Україна переходить на “цифрову економіку”. Що це означає - 21.01.2018 09:30 — Новини Укрінформ
Україна переходить на “цифрову економіку”. Що це означає

Україна переходить на “цифрову економіку”. Що це означає

Аналітика
8602
Ukrinform
Концепцію розвитку цифрової економіки до 2020 року в Уряді ухвалили без конкретики. Укрінформ спробував в цьому розібратися

Кабінет міністрів України прийняв Концепцію розвитку цифрової економіки і суспільства України на 2018-2020 роки та затвердив план заходів щодо її реалізації. За словами першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, перехід України на цифрову економіку допоможе залучити нові інвестиції. Своєю чергою прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевняє, що завдяки розвитку цифрової економіки до 2021 року можна забезпечити додаткові 5% до ВВП України. Утім доступного пояснення, що це за “цифрова економіка”, як вона відрізняється від традиційної та що взагалі дає Україні? – наразі нема. Аби розібратися в цих питаннях, Укрінформ звернувся до фахівців — представників бізнесу і IT.

1. Що таке “цифрова економіка”?

Володимир Михайлов — технічний директор IT-Enterprise, каже, що сьогодні цифрова економіка - це штучний інтелект, роботизація, електронні гроші, промислова біологія, обробка великих масивів даних, безпілотний транспорт…

Володимир Михайлов
Володимир Михайлов

“Для широкого загалу “цифрова економіка” означатиме новий рівень цифрових сервісів, коли в онлайн переходять оплати комунальних платежів, через смартфон ми реєструємося в черзі, оплачуємо покупки тощо. А для промислових підприємств перехід в цифрову економіку отримав визначення в світі як Industry 4.0 - четверта індустріальна революція, - каже п. Михайлов. - Особливість же українського цифрового розвитку в тому, що користувачі і бізнес значно випереджають державу і промисловість. Наш малий і середній бізнес вже так чи інакше працює в інтернеті і здебільшого використовує цифрові методи просування своїх послуг. Але держава і велика промисловість в Україні кардинально відстали. Безумовно, держава проводить технологічні зміни, але поки цього недостатньо. Ще складніша ситуація у великому промисловому секторі. Ідея оновлення старого промислового парку не нова, але реалізується вкрай повільно. Тому завдання, яке ставить перед нами цифрова економіка сьогодні - впровадити цифрові технології у виробництво, освіту, медицину”.

Юрій Пивоваров - директор Асоціації “Інноваційний розвиток України” дає таке визначення:

Юрій Пивоваров
Юрій Пивоваров

“Цифрова економіка - це будь-яка діяльність, пов’язана з інформаційними технологіями. І в даному разі важливо розділити терміни: цифрова економіка і ІТ-сфера. Адже йдеться не про розвиток IT-компаній, а про споживання послуг чи товарів, які вони надають - онлайн-торгівля, електронне врядування тощо — з використанням цифрових інформаційних технологій. Для того, щоб пояснити чим, власне, відрізняється цифрова економіка від традиційної, наведу простий приклад з життя. Уявіть, що вам треба взяти довідку в якомусь державному органі. Так от, в традиційній системі — ви туди йдете, стоїте в черзі, отримуєте довідку. У цифровій - все набагато простіше: заходите на сайт необхідного вам відомства, реєструєтесь і отримуєте довідку в електронному вигляді, навіть не виходячи з дому. Так само було і з банками. Раніше всі ходили туди з платіжками. Тепер же за допомогою е-підпису або е-банкінгу всі платежі в електронному вигляді”.

Дещо інакше визначення терміну дає Олексій Щербатенко - партнер із розвитку бізнесу SmartTender.biz. За його словами, цифрова економіка — це економіка віртуальних світів.

