21 вересня. Пам’ятні дати - 21.09.2017 08:00 — Новини Укрінформ
21 вересня. Пам’ятні дати

21 вересня. Пам’ятні дати

3455
Ukrinform
Сьогодні християни східного обряду святкують Різдво Пресвятої Богородиці або другу Пречисту, а в світі відзначають Міжнародний день миру.

Різдво Пресвятої Богородиці належить до 12 найбільших церковних свят і власне саме воно й відкриває їхній лік у церковному новому році, який розпочався 14 вересня. Християни відзначають це свято приблизно з VІ століття.  Згідно з переказами, батьки Діви Марії - Йоаким і Анна, були благочестивим подружжям, але, проживши у шлюбі 50 років, не мали дітей. Юдеї, які вважали безпліддя Божою карою людині за її гріхи, насміхалися над ними. Одного разу на святі священик у Єрусалимському храмі навіть відмовився прийняти у Йоакима жертву, привселюдно назвавши його грішником. Чоловік засмутився з того і довго з плачем молився Богові. Тоді йому явився ангел, котрий напророкував скоре народження дитини. У відповідь старий пообіцяв присвятити дитя Богові. Тим часом Анна теж бачила ангела і отримала подібну втіху. Невдовзі у подружжя й дійсно народилася дівчинка, яку назвали Марією. Смисл свята полягає у прославленні Богородиці – першої події у ряду тих, якими Господь готувався врятувати людство. А ще в тому, що людина має вірити й довіряти Богові, навіть тоді, коли в неї саму ніхто не вірить. В народі Різдво Пресвятої Богородиці називали другою Пречистою, або «осениною». Як відомо, перша Пречиста – це Успіння Богородиці й відзначається воно 28 серпня. Існує ще й третя Пречиста – так звана «зимова» - Введення в храм Пресвятої Діви (4 грудня). На честь свята Різдва Пресвятої Богородиці в Україні зведено чимало храмів.

Щороку 21 вересня з ініціативи ООН міжнародна громадськість відзначає Міжнародний день миру. День був заснований у 1981 році, а перший Міжнародний день миру був проведений у вересні 1982 року. 7 вересня 2001 року ГА ООН запропонувала розширити його значення, закликавши ворогуючі сторони в усьому світі оголосити щорічний Всесвітній день припинення вогню і відмови від насилля. Починаючи з 2002 року, Міжнародний день миру щорічно відзначається 21 вересня. Цього дня ООН пропонує всім країнам і народам припинити воєнні дії, або ж відзначати цей День проведенням освітніх і громадських суспільних інформаційних акцій з проблем миру. У 2015 році, 193 державами-членами Організації Об’єднаних Націй були ухвалені 17 цілей в царині сталого розвитку. Цей порядок денний на період до 2030 року закликає держави вжити заходів, спрямованих на досягнення цих цілей протягом наступних 15 років. Ці 17 цілей полягають у тому, щоб викорінити злидні, захистити планету і забезпечити загальне процвітання. Однією з невід’ємних акцій Дня миру, починаючи з 1986 року, є символічна Хода Миру, ініціатором якої став індійський філософ-миротворець Шрі Чінмой. Тепер щороку в Міжнародний день миру люди в усьому світі беруть участь у Ході, висловлюючи, таким чином, власну відданість ідеям миру, солідаризуючись з іншими людьми на різних континентах і в інших країнах, і підтримуючи Організацію Об’єднаних Націй у її зусиллях, спрямованих на досягненні й встановленні миру. У 2017 році Міжнародний день миру пройде під гаслом - «Разом на благо миру: повага, безпека і гідність для всіх».

Ювілеї дня:

565 років від дня народження Джіроламо Савонароли (1452–1498), флорентійського релігійно-політичного діяча, поета. З 1475 року – чернець домініканського ордену. Виступав проти світської влади, папства, розпусти церковників, розкошів та неробства. З 1494 року очолював Флорентійську республіку, встановлену внаслідок народного повстання проти клану Медічі. У 1497 прихильники папи і Медічі обвинуватили його в єресі, він був схоплений, через рік повішений, а потім спалений. Прах Савонароли розвіяли над «каламутними водами Арно», аби назавжди зникла навіть згадка про нього. Проте Савонаролу пам’ятають. Переглянувши його праці, католицька церква не знайшла там нічого крамольного і єретичного. Воно й не дивно: в час, коли, за словами самого Савонароли «в Церкві не залишилося й на йоту любові», він закликав лише до повернення до Бога й нагадував (часом досить емоційно), що людина має жити якщо не по-Божому, то хоча б по-людськи. «Якби в ХV столітті, - писав італійський історик Паскуалє Вілларі, - дослухалися до голосу Савонароли, то Реформація не стала б нагальною потребою, так само, як не виникло б і розбрату між релігією, розумом і свободою…» Дехто з істориків звинувачував його у фанатизмі, в ненависті до гуманістичної культури, але варто перечитати його вірші і проповіді, аби пересвідчитись у безпідставності подібних закидів. Серед шанувальників Савонароли були Максим Грек, Мікеланджело, Джованні Піко делла Мірандола, Сандро Ботічеллі.

