Пенсіонери звертаються на урядову «гарячу лінію»  з приводу перевірки нарахування та перерахунку пенсії

Пенсіонери звертаються на урядову «гарячу лінію» з приводу перевірки нарахування та перерахунку пенсії

2862
Ukrinform
Питання пенсійного забезпечення громадян України наразі є найактуальнішим, а його значущість полягає в тому, що це стосується усіх без винятку, різниця лише в часі. Тому й зміни до пенсійної системи були очікуваними, оскільки давно назріли в українському суспільстві.

Уряд підійшов до пенсійної реформи комплексно. Завдяки підвищенню мінімальної зарплати вдвічі, до 3200 гривень з 1 січня 2017 року, із тіні вдалося вивести 212 млрд грн. Відповідно збільшились і відрахування до держбюджету і Пенсійного фонду. Законодавчо визначено, що з 1 січня 2018 року мінімальний розмір зарплати становитиме 3723 гривні щомісяця, і це також сприятиме наповненню Пенсійного фонду.

Презентуючи Звіт роботи Кабінету Міністрів за 2017 рік та основні завдання на 2018 рік на засіданні Уряду 14 лютого поточного року, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що минулий рік був нелегким, але позитивні моменти очевидні. Серед них – збереження позитивної динаміки зростання економіки та початок фундаментальних змін в різних сферах життєдіяльності держави – від системи державних фінансів, системи економічних регуляцій та системи оподаткування бізнесу до соціальної сфери, а саме освіти, медицини, пенсійної системи.

Так, відзначаючи успіхи року, що минув, Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив: "2017 - рік викликів та перемог. Наш уряд дотримується обіцянок. Із жовтня 2017 року понад 9 мільйонів українських пенсіонерів вже отримують вищі пенсії. І це не одноразове підвищення, а повне перезавантаження пенсійної системи, яке стало можливим завдяки пенсійній реформі!".

Урядовим контактним центром у серпні-вересні минулого року, перед початком пенсійної реформи, проведено дослідження на тему «Пенсійна реформа – вдосконалення системи соціального захисту населення». Метою цього заходу було дослідити громадську думку щодо змін в системі соціального захисту населення, зокрема впровадження пенсійної реформи, з’ясувати соціальні очікування громадян стосовно можливих наслідків та ризиків її впровадження; визначити ступінь поінформованості населення щодо змісту пенсійної реформи та її окремих аспектів тощо.

Отже, на думку громадян, найбільшою проблемою у проведенні реформування пенсійної сфери, є робітники, які працюють неофіційно. Такий варіант відповіді обрали 32,3% опитаних. В цілому ж, за результатами опитування було зроблено низку висновків. Запропонована Урядом реформа має значну підтримку населення. І може бути ще більш успішною з точки зору сприйняття населенням, оскільки здебільшого випадки критики пов’язані або з об’єктивними факторами (наприклад, фінансові втрати, що понесе певна, відносно невелика, частка населення, чи підвищення пенсійного віку), або з недостатнім розумінням населенням цілей та механізмів дії реформи, що потенційно знімається більш комплексною та детальною роз’яснювально-просвітницькою роботою. Успішне впровадження даної реформи має зняти багато запитань і дозволить підвищити рівень довіри до Уряду.

Зазначені прогнози, в основному, підтвердилися. Наступним кроком впровадження пенсійної реформи в Україні є рішення про підвищення пенсій військовим пенсіонерам. Наприкінці 2017 року Уряд напрацював рамковий проект закону з цього питання і передав його до подальшого опрацювання в Раду національної безпеки та оборони, адже будь-які питання військового спрямування згідно із законодавством потрібно погоджувати з цим органом. Найближчим часом планується розглянути у Верховній Раді законопроект про підвищення пенсій для військових пенсіонерів.

Невід’ємною частиною пенсійної реформи є впровадження європейських стандартів функціонування органів Пенсійного фонду. Використання сучасних інформаційних та управлінських технологій, єдиних стандартів якості обслуговування громадян має забезпечити українцям зручне та ефективне надання послуг.

У Міністерстві соціальної політики розв’язати проблему вирішили шляхом реорганізації територіальних управлінь, створення агентських пунктів і віддалених робочих місць для фахівців Пенсійного фонду в об’єднаних територіальних громадах. У п’яти областях – Херсонській, Черкаській, Хмельницькій, Кіровоградській та Львівській – такі перетворення почалися ще з минулого року.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, у 2017 році на урядову «гарячу лінію» надійшло більше 66 тисяч звернень з питань пенсійного забезпечення (проти понад 36 тисяч у 2016 році).

Після осучаснення пенсій пенсіонери зверталися з проханням перевірити правильність проведення перерахунку та нарахування пенсійних виплат, оскільки вони сподівалися на інший, значно більший розмір підвищення. Тому чимало громадян звернулися з вимогою підвищити розмір пенсії, адже осучаснення не вплинуло на зростання пенсійних виплат, і у багатьох заявників вони залишилися на тому ж самому рівні. На це вказують звернення від жителів столиці, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Львівської, Одеської, Полтавської, Харківської та Херсонської областей.

Надходили скарги щодо несвоєчасної виплати пенсії переважно від пенсіонерів-переселенців, спричинені, зокрема посиленням контролю за обліком внутрішньо переміщених осіб та перевіркою наявності підстав для виплати їм пенсій на території, підконтрольній українській владі, черговими змінами у процедурі отримання пенсії, зокрема здійснення ідентифікації особи в установах АТ «Ощадбанк».

Громадяни зверталися також за роз’ясненнями щодо змін у пенсійному законодавстві, зокрема стосовно залежності обчислення розміру пенсії від наявного страхового стажу, врахування показника середньої заробітної плати, а також змін у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, правоохоронців та державних службовців.

Пенсіонер з Любешівського району Волинської області повідомив, що після прийняття реформи відбувся перерахунок основного розміру його пенсійного забезпечення: пенсію було підвищено лише на 50 гривень. Він зауважив, що має більше 32 років трудового стажу, з розміром підвищення не погоджується та звертається з проханням здійснити перевірку правильності нарахування пенсійного забезпечення. Розглянувши звернення, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області були надані необхідні роз’яснення, зокрема про те, що чинним механізмом нарахування пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.

Заявниця з м. Харків звернулася з проханням перевірити правильність осучаснення розміру її пенсійного забезпечення, оскільки за наявності трудового стажу, що становить 36 років, з яких 30 років – пільгового стажу (за Списком №2), розмір підвищення склав 130 грн. За результатами розгляду звернення Головним управлінням Пенсійного фонду у Харківській області їй було повідомлено, що пенсію обчислено за віком, за Списком №2 при страховому стажі 32 роки 8 місяців 28 днів відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пенсіонерка з Виноградівського району Закарпатської області, що має 40 років страхового стажу та отримує пенсію у розмірі 1276 грн, зателефонувала на урядову «гарячу лінію» і висловила обурення з приводу підвищення їй розміру пенсійного забезпечення лише на 96 грн. У відповіді Головного управління Пенсійного фонду Закарпатської області надано роз’яснення, що згідно з матеріалами електронної пенсійної справи заявниця є працюючим пенсіонером. Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» працюючим пенсіонерам розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28, не перераховується у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас, жінці було проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 3764,40 грн, а також із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

За період з 9 по 15 лютого 2018 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 39 012 дзвінків, а також 777 звернень зареєстровано через Інтернет.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>