25 жовтня. Пам’ятні дати

25 жовтня. Пам’ятні дати

1192
Ukrinform
Сьогодні Європейський день правосуддя.

За рішенням Ради Європи та Європейської комісії, ухваленим у 2003 році, 25 жовтня в країнах континенту відзначають «Європейський день правосуддя». Ідея цього свята полягає в тому, щоб підвищити рівень довіри громадян до судів і ліквідувати зону відчуження, що утворилася між суспільством та судовою системою, зробити цивільне судочинство реально доступним для громадян. Метою Європейського дня правосуддя є підвищення інформованості громадян 47-ми держав-членів Ради Європи про громадянські права і повсякденну роботу судових органів. Цього дня держави-члени Організації проводять різні заходи: дні відкритих дверей у судах, колоквіуми, трансляції телевізійних програм тощо. У рамках загальноєвропейського Дня цивільного правосуддя також відбувається вручення премії «Кришталеві ваги», котрою  Рада Європи та Європейська комісія, як засновники цього свята, відзначають новаторську практику судів у проведенні цивільних правових процедур. Україна, як член Ради Європи входить до складу Європейської комісії з ефективності правосуддя.

Події дня:

96 років тому (1921) розпочався Другий Зимовий похід частин Армії УНР, який став останньою спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921 років.

Ювілеї дня:

190 років від дня народження П’єра Бертло (1827-1907), французького хіміка і державного діяча. Один з основоположників синтетичного напрямку в органічній хімії. Синтезував багато органічних сполук: ацетилен, стирол, бензол, нафталін, фенол, етиловий спирт та ін., вперше добув штучні жири. Бертло належать також праці з агрохімії, історії хімії. Більшість його синтезів, здійснених до появи теорії хімічної будови, не стільки слугували промисловим цілям (з-за малого виходу продукції), скільки вказували на принципову можливість штучного отримання органічних речовин і доводили, що «хімія не потребує життєвої сили» (Бертло). Крім того, вчений обіймав посади міністра освіти і закордонних справ Франції.

136 років від дня народження Пабло Пікассо (1881–1973), французького художника іспанського походження, громадського діяча, одного з найвідоміших художників ХХ століття. Його ім’я відоме навіть тим, хто не бачив жодної картини іспанця і навіть не здогадується про якісь періоди в творчості художника – «блакитний», «рожевий» чи приміром «африканський», а термін «кубізм» чомусь стійко асоціюється з Чорним квадратом Малевича – одним словом, щось страшне і незрозуміле. Пікассо  був не тільки художником, але й графіком, скульптором, керамістом, дизайнером. Його творчість зробила колосальний вплив на розвиток усього мистецтва ХХ століття. Щодо картин Пікассо, а він за своє життя написав їх понад 20 тисяч, то вони є «найулюбленішими» серед крадіїв – саме їх цуплять найчастіше. Впродовж десятків років Пікассо є найдорожчим художником сучасності. Його полотна продаються не за десятки чи сотні тисяч доларів – рахунок тут йде на мільйони. 4 травня 2010 року картина Пікассо «Оголена, зелене листя і бюст», пішла з молотка на аукціоні «Крістіс» за 106 482 000 доларів і стала на той час найдорожчим твором мистецтва у світі. Але вже торік у травні на тому ж таки «Крістіс» було встановлено новий абсолютний рекорд – «Алжирські жінки (версія О)» пішла за рекордні 179 365 000 доларів.  За походженням Пікассо іспанець, але переважну більшість життя провів у Франції. Художник офіційно був двічі у шлюбі – його першою дружиною була українка Ольга Хохлова – балерина «Російських сезонів» Дягілева; крім того, митець мав масу «романів». За своє життя він змінив чимало супутниць, і щоразу нова подруга була молодшою за попередню. На першому місці у Пікассо завжди був живопис, мистецтво, а жінки – на другому. І він ніколи, жодного разу не пожертвував мистецтвом заради котроїсь із них, а от навпаки – скільки завгодно. Діти (двоє, що народилися в шлюбі і троє позашлюбних) у шкалі цінностей митця знаходилися ближче до кінця. Пікассо був геніальним митцем і надзвичайно важкою людиною – його егоцентризм зашкалював. Як зауважила одна з його коханих, він поводився з людьми, «як із кеглями – бив кулею одного, аби повалити іншого».

