Ребальзамування тіла Пирогова: українські вчені заявляють про тридцять новацій

Ребальзамування тіла Пирогова: українські вчені заявляють про тридцять новацій

Укрінформ
Команда українських вчених, яка провела 20 квітня ребальзамування тіла видатного хірурга Миколи Пирогова, застосувала в процесі роботи близько 30 новацій, зруйнувавши своїми напрацюваннями монополію в цій сфері, яку тримали фахівці московського Мавзолею.

Про це на прес-конференції сказав один з членів команди, що займалася ребальзамуванням тіла Пирогова, завідувач кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор Олег Мельник, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Читайте також: Археологи так і не знайшли таємну кімнату у гробниці Тутанхамона

«Ми запровадили під час ребальзамування близько 30 різних новацій, нововведень, які не застосовувалися до цього. Ми розробили свій комбінезон, тому що тіло Миколи Івановича (Пирогова) і зараз знаходиться в розчині. Ми не знали (складу) розчину, яким користувався Мавзолей, нам довелося обговорювати і узгоджувати свій розчин (для ребальзамування). ...Врешті конструкція комбінезону наша, рідина узгоджена нами. Коли ми закінчили, я подзвонив російському колезі в Санкт-Петербург і сказав: «Ми це зробили». І почув відповідь, яка мене вразила: «Ви не розумієте, що ви зробили, ви, перш за все, зруйнували монополію (Мавзолею - ред.), а це - світовий рівень». Із тілом Пирогова до наступного ребальзамування нічого не станеться», - підкреслив Мельник.

За його словами, в 20 сторіччі існувало три напрями бальзамування: радянський/російський, китайський та іспанський. Зараз, після роботи української команди, з'явилася суто українська система ребальзамування.

До команди, яка безпосередньо займалася процесом ребальзамування, окрім Мельника, увійшли проректор Вінницького національного медичного університету Юрій Гумінський, ректор Вінницького медуніверистету Василь Мороз, доцент кафедри анатомії людини Вінницького медуніверистету Сергій Гриценко, представники музею - головний зберігач Зінаїда Мартинова, головний вчений секретар музею Віктор Гайдуков.

Також до роботи долучалися асистенти кафедр Вінницького медуніверситету, співробітники Сумського медуніверистету для проведення деяких досліджень. Під час ребальзамування були проведені і деякі дослідження, зокрема було зроблено МРТ тіла видатного хірурга, відібрані зразки тканин і проведено електронне мікроскопічне дослідження з тим, щоб виявити ступінь наповненості тканин рідиною тощо.

Мельник зазначив, що загалом з 1881 року тіло видатного хірурга було ребальзамоване 9 разів. Щоразу цим займалися фахівці Мавзолею, а працівники музею ім. Пирогова лише готували необхідні матеріали. Сам процес проводився без залучення українських спеціалістів, його деталі не розголошувалися. Десята процедура ребальзамування мала відбутися у 2016 році.

Загалом, за словами фахівця, тіло хірурга Пирогова зберігається забальзамованим 137 років. І якщо торкатися питання доцільності його поховання, то це потрібно було робити одразу після смерті вченого в 1881 році.

«Сьогодні це наукова святиня. Так, він росіянин за походженням, але він далеко вийшов за межі свого походження, він людина світового значення. Це фактично наукова релігія. Він є найстарішим забальзамованим тілом. Єгипетські мумії ми не беремо до рахунку, оскільки вони висушені. Це різні речі. Також бальзамування Пирогова та Леніна - різні речі», - сказав Мельник.

Як повідомлялося, Микола Пирогов народився 13 листопада 1810 року, помер 23 листопада 1881 року в селі Вишня, що зараз знаходиться в межах міста Вінниця. Хірург та вчений анатом, створив перший атлас топографічної анатомії, започаткував воєнно-польову хірургію, школу анестезії.

Фото: Depo.ua

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-