Якщо хочеш зберегти первоцвіти — спробуй хоча би не купувати їх. А які саме?
Екологи намагаються пробудити свідомість українців кожної весни, переважно, до 20 березня – дня весняного рівнодення, – коли землю починають активно вкривати первоцвіти. Традиційно за кілька днів до восьмого березня на телеканалах та в ефірах радіопрограм починають лунати попередження про зникнення духмяних червонокнижних підсніжників.
Екологи озвучують загальновідомі й сумні факти про зникнення первоцвітів, про необхідність їх уберегти. Громадськість чує заклики, розуміє усю скрутність ситуації, та чомусь забуває про цей бік медалі, як тільки помічає на ятках симпатичні біленькі квіточки, огорнуті зеленими листочками. Представники так званої “квіткової мафії” узагалі не замислюються над тим, що одна вирвана квітка виду підсніжник — це вкрадене життя у 45 паростків, які вона могла би дати у майбутньому.
Весною 2018-го українські жінки не отримають у вигляді подарунка маленькі букети із підсніжниками. Сніг і мороз дещо уповільнили їхнє проростання. Та проблема лишилася нерозв'язаною...
Аби хоч трохи зберегти вид підсніжника як такого, екологи та представники Державної інспекції у місті Києві вирішили завбачливо розпочати операцію під умовною назвою “Первоцвіт”. Чи дасть результати перший рейд на тих, хто, власне, ще й не вийшов торгувати підсніжниками, стане зрозумілим за кілька днів. Поки що головне – не забувати, що в нашій країні все-таки панує закон, що будь-яка протиправна дія може “коштувати” громадянину статті. Мабуть, наші співвітчизники ніколи над цим не замислювалися, бо за купівлю червонокнижних первоцвітів ніхто в Україні ще нікого і не карав. Чому? Ось це питання – вже до правоохоронців.
ХОЧ СКЛАДЧАСТИЙ, ХОЧ ЗВИЧАЙНИЙ, ВСЕ ОДНО – ПІДСНІЖНИК
Першими весною 2018-го про зникнення первоцвітів голосно сказали працівники Київського міського Будинку природи. Вони нагадали українцям через представників ЗМІ, що в нашій державі є три види підсніжників. У Червоній книзі вони прописані під назвами: підсніжник білосніжний (звичайний), підсніжник складчастий, підсніжник Ельвеза. Вони також акцентували на тому, що до різних міст України у відносно великих обсягах може доїхати тільки підсніжник звичайний. А ще експерти констатували невтішний факт, що кожного року через свавілля та необізнаність населення наша держава втрачає 25 мільйонів дикорослих квітів. 90% із них — це саме червонокнижні підсніжники.
На превеликий жаль, ця інформація озвучувалася для вузького кола представників ЗМІ (бо тема, начебто, і “не гаряча”). Переконана, що ще менше коло українців ці корисні застереження почує. Та й залишається відкритим запитання – чи схочуть українці взагалі заглиблюватися в перспективи “світлого майбутнього” підсніжників, вивчати норми законів “Про Червону книгу України”, “Про охорону навколишнього природного середовища” та “Про рослинний світ”. А дарма.
ШТРАФ ПОЧИНАЄТЬСЯ З 1700 ГРИВЕНЬ
Торгівля дикорослими рослинами, не залежно від того – були вони зібрані торговцями власноруч чи ні, заборонена – і крапка. Такі реалізатори первоцвітів намагаються показати поліцейським довідки, видані якимись селищними радами, – мовляв, вони самі вирощують такі рослинки і мають право виставляти їх на продаж. Чомусь ніхто не акцентує на тому, що ці довідки оформлюються за окрему доплату, що вони є додатком до протоколів, які складуть поліцейські, та що за торгівлю навіть оформленими в сумнівний спосіб рослинами поза межами ринку передбачена відповідальність за статтею 160 Кодексу України про адміністративні порушення. Штраф за незаконний продаж таких квіток стартує від 1700 гривень і залежить від їхньої кількості. Він прописаний у статті 88 цього ж Кодексу. Стаття 90 дещо “легша” – вона за знищення весняних первоцвітів зобов'язує накласти штраф від 340 до 850 гривень.
Також у нашій державі чомусь ніхто особливо не нагадує про те, що черемша “дикий часник” також переходить у розряд специфічних первоцвітів. За її продаж передбачений штраф у 62 гривні за листок.
Одне слово, в який спосіб, біля яких станцій метро чи яток на ринках у менших містах викривати представників “квіткової мафії”, – вирішувати поліцейським, яким чином оформлювати протоколи – Державній екологічній інспекції кожного з українських міст. Громадянам головне запам'ятати одне: природу слід любити, а її дарами у вигляді первоцвітів – милуватися. І все. За інакшого сценарію наступна – четверта редакція Червоної книги України буде у рази розлогішою.
Та найбільше природа скаже спасибі тим українцям, котрі запам'ятають, що у нас ЗАБОРОНЕНИЙ ЗБІР ТА ПРОДАЖ ТАКИХ РОСЛИН, як:
- цикламен Кузнєцова (фіалка), яка квітує в січні-квітні й є найбільш рідкісним (екологи Київського міського Будинку природи констатували, що її вже немає, – Авт.);
- шафрани (крокуси), якими торгують найчастіше жителі Західної України;
- білоцвіти (до речі, карпатськими підсніжниками заборонено торгувати навіть, якщо вони вирощені власноруч);
- рябчики (тюльпанчики) – (вони ввозяться до Києва з Рокитнянського та Білоцерківського районів Київщини);
- сон-трава, котра знищується “квітковими браконьєрами” у приміських лісах;
- плауни (дереза), які продаються на кладовищах та застосовуються для озеленення квіткових букетів;
- черемша зі специфічним часниковим запахом.
Що стосується Києва, то особливій охороні в межах столиці підлягають 48 видів судинних рослин. Серед них – найцінніші: анемона лісова; конвалія травнева; купальниця європейська; образки болотні; півники угорські; проліска дволиста; ряст порожнистий.
Катерина Мацегора, Київ
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама