8 листопада. Пам’ятні дати

8 листопада. Пам’ятні дати

706
Ukrinform
Цього дня, 150 років тому, відкрився перший сезон Київської опери - нині Національна опера України.

Ще влітку 1867 року у Києві сформували першу постійну оперну трупу, яку очолив колишній співак і антрепренер Фердинанд Бергер. Він запросив до роботи у новостворений театр багатьох талановитих діячів. Міська дума виділила колективу Міський театр. 8 листопада 1867 року київська опера вперше підняла завісу. Дебютом трупи стала постановка опери «Аскольдова могила» Олексія Верстовського. Після прем’єри газета «Киевлянин» писала: «Рідко траплялося нам братися за перо з таким щирим, глибоким задоволенням, як у даному випадку... Публіка тричі, з верху до низу наповнювала театр під час вистави «Аскольдова могила», кожен раз приймаючи дебютантів з найбільшою прихильністю». У перші роки існування театру репертуар поповнювався творами переважно російських композиторів, проте трупа не обминала і європейської класики. У 1874 році на сцені Міського театру вперше в історії української музики прозвучала національна опера – твір Миколи Лисенка «Різдвяна ніч». Спершу оперна трупа виступала на сцені київського Міського театру. Однак, у 1896 році цей театр повністю згорів. Крім будівлі, у вогні загинули одна з кращих на той час музичних бібліотек, костюми і декорації багатьох вистав. Але Київ уже не міг існувати без оперного театру. Якийсь час музичні вистави йшли на сценах театру Бергоньє (нині Національний театр російської драми ім. Лесі Українки) і «Соловцов» (нині Національний театр української драми ім. Івана Франка) і, навіть, у приміщенні знаменитого цирку Крутікова. Тим часом Міська дума оголосила конкурс на проект нової будівлі оперного театру у Києві. У 1897 році було оголошено переможця, ним став академік Віктор Шретер. Будівництво нової опери тривало 4 роки, а 15 вересня 1901 року відбулось її урочисте відкриття. Саме в такому вигляді театр зберігся і понині. Надалі київська опера змінювала лише назву.

Ювілеї дня:

361 рік від дня народження Едмунда Галлея (1656-1742), англійського астронома, математика, геофізика, метеоролога і демографа. Внесок Галлея в науку, зокрема в астрономію – величезний. Він упорядкував перший каталог зірок Південного неба, відкрив власний рух зірок (1718), першу періодичну комету (1682, комета Галлея). Склав першу детальну геомагнітну карту, а також стояв біля витоків демографічної науки. У 1693 році він склав першу повну таблицю смертності для населення міста Бреслау (Вроцлав). Галлей дав визначення основних показників таблиці смертності, ввів у науку поняття середньої тривалості життя, сформулював методику регулювання тарифів в страхуванні життя за допомогою таблиці смертності. Ця таблиця використовуються в страхуванні донині. Але, найбільші відкриття Галлей зробив у царині астрономії. Саме з його ім’ям пов’язаний докорінний перелом в уявленнях про комети. У Новий час до Ньютона всі вважали їх чужорідними мандрівниками, які лише пролітають крізь Сонячну систему по незамкнутих параболічних орбітах. Після того як в 1680 і 1682 роках з’явилися дві яскраві комети, Галлей розрахував і опублікував у 1705 році орбіти 24 комет і звернув увагу на схожість параметрів орбіт у кількох із них, які спостерігалися в XVI-XVII століттях, з параметрами комети 1682 року. Проміжки часу між появами цих комет  складали 75-76 років. У 1716 році він опублікував докладні розрахунки, вказавши, що це одна і та ж комета, і наступна її поява має відбутися в кінці 1758 року. І дійсно, вона була виявлена ​​Йоганном Георгом Паличем 25 грудня 1758 року. Повернення комети в передбачений термін стало першим тріумфальним підтвердженням теорії тяжіння Ньютона, а також прославило ім’я самого Галлея. Ця комета в наші дні називається кометою Галлея. Народився Едмунд Галлей на околиці Лондона в родині середнього достатку. Закінчив Оксфордський університет. Своє перше відкриття зробив у 19 років. Був надзвичайно різнобічною і цікавою особистістю. Так, приміром, крім астрономії та математики цікавився філологією, непогано знав арабську мову. Товаришував з Ісааком Ньютоном. З 1703 року він очолював кафедру геометрії Оксфордського університету, з 1713 року був ученим секретарем Лондонського королівського товариства, з 1720 року – Королівським астрономом, тобто директором Гринвіцької обсерваторії (яку переобладнав власним коштом). Галлей був обраний іноземним членом Паризької академії наук. Помер Едмунд Галлей в Гринвічі у січні 1742 року. Ім’я його увічнено в назвах знаменитої комети, кратера на Місяці і кратера на Марсі. Комета Галлея знову з’явиться на земному небосхилі у 2061 році.

