурдних ситуацій, коли ми приносимо результати досліджень до Держпродпотребслужби, а нам кажуть, що ми не так закупили зразки.

- Чи доводилося вам стикатися з протидією з боку виробників?

- Звичайно. Варто видати на-гора погані оцінки, обов'язково буде якась претензія. В суди подають не часто, але все одно буває. Зараз у нас йде суд з виробником «Молокія». У недавньому тестуванні ми виявили в їхній продукції серйозні порушення щодо мікробіології. Вони вирішили, що це абсолютно не відповідає дійсності.

Представники цього бренду заявляють, що у них хороше німецьке обладнання і до них не може бути ніяких претензій. Але тестування важко обдурити. У нас є всі документи, які підтверджують, що, незважаючи на все їхнє обладнання, ми виявили серйозні порушення.

- Чи можуть споживачі подавати в суд на виробника без судових зборів?

- Раніше, за Законом України про захист прав споживачів, усі позови споживачів не обкладалися митом. Близько трьох років тому був введений новий кодекс, згідно з яким усі споживачі були зобов'язані платити судовий збір. Згідно з останніми поправками, збори знову прибрали.

- У багатьох країнах світу, наприклад, у США базові продукти харчування (молоко, яйця, цукор, деякі сорти м'яса) не оподатковуються ПДВ. Чи можлива така практика в Україні?

- Не тільки в США. У Німеччині, наприклад, не обкладаються податками не тільки базові продукти, але й багато побутових послуг. У нас в країні деякі товари йдуть без ПДВ, або з мінімальним податком. Ті ж дитячі товари. Молоко теж продається за зниженим податком.

- Чи є різниця у стандартах виробництва товарів в Україні та країнах ЄС?

- Технічні стандарти виробництва не надто відрізняються. Відрізняються норми прийому молока, його виробництва на фермах і вимоги щодо мікробіології. Ці вимоги відрізняються тому, що виробництво молока залежить від умов утримання корів та їхнього доїння. Скажімо, в ЄС заборонено приймати молоко ручного доїння. Всіх фермерів зобов'язують купувати спеціальну апаратуру.

Для нашої країни такі умови просто нереальні. Як ви розумієте, молоко від будь-якої бабусі в таких умовах прийматися не буде. Крім того, фермерів зобов'яжуть проводити регулярні обстеження корів ветеринаром. На жаль, в нашій країні такі витрати не кожен фермер може собі дозволити.

- Останніми роками ходять чутки, що в Україні скорочується поголів'я худоби. Скажіть, це вплине на вартість молочної продукції?

- Ціна на молочну продукцію багато в чому залежить від експорту. Чим більше продуктів ми експортуємо, тим вищою є ціна на них на внутрішньому ринку. Простий приклад: Україна – світовий лідер виробництва соняшникової олії. Однак ціна на цей продукт харчування в нашій країні і у багатьох країнах Європи приблизно однакова, близько одного євро. Така ж ситуація з медом і волоськими горіхами.

Щодо популяції корів, то цю ситуацію завжди можна відслідковувати через офіційні звіти Міністерства аграрної політики. Судячи з останніх даних, поголів'я дійсно скоротилося, але не критично. Корів стало менше саме у домашніх господарствах.

Великі виробники молочної продукції намагаються не брати молоко домашніх господарств. Вони стимулюють розвиток ферм. Фермери, зі свого боку, намагаються закупати корів певних порід, у яких більші надої. Це абсолютно нормальна світова практика. Думаю, боятися нічого.

Антон Фоменко, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>