25 січня. Пам’ятні дати - 25.01.2018 08:00 — Новини Укрінформ
25 січня. Пам’ятні дати

25 січня. Пам’ятні дати

2307
Ukrinform
Сьогодні день пам’яті Агатангела Кримського – українського вченого, одного з найвидатніших мовознавців світу. 

Агатангел Кримський (1871-1942) – український сходознавець, історик, мовознавець, літературознавець, фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, академік АН України. Один із організаторів академії наук України, директор Інституту української наукової мови. Вільно володів майже 60 мовами Сходу, Середньої Азії, Кавказу, Західної Європи. Зробив величезний внесок у вітчизняне сходознавство. Завдяки Кримському український читач уперше познайомився з поезіями Гафіза, Омара Хайяма, Рудакі, Сааді, текстами «Корану», «1001 ночі», «Хамаси». Народився Агатангел Кримський в місті Володимирі-Волинському (нині Волинська область). Походив із кримськотатарського роду: його дід, кримський татарин, перейшов у православ’я. Сім’я була російськомовною. У трирічному віці Агатангел навчився читати, у п’ять вступив до училища; згодом закінчив Колегію Павла Ґалаґана, де опанував більшість європейських мов. У колегії навчався у Павла Житецького, який пробудив у ньому любов до української мови, літератури й історії, завдяки чому Кримський, не маючи й краплини української крові, присвятив своє життя українській науці та культурі. У 1889–1892 роках навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві. У 1892-1896 роках пройшов повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету. 1896 року молодий науковець склав магістерські іспити з арабістики в Санкт-Петербурзькому університеті та зі слов’янської філології в Московському університеті. Згодом працював у Лазаревському інституті. За час викладання написав і видав цілу бібліотеку академічних підручників з філології та історії Близького Сходу. 1918 року переїхав до Києва, де обійняв посаду вченого секретаря новоствореної Української академії наук. У Києві Кримський був творцем українського сходознавства. В Академії наук він також очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії. З 1921 року він також був директором Інституту української наукової мови. У Києві Агатангел Кримський плідно працював лише у 1918-1928 роках. З 1929 року його почали переслідувати, позбавляти посад. У 1930-х роках учений був практично усунений від науково-викладацької роботи в академічних установах України. 20 липня 1941 року його заарештували за звинуваченням в антирадянській націоналістичній діяльності й ув’язнили в одній із тюрем НКВС у Кустанаї, тоді Казахська РСР. 25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер у лазареті Кустанайської загальної тюрми. 1957 року його було реабілітовано. У 1991 році Академією Наук України встановлено премію імені А. Кримського за визначні успіхи в галузі сходознавства.

Події дня:

Цього дня у 1924 році у французькому містечку Шамоні почались I зимові Олімпійські ігри. Щоправда, проводилися вони як  Тиждень зимового спорту. Перші міжнародні змагання з цілого комплексу зимових видів спорту відбулись у Швеції у 1896 році. Вони називалися Північні ігри і також проводились кожні чотири роки, однак, участь в них брали лише представники скандинавських країн. Можливо, тому в програмі літніх змагань Лондонської олімпіади 1908 року було фігурне катання. У 1911 році МОК запропонував провести в 1912 році у Стокгольмі окремі змагання із зимових видів спорту, але Швеція не погодилась. Після Першої світової війни у 1920 році на Олімпіаді в Антверпені до програми літніх ігор було додано хокей на льоду. І лише після цього МОК зумів досягти домовленостей із скандинавськими країнами щодо проведення в 1924 році Тижня зимового спорту. В цих змаганнях брали участь представники 16 країн (293 спортсмени, у т. ч. 13 жінок). Медалі були розіграні у 16 видах змагань з 9 видів спорту (бобслей, лижі, біг на ковзанах, фігурне катання, хокей); жінки змагалися лише з фігурного катання. Перша золота медаль дісталася спортсмену з США Чарлі Джутроу за перемогу в бігу на ковзанах на 500-метровій дистанції. Разом з тим переможцями в Шамоні стали норвезький лижник Торлеф Хауг, фінський ковзаняр Клас Тунберг, австрійці Гелен Енгельманн та Альфред Бергер і Герма Планк-Сабо у фігурному катанні; в хокеї беззаперечними лідерами стали канадці - закинувши 110 шайб і пропустивши лише три, вони здобули золоті медалі. Тиждень зимового спорту, що тривав з 25 січня по 5 лютого, виявився настільки популярним, що в 1925 році МОК офіційно оголосив про організацію регулярних Зимових Олімпійських ігор, а змагання 1924 року в Шамоні стали першими з них. Наразі відбулись вже 22 зимові Олімпіади. Наступні 23 зимові Олімпійські ігри пройдуть з 9 по 25 лютого 2018 року в південнокорейському місті Пхьончхан.