Олексій Щербатенко
Олексій Щербатенко

“...Її головний простір - це мережа Інтернет. Але варто розуміти, що не лише Інтернет визначає її напрямки розвитку - йдеться про технологізацію в цілому: вашої квартири, роботи, догляду за здоров’ям і навіть виховання дітей. Якраз це і вирізняє цифрову економіку від традиційної - вона орієнтується на споживача. Тому часто можна почути замість "цифрова економіка" - економіка на вимогу (on-demand economy). Ринок миттєвих замовлень та необмеженого вибору - навряд би вам вистачило сили просидіти весь день в магазині, вибираючи собі мобільний телефон. А от перед комп’ютером це можна робити тижнями. Результати такого роду рішень ми всі відчуваємо на собі кожного дня: онлайн-магазини (Amazon, Aliexpress), інтернет-банкінг (Приват24), месенджери (Facebook, Telegram) тощо. Водночас, в Україні маємо нерозвинену інфраструктуру, низьку технологічну освіченість та загальний синдром “застарілих технологій”. Тому реальне впровадження рішень, на кшталт, e-governance (е-урядування) чи повноцінного 4G поки залишається на папері”.

2. Як цифрова економіка змінить Україну?

Відповідаючи на це запитання, експерти переконують, що цифрова економіка відкриває нові потужні можливості для держави, суспільства та громадян.

Щербатенко: “Нещодавно прийнята медична реформа містить в собі заклик до розвитку телемедицини в регіонах, які недоступні для оперативного доступу (здебільшого йдеться про сільську місцевість). Така ініціатива може й має відновити місток між пацієнтом і лікарем. А для містян вже доступна опція надсилання результатів аналізів чи консультацій з лікарем через Viber чи Gmail, замість того, щоб просиджувати годину чи більше в черзі заради кількох хвилин у медичному кабінеті. Якщо поглянемо на освітній сектор, то помітимо, що за останні роки поступово відбувається технологізація процесу навчання: масові онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та інтернет-тестування - всі ці формати вже стали невід’ємною частиною самовдосконалення українців. Про локальні цифрові рішення можна говорити довго, але основним тестом для нашої держави на шляху до успішного майбутнього має стати система електронного управління. Бо тотальна бюрократія і корупція - це основі вороги цифрової економіки”.

Михайлов: “Сьогодні Україна знаходиться на унікальному етапі розвитку, коли є шанс зробити так званий «цифровий стрибок» у ключових сферах економіки. Тобто, швидко перейти на новий щабель розвитку в цих сферах, минаючи проміжні стадії, і почавши використання відразу сучасних систем, минаючи кілька поколінь технологій. Україна або відстане на все життя від світу, або інтегрується в загальний тренд. Оскільки ми концептуально рухаємося в західний і в цілому глобальний світ, у нас немає іншого шляху. Глобальна економіка вже там, і мова зараз про те, щоб не опинитися на її узбіччі. У нас є можливість одразу взяти кращі технології і почати їх використовувати для розвитку. Буде неправильно змарнувати таку можливість. Уявіть, який потенціал і який поштовх для розвитку невеликих районних центрів дав би, наприклад, безкоштовний тотальний доступ до інтернету через 4G. Це можна було б порівняти з появою асфальтованих доріг у країні. З введенням цифрової економіки наші підприємства стануть більш конкурентоспроможними на зовнішньому ринку. Поки це вдається невеликій кількості підприємств в історично великих галузях”.

Пивоваров: “Не розвивати “цифру” - це означає залишитися в кам’яній добі і назавжди відстати від сучасних країн. Пам’ятаєте, як ми раділи появі 3G в Україні, коли у світі вже запроваджувалися 4G і 5G. Що ж тут скажеш... На жаль, в розробці і використанні сучасних технологій ми впевнено пасемо задніх. Але ще не пізно все змінити. Якщо ми хочемо, щоб Україна не відставала Заходу - потрібно забезпечити розвиток власної наукової цифрової інфраструктури, тим більше, що передумов, приміром, для розробки сучасних літаків, кораблів, устаткування тощо - достатньо. В чому ж річ? Все просто: не вистачає відповідних стимулів з боку держави - фінансових, податкових, митних і т.д. На Заході ж подібні стимули застосовують до бізнесменів, які використовують інноваційні технології. Яскравий приклад - Ілон Маск, який нещодавно отримав 5 млрд. доларів пільгового кредиту від уряду США. Що цифрова економіка дасть пересічному українцю?.. Це нова освіта (учень матиме доступ до Wi-Fi з високою мінімальною швидкістю, електронні підручники, планшет, мультимедійний контент тощо), нова медицина (замість періодичного медичного огляду - сенсори та датчики онлайн-спостереження), а також нові сервіси, нові можливості для розвитку власного бізнесу онлайн, простий доступ до товарів і послуг за допомогою гаджета тощо”.

