Загадка від Київської влади: Що на три метри вище і вшестеро дорожче?

Загадка від Київської влади: Що на три метри вище і вшестеро дорожче?

Аналітика
1384
Ukrinform
Відповідь – це найвищий прапор України поряд з Лаврською дзвіницею. На проект виділено 47,5 мільйонів гривень. Яким він буде і чи потрібен взагалі – дізнавався Укрінформ

Днями стало відомо, що в самісінькому центрі столиці, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, поблизу монумента Батьківщина-Мати встановлять найбільший державний прапор. Таке розташування обрано для того, аби прапор можна було побачити з практично з усіх куточків Києва. За словами мера, столична влада вже презентувала цей проект ЮНЕСКО, отримавши там попередньо схвальну оцінку. Тим часом не всі кияни сприйняли цю новину з ентузіазмом, обурюючись і місцем розташування (поряд із дзвіницею Лаври), і висотою, і вартістю цього проекту – у 47,5 мільйонів гривень.

Примітно, що розробник цього проекту чомусь не називається, незважаючи на всі спроби журналістів дізнатися і проінформувати громаду, хто це, і хоча сам проект, судячи з тендерної документації на проведення робіт, уже готовий. Укрінформ зв’язався з замовником будівництва – комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», аби вийти на авторів проекту. Але і там відмовилися надати інформацію про розробника, перенаправивши в КМДА. Чому це має бути закритою інформацією – незрозуміло. А чому замовником став саме «Спецжитлофонд», який, згідно назви, відповідає за зведення житла? І знову – мовчанка. І нам доводиться констатувати: спосіб, якими Київська влада комунікує (а точніше відверто не хоче цього робити) – це навіть не ХХ століття, це – кам’яний вік.

…У КМДА нам лише повідомили, що зараз там встановлення прапора на темі дня і готується роз’яснення, пообіцявши зв’язатися з нами, що ж, почекаємо, а тим часом...

А кому він потрібен, цей флагшток?

Почувши цифру у майже 50 мільйонів гривень, громадськість одразу ж сколихнула Мережу, вважаючи, що цих грошей забагато для одного якоїсь «палі» - флагштоку, і взагалі їх доречніше використати в інших цілях. Приміром, голова громадської організації «Київське віче» Олена Терещенко-Єскіна вважає, що ці гроші доцільніше було б спрямувати на фінансування розкопок вулиці древнього Києва під сучасною Поштовою площею та облаштування там археологічного музею.

А на думку відомого блогера Дениса Казанського, «крутість» країни не вимірюється величиною полотнища. Також цю ідею розкритикував і депутат Київради Володимир Яловий, вказавши на те, що у Дніпрі нещодавно встановили флагшток за вісім мільйонів гривень, а Київ планує витратити на це вшестеро більше.

Сам мер уже відреагував на таке невдоволення, відмітивши, що йдеться не лише про флагшток, а й інші додаткові роботи: «Щоб встановити металеву конструкцію висотою 75 метрів і вагою 85 тонн – це і інженерно технічні роботи, і облаштування прилеглої території, й інші роботи. Фахівці від КМДА, які над цим працюють, нададуть всі розрахунки і технічне обґрунтування». Тож Укрінформ дізнавався, як виглядатиме найбільший український прапор і «підставка» під нього, який уже викликав стільки дискусій – можливо, ці цифри все ж таки більш-менш обґрунтовані?

Пропозиція щодо влаштування флагштоку Державного прапора України // Джерело: КМДА
Пропозиція щодо влаштування флагштоку Державного прапора України // Джерело: КМДА

І з коморою для зберігання лопат і віників

Отже, як свідчать тендерна документація по замовленню робіт в системі закупівель «Prozorro», флагшток збудують на валу біля чаші Вічного вогню. Форма флагштоку традиційна – конусно-циліндрична, діаметром 2200мм в основі та 800мм на висоті кріплення прапору. Розмір прапору – 12,5 м х 19 м, а матеріал – 100% поліефір щільністю 115-135 г/кв.м. Це тканина підвищеної міцності, що спеціально розроблена для жорстких кліматичних умов.

