Чи стане Дніпропетровська область Січеславською?

Чи стане Дніпропетровська область Січеславською?

Аналітика
Укрінформ
Вагомий плюс перейменування – розвиток іміджу та бренду області, що апелюватиме до козацької історії й традицій

Проблема декомунізації Дніпропетровської області стоїть досить гостро. Вже два роки, як обласний центр позбувся у своїй назві імені одного з організаторів Голодомору та чільного діяча тоталітарного комуністичного режиму в Україні Григорія Петровського і отримав назву Дніпро. А от як тепер називати область, ще не визначилися. Її перейменування тимчасово відкладене у зв'язку з тим, що назву закріплено у ст. 133 Конституції України. Наразі на Дніпропетровщині розпочато кампанію за повернення регіону історичної назви.

НАЗВУ "СІЧЕСЛАВ" ПРОПОНУВАВ ЩЕ ЯВОРНИЦЬКИЙ

Андрій Денисенко
Андрій Денисенко

З ідеєю перейменування області виступив народний депутат Андрій Денисенко, який свого часу став ініціатором постанови Верховної Ради про перейменування Дніпропетровська.

24 січня на сайті Президента розмістили петицію «Січеславська – так! Повернемо Дніпропетровській області історичну назву!». Її ініціатором є директор ГО «Правозахисна група «Січ» Дмитро Рева. Наразі петиція набрала 2682 голосів із 25 000 необхідних, а довкола теми в області розгорнулася жвава дискусія.

Олег Репан
Олег Репан

За словами директора Інституту історії Дніпра Олега Репана, назва "Січеславська" для області є найкращим варіантом. «Така назва має історичне підгрунтя – на території області розташовувалось кілька козацьких Січей. Назва «Січ» повинна була закріпитися за областю ще за часів Української національної революції, але з приходом у місто більшовиків ця ідея зникла. Більше того, така назва може стати вигідною в плані туризму», – сказав Репан.

Обласний осередок товариства «Просвіта» провів громадські обговорення у Дніпрі. Свої думки на них мали нагоду висловити провідні діячі української громади міста, активісти національного руху. І тепер вони, згуртувавшись довкола спільної ідеї, розповідають людям про те, чому так важливо перейменувати область на Січеславську, розвінчують міфи та побоювання.

Єгор Гуськов
Єгор Гуськов

За словами голови обласного осередку товариства «Просвіта» Єгора Гуськова, це був перший захід в історії міста, на якому заборонили використовувати російську та інші іноземні мови, і все спілкування відбувалось українською.

«Назва Дніпропетровської області підпадає під дію Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символів» і має бути обов'язково змінена», – сказав Гуськов.

За його словами, за часів УНР край називався Земля Січ, його центром був Катеринослав, який в 1918-1919 роках неофіційно звався Січеславом (Січославом).

Історик і краєзнавець Микола Чабан говорить, що назва краю змінювалася десятки разів, і якби котрась влада й прийняла рішення про назви "Січеслав" і "Січеславська область", то наступна могла таке рішення й не визнавати.

Про те, кому першому спала на думку ця назва, Микола Чабан говорить так: «Яр Славутич (Григорий Михайлович Жученко, український поет і перекладач – ред.) згадує, що у 1937 році, навчаючись у Запорізькому педінституті, він чув, що цю назву запропонував відомий історик, директор музею Дмитро Іванович Яворницький, який був закоханий в Запорізьку Січ".

Яна Тимошенко
Яна Тимошенко

Це підтверджує і старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею, завідуюча відділом "Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького" Яна Тимошенко: «До речі, назву "Січеслав" вигадав саме Дмитро Іванович Яворницький. Можливо, в 1918-му, коли вона і стала відома за Гетьманату, можливо раніше. Бо, переїхавши до нашого міста в 1905 році, вчений ініціював топонімічну реформу, запропонувавши змінити такі «романтичні» назви вулиць як Казарменна, Арештанська, Тюремна та інші на імена козацьких гетьманів, ватажків, культурних діячів. Звісно, хто як не історик козацтва опікувався козацькою славою!» – написала вона у Facebook.