Ювілеї дня:

136 років від дня народження Вірджинії Вулф (1882–1941), англійської письменниці, літературного критика, провідної постаті в модерністській літературі першої половини ХХ століття. Автор романів: «Подорож у світ», «Кімната Джекоба», «Місіс Деллоуей», «Хвилі»; літературно-критичного есе «Сучасна література». Народилася в одній із найосвіченіших і рафінованих сімей вікторіанської Англії. Її батько, Леслі Стівен, першим шлюбом був одружений з дочкою Вільяма Теккерея Гаррієт Меріан. Після її смерті він одружився вдруге – його обраницею стала Джулія Дакуорт, близька подруга Гаррієт. Сама Джулія походила з досить родовитої аристократичної сім’ї, близької прерафаелітам. Вірджінія була третьою дитиною Леслі Стівена і Джулії. У 1912 році Вірджінія Стівен вийшла заміж за журналіста і письменника Леонарда Вулфа, одного з членів гуртка «Блумсбері». Одним із її улюблених письменників був Лев Толстой, серед англійських письменників – Вальтер Скотт і Діккенс, вона була уважною читачкою Дефо, цінувала сатиру Свіфта, тонку іронію, майстерну психологічну гру Стерна, захоплювалася художньою палітрою Джейн Остін, навчалася в Емілії Бронте описувати «палаюче серце». За декілька днів до самогубства (втопилася в річці), невдоволена вже відверто модерністським твором «Між актами», у якому вона спробувала спаяти ліричну прозу з універсальним, міфологічним баченням світу, вона записала в щоденнику: «Мій новий твір буде зовсім іншим». За романом Вірджинії Вулф «Орландо» (1926) британська режисерка Саллі Поттер зняла у 1992 році однойменний кінофільм з Тільдою Суінтон у головній ролі. Також були екранізовані й інші твори письменниці. Ніколь Кідман, яка зіграла Вірджинію Вулф у фільмі «Години» (2002) отримала «Оскара». Романи Вірджинії Вулф видавались не тільки в Британії, але й в Америці, перекладені вони на 50 мов світу. Вірджинію Вулф вважають однією з кращих романісток ХХ століття; вона також була однією з головних новаторок англійської мови.

80 років від дня народження Володимира Висоцького (1938-1980), російського поета і прозаїка, актора, автора і виконавця пісень. Як актор знявся у 30 художніх стрічках. Слава Висоцького ще за його життя була безпрецедентною: минаючи радіо, телебачення, друк, завдяки магнітофонним стрічкам, його пісні ставали відомі усім. Багато пісень Висоцький написав для кінофільмів. Він був не тільки своєрідним реверсом радянської естради (аверсом, звісно, був монументальний Кобзон – до речі, лише на рік старший за Висоцького), - він був реверсом, зворотнім боком усієї радянської, непохитної сіро-брежнівської дійсності з її шамотінням пустопорожніх лозунгів. Його пісні не співали хором в компаніях: хіба ж можна співати гуртом «Кони привередливые», «Двери настежь у вас, а душа взаперти», або ж «Все не так, ребята…» - їх лише слухали: напружено, затамувавши подих, всотуючи шалений високовольтний хрип, що рвався з магнітофонних бобін. Тисячам людей цей голос дарував надію пересилити страх, приниження, випрямитись і гордо, по-чоловічому підвести голову. Віднайти власний голос, власне «я» в безликій, видресируваній зграї «будівників комунізму». Останнім часом Висоцького намагаються «ошансонити» і «опопсити», звівши його непокірливу громадянську лірику, яка била навідліг, до примітивного блатаря, а постать самого поета до такого собі середньостатистичного «советского гражданина с буржуазными замашками» (мовляв, «да был как все») – новітні телепропагандисти стали більш витонченими у методах приборкування громадського духу. Але, попри старання, навряд чи їм вдасться перетворити «охриплий його баритон», «відчаєм зірваний голос» на приємний фальцет. Що він, до речі, теж передбачав.

Сьогодні день народження у Тіни Кароль (1985) – української популярної співачки та акторки. Лауреат міжнародного пісенного конкурсу молодих виконавців «Нова хвиля 2005». З піснею «Show Me Your Love» представляла Україну на пісенному конкурсі «Євробачення», що відбувся в травні 2006 року в Афінах (Греція), де посіла сьоме місце. 22 січня 2017 року Президент України Петро Порошенко присвоїв Тіні Кароль звання «Народна артистка України».

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>