Висота флагштоку – 75 метрів (до цього найвищий прапор був встановлений у Дніпрі заввишки в 72 метри. Усього-то на три метри вище – і вшестеро дорожче. - Ред.), а абсолютна висота (разом з пагорбом) складе 247, 4 м, що не перевищує висоту, якої сягає дзвіниця Києво-Печерської Лаври – 288,27 м. Під самим флагштоком також буде спеціальне технічне приміщення заввишки 4,3 м з електрощитовою, інженерним обладнанням, коморою для інвентаря та технічним коридором. Площа забудови, де розмістять флагшток, становитиме близько 150 кв. м.

Територію навколо флагштока і прапора в КМДА планують облагородити: майданчик навколо флагштоку - вимостити гранітом, сам флагшток – підсвітити. Проектом також передбачається врахувати потреби інвалідів на колясках та інших маломобільних груп населення.

Загалом будівництво триватиме 6 місяців, а урочисте відкриття найвищого прапору України заплановано до Дня Прапору – 23 серпня 2018 року.

А чи законний взагалі цей проект?

Укрінформ попросив Владиславу Осьмак, культуролога, керівника центру урбаністичних студій НаУКМА, оцінити, наскільки такий флагшток доречний у цьому місці з точки зору київського середовища?

Владислава Осьмак // Фото: Богдан Пошивайло
Владислава Осьмак // Фото: Богдан Пошивайло

«Подібні речі важливі, але в наших обставинах це дійсно виглядає як показуха. До того ж, така гігантоманія властива як правило тоталітарним режимам, та й взагалі це відображає радянський спосіб мислення. Тому я не бачу у зведенні височезного флагштоку зв’язку із незалежною Україною», - говорить Владислава Осьмак.

На думку пані Владислави, важливіше робити наголос на тому, наскільки законним є цей проект: «По-перше, прапор планується встановити на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, який сам собою є пам’яткою. Тому будь-яке самовільне втручання в устрій території або ландшафт, що має пам’яткоохоронний статус, – це порушення закону.

По-друге, поруч знаходиться Києво-Печерська лавра, яка внесена в реєстр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має буферну зону, де діють суворі обмеження: гранично допустима висотність нових споруд на ближній території – 9-12 метрів, а на дальній - 27 метрів. Тому виникає питання, наскільки цей проект узгоджено з правилами створення нових споруд в буферних зонах об’єктів світової культурної спадщини».

Поки ми відповідатимемо на «офіційний запит», ви же все забудете? Правда ж?

Отож, сподіваємося, що готуючи роз’яснення для громадськості, в КМДА нададуть не лише обґрунтування запланованої суми коштів на проект флагштоку, а й засвідчать наявність необхідних дозвільних документів на ці роботи. Ну і зрештою, назвуть «засекреченого» автора цього проекту. А він, у свою чергу, спробує обґрунтувати кошторис. І взагалі, хоч і розгляди подібних проектів в подібних архітектурних зонах з боку відповідних органів скасували за Януковича невідомо з якого дива, хотілося б знати, що думають фахівці з точки зору доцільності проекту саме тут в кількох сотнях метрів від Лаврської дзвіниці. Адже історичний і унікальний ландшафт правобережних Київських круч вже було сплюндровано при будівництві музею і статуї на його даху ще в 1982-му році. Тоді, до речі, деякі фахівці намагалися протестувати, але марно… Утім це було майже 40 років тому, за тоталітарного Радянського Союзу, а нині, за незалежної і нібито проєвропейської України, громадськість і ЗМІ розраховують на цивілізоване ставлення місцевої влади, відповідальних осіб до свого зрозумілого зацікавлення і занепокоєння.

… Затягування з відповіддю на очевидні запитання показує, що на Хрещатику знову обрали тактику відмовчування, відсиджування і вимагання безкінечних «офіційних запитів». Сподіваються, що черговий скандал сам собою «розсмокчеться», тобто забудеться на тлі якогось іншого, свіженького?

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-