На користь авторства Яворницького свідчить і те, що у 1924 році український поет Максим Лебідь надрукував у катеринославській газеті «Зірка» вірш із циклу «Січеслав», присвятивши його досліднику історії козацтва.

"Є й інші згадки про область під такою назвою та спроби так її називати, які тепер ми вишукуємо в минулому», – говорить Микола Чабан.

Він також має раритетні видання сторічної давнини, зокрема Шевченківський «Кобзар», де місцем друку зазначений Січеслав.

Ця назва фіксується також в Українській загальній енциклопедії (1931 р.) та у виданій на Заході в 1976 році «Енциклопедії українознавства».

Максим Мірошниченко
Максим Мірошниченко

«Я чітко розумію історичну обумовленість перейменування нашого регіону в Січеславський край, тому що у 1918 році керівництво УНР перейменувало наш край у Землю Січ, були скасовані царські губернії і тодішній Катеринослав став адміністративним центром Січової Землі. А через два роки, у січні 1919-го, місцеві діячі, у тому числі й Просвіти, розпочали процес перейменування міста у Січеслав, і 1918 року Урядом Української Народної Республіки було ухвалено рішення про надання місту Катеринославу імені Січеслава, але офіційно місто залишалося з попередньою назвою – Катеринослав, поки згодом більшовики перейменували на Дніпропетровськ», – зазначає журналіст Максим Мірошниченко.

У радянські часи назва «Січеслав» була під суворою забороною, через що багато хто з мешканців області втратив відчуття своєї ідентичності та унікальності. Публічне відродження топоніму почалося незадовго до розпаду СРСР. Національно-демократичні організації області почали використовувати у своїх назвах це слово, однак 2016-го прихильникам назви не вистачило підтримки у Верховній Раді, щоб домогтися перейменування обласного центру.

Аби цього разу ініціатива не втратила шансу, активісти перейменування вдалися до широкого просвітництва.

ЗАТОПЛЕНА ПАМ'ЯТЬ ПРО КОЗАЦЬКИЙ КРАЙ

У соціальній мережі створили групу «Громадська підтримка. Січеславська ТАК», де агітують мешканців підтримати петицію про перейменування області.

Своєрідні «агітбригади» виїжджають у райони, зокрема громадські слухання вже відбулися не тільки у Дніпрі, а й у Верхньодніпровську, Кривому Розі, Нікополі.

Своєю творчістю підтримали громадську ініціативу з повернення краю його історичної назви гурт «Вертеп» та Сашко Лірник, які влаштували великий безкоштовний концерт зі спеціальною прем'єрою програми «Кінець зими: Прикордоння!» Більше сотні мешканців та гостей міста після нього відгукнулися на заклик і підписали петицію.

«Правозахисна група «СІЧ» розпочала зйомки документального фільму про історію Січеславського краю. Перша локація, яка увійде у стрічку, – Нікопольщина, край п'яти січей. А головною дійовою особою у майбутньому фільмі став місцевий історик та краєзнавець Мирослав Жуковський, який активно займався та продовжує займатися дослідженням залишків січей.

Жуковський відзначає, що за 25 років це перший випадок вивчення та документації історії Січеславського краю у такому форматі.

На жаль, більшість козацьких січей наразі знаходиться під водами Каховського водосховища. Проте завдяки дослідженням Мирослава Жуковського було доведено, що перша січ, яка раніше теж вважалася затопленою, наразі знаходиться на залишках острову Томаківка. Саме там були виявлені укріплення, вали, козацьке кладовище та інші ознаки активного життя.

«Можна тисячу разів переписувати історію народів, але речові докази ніколи не обмануть людей. Не дивно, що будівництвом Каховської ГЕС комуністи з радістю вбили одразу двох зайців – отримали величезні ресурси та поховали під водою безцінні козацькі артефакти, які б змогли використовувати «українські буржуазні націоналісти» задля власних «руйнівних» цілей», – говорить Жуковський.

За словами історика, у ХХ столітті козацьку історію можна було досліджувати лише в контексті «дружби народів» та з дозволу відповідних органів. Чого варта хоча б історія із вивченням останків кошового отамана Івана Сірка, голова та тіло якого «подорожували» союзними лабораторіями та архівами більше десяти років! А могила отамана, як і сотні інших вагомих історичних місць, теж ледь не опинилася у водах Каховського водосховища.

