2 травня: народний календар і астровісник

2 травня: народний календар і астровісник

1324
Ukrinform
Нині Рахманський великдень або Суха середа; по кому подзвін та працюймо з насолодою.  

Сьогодні, на 25-ий день по Великодню, Церква відзначає свято Преполовіння П’ятидидесятниці. Позаду 25 днів, і попереду, власне до свята святої П’ятидесятниці (Трійці) – теж ще 25 днів. Свято відзначається приблизно з VІІ століття.  Народна його назва – Рахманський великдень, Права середа, Суха середа.

На Рахманський великдень шкаралупа від великодніх писанок пускалася на воду річок. Рахманський Великдень має в основі легенду про «переселення рахманів» (пращурів, кращих від людей) за Синє море, до яких шкаралупа з Великодніх крашанок має плисти за водою 25 діб. В багатьох областях України характерною ознакою Рахманського великодня була таріль з імітацією могили-кургану, яку обкладали червоними крашанками за кількістю померлих у родині. Ще на початку XX ст. Рахманський великдень відзначали на Київщині, Полтавщині, Херсонщині, Поділлі та на Гуцульщині. Цього дня, за традицією, здійснюється мале освячення води. 

Іменинники сьогодні Іван, Георгій, Мотря.

Нині 17-ий місячний день. Символ дня – дзвін. До речі, дзвін винайшли в Китаї й він був одним із перших в історії засобів масової комунікації. В Європі перші дзвони з’явилися лише в ІХ столітті в монастирях Ірландії. Дзвони були різними, й сповіщали про різне: «Кривавий» дзвін у Кельні сповіщав про суд, «Хлібний» у Турині сигналізував про те, що настала пора замішувати тісто, «Дзвін чистоти» в Бонні нагадував, що час мести вулиці, «Трудовий» в Аахені був предтечею заводських гудків, «Процентний» у Фрайбурзі нагадував про борги, «Пивний» у Гданську дозволяв відкриватися всім пивницям, а «Дзвін п’яниць» у Парижі застерігав, що час зачинятися всім генделикам. У Лондоні був «Дзвін бідного грішника» й він сповіщав про страту. Зірки кажуть, що нині сприятливий день для праці в колективі. Таланитиме соціально активним, комунікабельним і товариським.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1962 році: –0,6; а найтеплішим у 1934 -  +30.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-