115 років від дня народження Григорія Олександровича Костюка (1902-2002), українського літературознавця і критика у США. В 1927–1931 рр. друкував літературні огляди у журналах «Життя й революція», «Молодняк», «Критика», «Політфронт», працював у Луганському інституті народної освіти. У 1935 році був незаконно репресований, до 1940 перебував у таборах Воркути. Після закінчення Другої світової війни емігрував за кордон, жив у США. Очолював об’єднання українських письменників в еміграції «Слово». З 50-х рр. збирав та опрацьовував архів Володимира Винниченка. Видав кілька томів його неопублікованих праць та «Щоденник» у 2 томах. За редакцією і з коментарями Костюка вийшли роман «Місто» Підмогильного, твори Куліша, Драй-Хмари, Хвильового у 5 томах. Автор соціологічної праці «Етапи масового терору 1929–1936», спогадів.

86 років від дня народження Анні Жірардо (1931-2011), французької актриси. Серед кращих ролей – Надін («Рокко і його брати», 1960), Катрін («Жити, щоб жити», 1967), Данієль («Померти від кохання»), мати («Піаністка», 2001). Актриса була нагороджена премією «Сезар» та премією Венеціанського кінофестивалю. Анні Жірардо спочатку хотіла стати хірургом, але потім почала мріяти про сцену. Закінчила (1954) Паризьку консерваторію, дебютувала на сцені «Комеді Франсез» в одній із п’єс Жана Кокто. Невдовзі залишила «золоту клітку» престижного театру заради більш демократичного кіно, хоча протягом життя грала і в театральних постановках. Її зірка засяяла після того, як вона надзвичайно тонко зіграла повію Надін у фільмі Лукіно Вісконті «Рокко і його брати», де її партнерами були Ален Делон і Ренато Сальваторі. Фільм став класикою світового кінематографа. У 70-х Жірардо була найпопулярнішою актрисою Франції. Згодом у її житті були періоди тріумфу і слави, були й періоди акторської незатребуваності, зневіри (рання смерть коханого чоловіка, депресія, наркотики, алкоголь), утім, актриса змогла вистояти. Її остання помітна роль – у «Піаністці» Ханеке, де вона зіграла злостиву деспотичну і, водночас, страшенно жалюгідну матір героїні Ізабель Юппер, за що власне й була відзначена «Сезаром». Звичайно, згадуючи французьких актрис, можна назвати більш розкішних, більш успішних, сексуальних, але Анні Жірардо з її неповторним поєднанням чарівності, французького шарму і шляхетності – особлива. 

Роковини смерті:

65 років від дня смерті Сергія Едуардовича Борткевича (1877-1952), українського композитора, піаніста, педагога. До 1896 року навчався у Харкові. Згодом продовжив навчання в Петербурзькій і Лейпцизькій консерваторіях. 1902–1910 рр. багато гастролював Європою, виступав з концертами в Україні. З 1920 року жив за кордоном (Константинополі, Берліні, Відні). Помер у Відні. Автор 74 музичних творів, 15 з яких вважаються втраченими. Другий фортепіанний концерт (для лівої руки) Сергій Борткевич присвятив Паулю Вітгенштейну (1887-1961; брат австрійського філософа Людвіга Вітгенштейна). Прем’єра відбулась у Відні 1923 року. За радянських часів ім’я композитора не згадувалося, лише на початку ХХІ століття його творча спадщина почала повертатися й виконуватися в Україні.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-