Документальний фільм розповість про історію й інших січей, які знаходилися на території нинішньої Дніпропетровської області. У планах авторів фільму – зйомки про Новомосковський та Криворізький краї.

ПЕТРОВСЬКИЙ – КАТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Що ж до більшовика Григорія Петровського, пам'ятник якому в Дніпрі повалили у січні 2016 року, то активісти вважають, що він несе персональну відповідальність за утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні, насильницьку колективізацію, Голодомор, згортання українізації та розстріляне відродження.

«Він був засновником «червоного терору», масових репресій та розстрілів. Не відомо жодного випадку, коли б він задовольнив прохання про помилування. Григорій Петровський не був ані засновником нашого міста, ані його «славетним сином». Навпаки – він був справжнім нищівником українського народу, зокрема і регіону», – говорять вони.

За скромною фразою про Петровського з довідників: «участь у розробці структури органів Радянської влади» – ховаються страшні факти. Рахуємо разом:

- Винищує Центральну Раду – орган української державності.

- Жорстоко придушує Куренівське повстання проти більшовиків у Києві в квітні 1919 р.

- У 1917-19 рр. стає одним із організаторів "ВЧК" (українською – ВНК, Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем), яка відповідальна за загибель більше 1,5 млн осіб. Саме він підписує декрет Ради Народних Комісарів РСФСР про «червоний терор». Цим документом підтверджується право ВЧК застосовувати вищу міру покарання без суда і слідства. Організовує червоний терор в Україні.

- Бере участь у знищенні українського національного руху.

- Підписує Договір про утворення СРСР з боку УРСР в 1922 р.

- Виступає проти позиції, спрямованої на побудову державного устрою союзної держави на конфедеративних засадах під час підготування конституції СРСР в 1923 році.

- Головує в українському ЦК незаможних селян по винищенню «кулаків» – найбільш роботящого і багатого прошарку селянства.

- Започатковує реквізиції й продзагони під виглядом боротьби з петлюрівщиною і махновщиною.

- У 1932-33 рр. «всеукраїнський староста» Петровський керує примусовою колективізацією, наслідком якої стає Голодомор, людські втрати якого обчислюють у 3 млн 941 тис. загиблих і 6 млн 122 тис. ненароджених.

- У Дніпропетровській області загинуло більше 25% населення, що зробило її однією з найбільш постраждалих територій.

Очевидно, цих аргументів досить, щоб стерти це ім'я з мапи України.

МІФИ ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ТА ЇХ РОЗВІНЧАННЯ

Деякі опоненти цієї ініціативи вважають, що тут потрібна не петиція, а місцевий референдум. Є й такі, що вважають, що область повинна мати назву від міста: місто – Дніпро, отже область – Дніпровська.

Дехто вважає, що назва «Січеславщина» – вигадана. На що історики доводять, що назви «Січеслав» та «Січеславщина» використовуються більш як 100 років із часів Української Народної Республіки. Історично відомо, що ще у часи Катеринослава назва «Січеславщина» використовувалася українським національним рухом.

Інші стверджують, що запорозькі козаки ніколи не називали себе «січеславцями».

Однак 500 років історії краю показують, що на теренах краю існували головні козацькі Січі: Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська, і територія області становила центр козацьких вольностей.

Декотрі сумніваються у туристичній привабливості Дніпропетровщини.

Але експерти з туристичного сектору наполягають на тому, що Дніпропетровщина, за умови належного розвитку напрямку, має величезний туристичний потенціал і в перспективі може випередити Запоріжжя. На думку економістів, Січеславський край може мати близько 3 млн туристів щорічно і дохід від цього не менший ніж 100 млн грн.

Ще опоненти зауважують, що наразі є важливі проблеми, які після перейменування не зникнуть. Проте досвід країн Східної Європи та Балтії свідчить про інше: там, де декомунізація відбулася відразу після падіння тоталітарних режимів, значно нижчий рівень корупції, а ВВП на душу населення, навпаки – у кілька разів вищий.

