10 плівкових скандалів України: хронологія, висновки, уроки

За більш ніж півтора десятка років це стало нашою реальністю – оприлюднення і законної, і незаконної прослушки. Ми жадібно слухаємо викладені в Інтернет розмови, легко віримо і переймаємося, ми погоджуємося бути об'єктом маніпуляції, оскільки плівка, не підтверджена результатом розслідування, видана нам по шматках, вона завжди – страва, приготована спеціально з акцентуванням якихось інгредієнтів. Ми вирішили пригадати найгучніші «гейти» (аудіо- та відеозаписи, зроблені прихованою апаратурою), оцінити їх результат і спрогнозувати успіх таких методів у майбутньому.

1. У 2001 році Олександр Мороз оприлюднив плівки, записані майором Мельниченком у кабінеті президента Леоніда Кучми. Як написала Юлія Мостова в ті дні: «Всі слухали, всі мовчать, але всі вірять». Ці плівки вивели на акцію «Україна без Кучми» тисячі людей і призвели врешті хай і до післямайданної, але до мирної зміни другого президента. Утім, сьогодні ця ж публіцистка повторює тезу, що тодішні записи – це операція російських спецслужб, які кинули Кучму в обійми Росії.

Так чи ні, але вбивство Гонгадзе не розслідуване, замовник не названий, повне «зібрання творів» плівок не оприлюднено, а сайт, на який вони викладалися, чомусь зник з інформаційного простору. За дивним збігом, одним з головних організаторів акції «Україна без Кучми» був нинішній генпрокурор Юрій Луценко.

2. 2014-й рік. Оприлюднений відеозапис, на якому нібито Олександр Аваков (син Арсена Авакова) домовлявся з екс-заступником глави МВС Сергієм Чеботарем про поставку рюкзаків для підрозділів міністерства за завищеною ціною.

Це був удар по репутації міністра, яка, втім, не привела до яких-небудь наслідків.

2015-й рік

3. Наступною помітною подією став зроблений у 2015-му і оприлюднений через рік запис розмови Ігоря Коломойського і Юрія Луценка щодо можливості фінансування фракції БПП за якусь послугу.

4. Оприлюднено відеозапис розмов Ігоря Мосійчука. На відео нардеп Мосійчук обговорює з невідомим "вирішення деяких питань". Зокрема, Мосійчук обіцяє "прикрити" незаконну, як випливає з контексту, розробку кар'єру, а також обговорює розцінки на депутатські запити.

Оприлюднення запису, як і затримання, не призвели до яких-небудь наслідків: Ігоря Мосійчука випустили з СІЗО, і він залишається активним учасником політичного процесу.

У 2016-му році Генпрокуратура відкликала своє клопотання про арешт Мосійчука.

5. Найбільшою колекцією аудіозаписів може похвалитися Ігор Коломойський. Чого YouTube тільки не пропонує: наприклад, розмова з Сергієм Курченком, якого олігарх тролить за нібито зв'язок з Тіною Канделакі; записи розмов Коломойського з Олегом Царьовим, з Януковичем.

Але показовою був розмова мера Дніпра Бориса Філатова та Ігоря Коломойського. Але тут, однак, показовим є не тільки роздратований тон Коломойського, а й незалежний тон мера Дніпра.

2016-й рік

6. Оприлюднено запис телефонних розговоров військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика, який просить важливого співрозмовника зробити кроки, щоб допомогти відбілити його репутацію. Костянтин Кулик уникнув якихось розслідувань, але при цьому став активним учасником повернення в бюджет півтора мільярда доларів Януковича. Нагадаємо, що він допоміг зробити те, за що відмовлялися голосувати найбільш, здавалося б, прогресивні і чесні народні депутати України.

7. Оприлюднено запис розмов нардепа Сергія Пашинського і заступника губернатора Днепропетровскиой ОДА Геннадія Корбана, зроблений роком раніше.

Пашинський просив відпустити з СІЗО Віктора Науменка, заступника голови Дніпропетровської облради часів Януковича.

2017-й рік

8. Оприлюднено розмову народного депутата Борислава Розенблата та агента НАБУ Катерини, а також народного депутата Максима Полякова і агента Катерини – операція НАБУ щодо викорінення незаконних бурштинових схем.

З обох депутатів знято недоторканність, і вони перебувають під слідством. Цей приклад – прямий доказ того, що тільки запис, який супроводжується даними серйозного розслідування, здатен бути ефективним.

9. Оприлюднено запис ГПУ, на якому агент НАБУ намагається дати хабар чиновнику міграційної служби Діні Пімаховій.

Цей скандал став дуже гострим. Здійнятий, щоб дискредитувати НАБУ, він навпаки – загострив ситуацію, змусивши обговорювати хто більше прав.

10. Вінчає цей список найбільший скандал останніх днів. Плівки розмови Міхеїла Саакашвілі з нібито Сергієм Курченком оприлюднив нинішній генпрокурор Юрій Луценко. І це здається символічним. Тому що історія плівок, історія гейтів стає іншою.

Це дуже помітно за соцмережами. Вони розділилися на два табори – тих, хто беззастережно вірить плівкам, і тих, хто беззастережно не вірить. Щодо плівок поспішили висловитися колишні офіцери військової розвідки: «Курченко по телефону – це не Курченко, а пранкер: голос НЕ Курченка, і будова мови – не як у Курченко, хоча Курченко одного разу вжив слово "фундаментальні" у розмові з Коломойським, оприлюдненій на YouTube, але тут і акценті, і висота голосу, і вимова цього слова – неправильні..»

Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап і поготів розгорнув теорію – чому плівки неправда.

Інша частина журналістикуму, політикуму та експертів просто розводила руками і повторювала: «Це звучить переконливо і дуже схоже на правду». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков взагалі поспішив супроводжувати перегляд «кіно» емоційною фразою, обізвавши учасників перемовин «мерзотою».

Зменшить ця ситуація кількість прихильників Саакашвілі? Не набагато. Їх і було не так вже й багато. До плівок звикли.

Усі ці гейти, плівки – навіть такі, як учора – стали постправдою, інакше кажучи – елементом політичної культури, в якій дискурс переважно формується через звернення до емоцій і особистих уподобань аудиторії. У цифровій реальності відсутності матеріального оригіналу, реальної плівки, всі почали вірити у могутність підробок. І чим сильніша віра в підробки, тим менше сила впливу на аудиторію оприлюднених цифрових записів. Звичайно, «плівки» ще якийсь час будуть впливати на емоції, звичайно – в препарованому вигляді вони можуть бути знаряддям маніпуляції. Але час зливів закінчується.

Тепер вони будуть сприйматися тільки як супровід судового процесу. І це правильно. Дорослішаємо.

Лана Самохвалова, Київ