3. Обіцянки уряду - виконати план заходів з реалізації концепції до 2020 року та забезпечити за рахунок неї 5% росту ВВП до 2021 року - наскільки це реально?

Щербатенко: “Фактично, у нас немає вибору - цифрова інфраструктура буде розвиватися, а це нові робочі місця, поступовий перехід на лише на електронний облік, а й на електронне управління, доєднання до міжнародного онлайн-бізнесу. Якщо хтось каже, що це неможливо зробити за п’ять чи десять років - погляньте на Естонію, яка за допомогою низки послідовних законодавчих кроків буквально за десять років стала однією з найбільш успішних країн Європи в галузі цифрових технологій. Але для того, щоб повторити успіх Естонії, нам треба поліпшити якість цифрової інфраструктури, яка в Україні зовсім не розвинута. За даними ресурсу Speedtest.net позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: 114-е місце за якістю мобільного Інтернету та 45-е за якістю широкосмугового Інтернету. І це при тому, що хочемо конкурувати з іншими країнами на ринку IT”.

Михайлов: “Чи реально впровадити стратегію цифрової економіки до 2021 року? У нашої країни просто немає альтернативи — ми повинні це зробити. Проект, про який йдеться, склали кваліфіковані фахівці, які вже мають досвід впровадження цифрових технологій. Тепер успіх буде залежати від конкретних кроків, вжитих урядом. В першу чергу, технології повинні стати доступними як представникам бізнесу, так і простим громадянам. Для бізнесу - держава повинна виключити з податкових питань всі витрати підприємств на інвестиції в технологічний розвиток. Треба створювати проекти зі зниження вартості імпорту технологічного обладнання, кредитувати з коштів державного бюджету проекти «цифровізації» бізнесу й промисловості і створювати пільги для тих комерційних підприємств, які інвестують в нові технології. Для розвитку внутрішнього потенціалу нам не підходить повільний сценарій. Реальні зміни і економічний ефект може дати тільки форсований рух з радикальними змінами в чинному законодавстві: внести зміни в списки товарів, які обкладаються ПДВ, акцизні списки, змінити принципи валютного регулювання, створити пільгові податкові періоди для розвитку бізнесу, інвестувати в технопарки. Бізнесу має стати цікаво інвестувати в розвиток внутрішніх виробництв, і він впорається з цим завданням. Для суспільства - треба створювати онлайн сервіси для всіх послуг, які надає держава. В Україні вже є позитивний досвід розвитку центрів адміністративних послуг (ЦНАП) в різних областях, його треба мультиплікувати і максимально впроваджувати в усі сфери, пов'язані з життям громадян: освіта, медицина, комунальні послуги тощо.

Тепер щодо того, чи вдасться забезпечити 5% росту ВВП України до 2021 року. З нашого досвіду зростання прибутку компаній, на яких ми проводимо цифрову трансформацію і впроваджуємо цифрові системи управління, становить набагато більше, ніж 5%. А згідно з даними дослідження «Цикли зрілості цифровий трансформації» компанії Enterprise Strategy Group, проведеного на замовлення компанії Dell EMC, 96% компаній, де пройшла цифрова трансформація, наступного року майже вдвічі перевиконали свої плани по доходах. Втім, якщо ми говоримо про розвиток нашої країни не тільки як торговця сировинними ресурсами, то інтеграція вітчизняних підприємств у світову економіку без цифрових технологій вже неможлива”.

Пивоваров: “Варто розуміти, що затверджений урядом документ не містить детального опису того, як планується втілення згаданої концепції в життя. Усе доволі загально: визначити, забезпечити, доручити, запровадити. Завтра цифрова економіка не з'явиться. Тобто, наступним кроком є не безпосереднє впровадження, а лише розробка документів, як це зробити, якими стимулами тощо. Це фактично дорожня карта цифрової трансформації економіки України. І для того, щоб все запрацювало, потрібно ще розробити і прийняти багато законів та постанов. Тим не менш, перший крок в напрямку впровадження цифрових послуг вже зроблено. Прем'єр особисто взяв на себе лідерство”.

Опитав Мирослав Ліскович, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>