170 років від дня народження Брема Стокера (1847-1912), ірландського письменника, автора готичного роману «Дракула» (1897). Крім «Дракули» написав ще чимало романів і оповідань, проте славу йому приніс саме «Дракула», над яким він працював вісім років, вивчаючи європейський фольклор і легенди про упирів. Завдяки численним екранізаціям творів (переважно «Дракули») ім’я Брема Стокера не забуте й нині. Найкращими є «Носферату: симфонія жаху» (1922) Фрідріха Мурнау, «Носферату – примара ночі» (1978) Вернера Херцога та «Дракула Брема Стокера» (1992) Френсіса Форда Копполи. Варто також зауважити, що крім красного письменства Брем Стокер свого часу був досить відомим театральним антрепренером актора Генрі Ірвінга і директором-розпорядником одного з найстаріших лондонських театрів «Ліцеум». З Ірвінгом він співпрацював і товаришував протягом 27 років. Саме Ірвінг організував переїзд Стокера з Дубліна до Лондона і ввів товариша у вище товариство, познайомивши з Артуром Конан Дойлом і Джеймсом Уїстлером. Письменник дуже важко пережив смерть товариша в 1906 році – з ним стався удар. і він добу не міг прийти до тями. Стокер був одружений з Флоренс Белкам, у яку був закоханий Оскар Вайлд.

126 років від дня народження Олеся Досвітнього (справж. – Скрипаль-Міщенко Олександр Федорович; 1891–1934), українського письменника. Учасник національно-визвольних змагань. Був членом Спілки пролетарських письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ. Автор збірки новел «Тюнгуй», повісті «Нас було троє», романів «Американці», «Хто?», «Кварцит». Його твори неодноразово видавалися російською, англійською, німецькою та іншими мовами. 1933 року був незаконно репресований. Розстріляний на початку березня 1934 року. Навіть у час гострих політичних протистоянь та ідеологічних поєдинків Досвітній зумів уникнути пропагандистських філіппік на адресу «загниваючого» Заходу та «розкладеної» української буржуазної еміграції. Герої романів Олеся Досвітнього зажди відзначаються цікавим індивідуальним характером, твердими життєвими принципами та сформованим світобаченням.

Цього дня народилась Надія Світлична (1936-2006), активна учасниця руху «шістдесятників», правозахисниця, публіцистка, мемуаристка. Член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор-укладач «Вісника репресій в Україні» (США), лауреат премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994). Сестра Івана Світличного. Надія Світлична народилася в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині. За фахом філолог, випускниця Харківського університету. Після закінчення вишу працювала вчителькою, директором школи на Донеччині. 1963 року переїхала до Києва. Працювала редактором у видавництвах, перекладачем з російської в декількох журналах, науковим співробітником Інституту педагогіки і за сумісництвом – учителькою вечірньої школи в київському мікрорайоні Дарниця. Крім того, співала у хорі «Жайворонок», пізніше – у хорі «Гомін». З середини 60-х років – активна учасниця неформальних літературних вечорів, зборів, маніфестацій. Була близькою подругою Алли Горської. У березні 1969 разом із братом – літературознавцем Іваном Світличним – фігуранти кримінальної справи, порушеної слідчим відділом КДБ за фактом розповсюдження фотокопії забороненої книги Авторханова «Технология власти». Чергову кримінальну справу органами КДБ стосовно Надії Світличної порушено в березні 1972 року – її звинувачували в антирадянській діяльності. Як результат – 4 роки таборів строгого режиму А дворічного сина Надії Олексіївни «гуманна» влада віддала в інтернат. Після звільнення восени 1976 року надіслала до ЦК КПУ заяву-відмову від радянського громадянства, мотивуючи свій крок жорстокими переслідуваннями владними структурами інакодумців. «Нижче людської гідності, після всього пережитого бути громадянином найбільшого в світі, наймогутнішого, найдосконалішого концтабору», - написала Надія Світлична у заяві. У жовтні 1978 року вона емігрувала до Риму, а згодом до США. Працювала перекладачем у Гарвардському університеті, у 1983-1994 роках – в Українській редакції Радіо Свобода в Нью-Йорку. Один із останніх проектів, над яким Надія Світлична активно працювала, - це створення в Києві музею шістдесятників. «Життя Надії Світличної – то, передусім, постійна самовіддана праця. Розшифровка нелегально переданих табірних рукописів, впорядкування архівів самвидаву, підготовка до видання рукописів Івана Світличного, Василя Стуса, Миколи Горбаля и багатьох, багатьох інших – усе це робилось її руками або за її неодмінної участі», – зауважив Євген Сверстюк. «Луганський світлячок», - як називав пані Надію один із її знайомих, залишила по собі надзвичайно світлу пам’ять.

63 роки від дня народження Наталки Білоцерківець (1954), української поетеси. Автор збірок «У країні мого серця», «Підземний вогонь», «Листопад», «Алергія», «Готель Централь». Дружина відомого українського журналіста, публіциста, перекладача Миколи Рябчука. Народилася Наталія Білоцерківець на Сумщині у селі Куянівка. Батьки – вчителі української мови та літератури. Вірші почала писати з дитячих літ. За фахом український філолог, випускниця Київського університету ім. Шевченка. Поетеса не вірить у богообраність поета: «Як на мене, поет – звичайна людина в усьому, крім таланту… Але талант і зобов’язує, а, отже, впливає на долю». Її улюблені митці – художник Пабло Пікассо і кінорежисер П’єр Паоло Пазоліні. Серед сучасних українських прозаїків надзвичайно високо ставить Тараса Прохаська. Вважає, що образ кривенької качечки (з народної казки) цілком відповідає образу України. Звісно, не можна не згадати її вірш «Ми помрем не в Парижі». Ця поезія, написана понад двадцять років тому і покладена на музику «Мертвим півнем», мабуть, і досі залишається найбільш відомим віршем цієї авторки. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-