А ми наразі маємо ситуацію, коли Україна законсервувала ностальгію за радянським минулим – і це було використано Росією при підготовці окупації української території та сепаратистського повстання на Сході.

Є й такі, хто побоюється, що перейменування коштуватиме чималих грошей. Проте зміна назви регіону не коштує жодної копійки. На обласному рівні всі витрати зводяться до нових вказівників на в'їзді в область.

Жоден закон не вимагає зміни паспортів або паперових документів, що засвідчують власність на нерухомість у зв'язку з перейменуванням. Реєстрацію місця проживання змінювати не потрібно. А зміна юридичної адреси в установчих документах не має граничних строків і може бути зроблена будь-коли разом з іншими змінами.

Крім того, внесення змін в статутні документи юридичних осіб є безкоштовним. Так само безкоштовним є внесення змін про адресу фізичних осіб-підприємців у Єдиному державному реєстрі.

ДОВЕСТИ СПРАВУ ДО КІНЦЯ

До завершення збору підписів під петицією лишається трохи більше 50 днів. Якщо необхідна кількість набереться, народні депутати у парламенті мають затвердити назву «Січеславська область». Хоча й тут можуть виникнути проблеми, бо проголосувати за це повинні не менше 300 народних обранців.

Наразі перейменування області на Січеславську схвалили й підтримали народний депутат України та командир Української добровольчої армії Дмитро Ярош, відома волонтерка-медик, командир батальйону «Госпітальєри» Української добровольчої армії Яна Зінкевич, нардеп Юрій Береза.

Дмитро Ярош
Дмитро Ярош

Зокрема, на своїй сторінці у Facebook Дмитро Ярош відзначив: «Район Кам'янського, де я народився та живу, з 16 століття належав до земель Війська Запорізького Низового, й він у людській пам`яті старожилів до цієї пори ділиться на сотні – військово-адміністративні одиниці, заведені козацтвом ще з часів Січі. Вище Дніпром – Мазепин острів, місце переправи українсько-шведської армії у 1709 році, нижче – пороги та Великий Луг, при якому стояли п'ять із вісьмох запорозьких січей. Вважаю, що Січеславська – не лише історична, а й найкраща сучасна назва для області-форпосту, яка формувала перші добробати й дала відсіч планам Путіна створити Новоросію від Харкова до Одеси».

Госпітальєрка Яна Зінкевич, коментуючи свою позицію, сказала: «Ставлюся до перейменування області на Січеславську дуже позитивно. Розумію, що це справа складна та непроста, адже необхідно домогтися змін у Конституції. Але якщо є активісти, які за це взялися і готові дійти до кінця, – це чудово. Тож і я підтримаю петицію своїм голосом».

Олег Чистопольцев
Олег Чистопольцев

Учасник АТО, громадський активіст Олег Чистопольцев  вважає, що потрібно закінчити моральне очищення від згадувань лідерів тоталітарного режиму. "Я ЗА перейменування нашої області тому, що в нинішній є згадка прізвища людини, причетної до загибелі мільйонів українців – Григорія Петровського... Ті, хто вважає, що назви не мають значення, уявіть, що ваші батьки при народженні дали вам якесь цікаве та прикольне ім'я типу Чикатило, Дибіл чи щось у такому дусі. Як би вам жилося? Чи уявіть, щоб в Німеччині було б місто чи федеральна земля (область), названі на честь Гітлера", – написав він.

Днями Інститут суспільних досліджень, Спільнота активної молоді «САМ» організували в Space Hub «Mediaprostir» у Дніпрі круглий стіл. На ньому провідні науковці-історики, краєзнавці та вчені міста обговорювали доцільність перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Намагались з'ясувати, що позитивного принесе для місцевих мешканців та області загалом саме така назва. Серед безперечних плюсів – розвиток іміджу та бренду області, що апелюватиме до козацької історії й традицій. Таке позиціювання дозволить розвинути туризм на солідному рівні, створити нові робочі місця. Врешті, ця назва стане приводом для гордості та самоповаги, без чого не існує жодна нація.

Людмила Блик, Дніпро.

Нагадаємо, що проголосувати за петицію можна на сайті Президента.

Відео-інструкція – як голосувати

При підготовці статті використані матеріали сайту "Дніпроград"

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-