11 січня. Пам’ятні дати

11 січня. Пам’ятні дати

1515
Ukrinform
Сьогодні Міжнародний день чарівного слова «дякую». 

Хто й коли вигадав цей день – достеменно невідомо. Принаймні, серед численних свят ООН і ЮНЕСКО такого свята не значиться, хоча там є різні дні, приміром, і такий абстрактний, як Міжнародний день щастя. Існує версія, що Міжнародний день «дякую» вигадали підприємливі співробітники однієї з компаній, що виготовляла листівки, аби підвищити власні продажі. Як би там не було, але ідея виявилася напрочуд гарною. Традиція говорити у відповідь слова подяки з’явилася дуже давно. Відтоді вдячність – уміння належно оцінити будь-яку виявлену до нас уважність, всяке зроблене нам добре діло. Вона має велику суспільну вартість, адже підтримує в людях бажання робити добро іншим; бажання ж робити добро іншим – це любов. Сьогоднішній день – гарний привід зайвий раз згадати, що наше повсякденне життя складається із маленьких дрібниць. Почніть день з чарівних слів: скажіть слова подяки у першу чергу своїм рідним і близьким, зателефонуйте тим, хто далеко, згадайте тих, кому колись забули подякувати, бо це гарна нагода виправити ситуацію. І, взагалі, робіть приємні маленькі дрібниці на кожному кроці – кажіть «дякую» частіше, ніж ви це робили раніше. Психологи вважають, що слова вдячності дійсно чарівні, вони здатні змінювати наше життя на краще, налаштовувати людей на позитив, гармонізувати взаємовідносини. Деякі дослідження показали, якщо частіше висловлювати подяку іншим людям, покращується фізичне здоров’я, зміцнюються соціальні відносини, а позитивний емоційний стан допомагає впоратися зі стресом.

Ювілеї дня:

105 років від дня народження Василя Степановича Кука (1913-2007), українського військового, генерал-хорунжого, останнього головнокомандувач УПА. Василь Кук народився на Львівщині. Здобув юридичну освіту у Люблінському університеті, де познайомився з майбутнім главою Організації українських націоналістів Степаном Бандерою. Понад чверть століття віддав Василь Кук партизанській війні проти польських, німецьких і радянських окупантів. У 1950 році, після смерті Романа Шухевича, він став головнокомандувачем Української повстанської армії. Працівники радянських каральних органів не могли його зловити майже 10 років. Кук мав близько 40 псевдонімів, але найбільш відомі два: в УПА - «Леміш», серед оперативників радянської держбезпеки - «Барсук». 23 травня 1954 року разом зі своєю дружиною Уляною Крюченко був схоплений співробітниками МВС УРСР в підземному бункері на Львівщині. Після шести років ув’язнення Кука звільнили. Після звільнення працював науковим співробітником в Центральному Державному Історичному Архіві УРСР. Закінчив екстерном Київський держуніверситет імені Тараса Шевченка. Василь Кук є автором десятків наукових праць з історії та культури України. Останні роки свого життя мешкав у Києві. В 1990-2007 роках співпрацював з редакцією «Літопису УПА». Був головою наукового відділу Всеукраїнського братства ОУН і УПА. Писав спогади, виступав. У 2002 році Кук відмовився від звання Героя України. Пояснив це тим, що його побратимів досі на державному рівні не визнали учасниками бойових дій і боротьби за незалежність України.

100 років тому народився Яр Славутич (Григорій Михайлович Жученко; 1918-2011), український поет, перекладач у Канаді. Професор Альбертського Університету. Автор англомовних підручників з української мови, літературно-критичних нарисів, редактор і видавець літературно-мистецького альманаху «Північне Сяйво» (Едмонтон). «Був Григорій Жученко. Під цим іменем надрукував півдесятка віршів у літературних журналах чи альманахах… - пише в автобіографії поет. – 1943 року я вперше виступив у пресі під іменем Яр Славутич. Це сталося в часописі «Нова Україна», де надруковано кілька віршів із циклу «Запорожці». З того часу я друкувався лише під цим іменем, що незабаром стало моїм легальним прізвищем». Яр Славутич прожив надзвичайно насичене життя. Народився на Херсонщині в козацькій родині. У вересні 1932 р. 14-річного юнака разом з батьками заарештували і відправили на заслання до Сибіру. Дорогою він утік і повернувся в рідне село. Під час Голодомору помирають його піврічна сестричка, улюблений дід і бабуся. Тоді ж він складає присягу, продиктовану рідним дідом, - вижити й розказати всьому світові, «як Москва нищить Україну…» Відзначає Славутич у своїй біографії і 1938 рік, коли, будучи молодим поетом-студентом Запорізького педінституту, він опиняється у в’язниці за читання віршів Олександра Олеся та повістей Володимира Винниченка. Потім була еміграція, поневіряння в Німеччині, США і врешті-решт Канада, де Славутичу вдалося зробити гарну наукову кар’єру і стати одним із найактивніших діячів української діаспори. Славутич – автор першого мартирологу українських діячів культури, знищених і репресованих сталінським режимом «Розстріляна муза».

Роковини смерті:

День пам’яті Петра Могили (1596-1647), українського церковного, освітянського і політичного діяча, митрополита Київського і Галицького. Засновник Києво-Могилянської колегії (з 1701 – Київська академія). Автор ряду книг («Євангеліє учительне», «Анфілогон»). Перед своїм відходом у вічність Петро Могила встиг навести лад у всіх своїх паперах, розподілити все, що мав. Все своє майно митрополит заповідав Києво-Могилянській колегії, а він був власником і хуторів, і будинків у Києві, і численних коштовностей, і величезної бібліотеки, що містила твори античних авторів, польські хроніки та російські літописи. Поховали його на вказаному ним самим місці: у великій печерській церкві, біля лівого криласа. Він заповів, щоб не ставили ніяких монументів чи надгробків. Пам’ятником йому стала славетна академія. «Нам потрібно вчитися, щоб Русь нашу не називали глупою», - такою була життєва формула великого просвітника.

130 років від дня смерті Юрія Федьковича (1834-1888), українського письменника, етнографа-фольклориста, драматурга. Працював редактором при видавництві «Просвіта» у Львові, редактором газети «Буковина» у Чернівцях. Автор ліричних віршів, балад, оповідань і повістей, які відзначаються гострими соціальними і побутовими конфліктами. Склав український «Буквар», написав першу програму етнографічного опису Буковини, видав для народних шкіл пісенник. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-