17 лютого: народний календар і астровісник

Сьогодні Миколи сповідника, ігумена Студійського, або просто Миколи Студита. На Миколу Студита було ще зазвичай холодно й морозно, тому його й називали «Студитом». А ще Миколу Студита називали вовчим сватом і вірили, що він достеменно знає, де влаштовує лігво вовчиця, де проходять потаємні тропи диких кабанів і лосів, та й взагалі, про що розмовляють між собою звірі й птахи. Примічали погоду: «Якщо цього дня на деревах іній – вродить добре гречка й бульба».

Сьогодні також шостий день Масниці й цього дня в давнину «оплакували колодку». Обряд колодки був визначним – неодруженим парубкам та дівчатам до ноги або руки прив’язували полінця – колодки. Обряд тривав протягом тижня. В понеділок «колодка народилася», у вівторок «хрестилася», в середу – «похрестини», в четвер – «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а суботу – «оплакували». У неділю, останній день Масляної, молодь «волочила колодку».У такий спосіб громада символічно карала неодружених і підкреслювала необхідність шлюбу в найближчому майбутньому. Інколи хлопці чіпляли колодки дівчатам, які їм подобалися. Якщо дівчина повертала колодку хлопцеві на Великдень, це сприймали як прихильність, взаємну симпатію. Науковці одностайно наголошують на еротичному підтексті цієї традиції, що підтверджує й фольклор: «Ой колодка, колодка, / В мене губа солодка, / В мене одна, в тебе дві – / Солодкі обидві».

З іменинами вітайте Георгія, Кирила, Миколу.

Позаду залишилось затемнення, знову виходимо на пряму, знову дме попутний вітер: сьогодні 2-ий і 3-ій місячні дні. Місяць у Рибах сприятиме душевному підйому. Знову відчуємо за спиною два потужних крила: віру й надію. А в серці палахкотітиме незнищенний вогник любові. В цей період імовірна надчутливість, яка межуватиме з телепатією. Світ і життя, наче самоцвіт, заграють усіма кольорами веселки. До речі, сприйняття кольору в давнину було зовсім іншим, ніж зараз. Згадаймо, що сучасну теорію кольорів розробив сер Ісак Ньютон лише наприкінці ХVІІ століття, і знадобилося майже століття, аби науковці її визнали. В добу античності майже не знали синього кольору. Тобто, він був, але сприймали його зовсім по-іншому.

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1892 році: -21,8; а найтеплішим у 1974 –  +11,1.