151 рік від дня народження Герберта Джорджа Уеллса (1866-1946), англійського письменника, класика науково-фантастичної літератури (13 серпня виповнилось 65 років від дня його смерті). За своє насичене і активне 80-річне життя Герберт Уеллс написав і видав 110 книг, утім, відомий, передусім, як автор романів «Машина часу», «Невидимець», «Війна світів», «Острів доктора Моро». Все написане ним після першої світової війни не досягло художнього рівня його ранніх романів. Жуль Верн називав Уеллса «представником англійської уяви», а Бертран Рассел – «визволителем думки і уяви, бо… зображуючи привабливі і не надто картини можливого майбутнього суспільства, він змушував молодих людей відкритими очима поглянути на різні варіанти майбутнього, про яке вони інакше б і не замислились». Твори письменника неодноразово екранізувалися.

70 років від дня народження Стівена Кінга (1947), американського письменника. Наразі Стівен Кінг один з найуспішніших письменників сучасності. Після виходу у 1974 році його першого помітного роману - «Керрі», він опублікував понад п’ятдесят книг-бестселерів. Від самого початку Стівен Кінг вважався «жанровим письменником», але насправді його творчість доволі різноманітна. Окрім трилерів, наукової фантастики та фентезі він пише історичні фантастичні романи. За романами Кінга знято понад 100 фільмів та телепередач. Цікаво, що сценарії до екранізацій своїх книжок письменник часто пише сам. Серед найвідоміших кіноробіт за творами Кінга – «Втеча з Шоушенка», «Долорес Клейборн», «Зелена міля» та телесеріал «Секретні матеріали». У серпні та вересні цього року в українському прокаті вийшли ще два фільми за романами письменника – «Темна вежа» та «Воно».

60 років від дня народження Ітана Коена (1957), американського кінорежисера, сценариста і продюсера. Постановник (спільно з братом Джоелом; відомі як брати Коени) фільмів «Бартон Фінк» (приз МКФ у Канні, 1991), «Фарго» (приз МКФ у Канні, 1996; премії «Оскар», «Золотий глобус», 1997), «Великий Лебовскі», «Людина, якої не було» (приз МКФ у Канні, 2001),  «Брате, де ти?», «Старим тут не місце» (премії ВАFTA, «Оскар»; 2008), «Після прочитання спалити», «Справжня мужність», «Всередині Л’юіна Девіса» (приз МКФ у Канні, 2013), «Міст Шпигунів» (премія «Давид ді Донателло», 2016).

Роковини смерті:

Цього дня 1709 року помер Іван Мазепа (1639–1709), український політичний, військовий діяч, дипломат, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709). Прожив 70 років, 20 із них був гетьманом. У молодості служив при дворі короля Яна II Казимира. По обранню гетьманом, намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року розірвав з російським царем і став на сторону шведів. Після поразки під Полтавою вимушений був поселитись у Молдовському князівстві. Помер у місті Бендери. Цікаво, що впродовж багатьох років, можна навіть сказати століть, в устах ворогів (тобто усіх прибічників російського царату) ім’я Мазепи стало лайкою й обвинуваченням, точнісінько так само, як у ХХ-ХХІ століттях стало ім’я Степана Бандери. Усіх прибічників Мазепи росіяни називали «мазепинцями», «Мазепа», «чумою Бендерською» (Мазепа помер у Бендерах). «Чувать подекуди і в наших сторонах…, а більш Москалі так дражнять наших, за гетьмана Мазепу. В Лубенщині й тепер можна чувати (розказує народ), що за часів Петра І розсердицця було Москаль на чоловіка та й ножакою, чи чим там: «Мазепа!», каже, або: «Мазепин дух!»…», - записав відомий український етнограф і фольклорист наприкінці ХІХ століття від одного зі своїх сучасників. Але в пам’яті українців ім’я Мазепи залишилося прапором і програмою української Державності. «Я кличу всемогучого Бога на свідка й клянуся, що не для почестей, не для багатства, або яких інших цілей, а для вас усіх, що остаєте під моєю владою, для жінок і дітей ваших, для добра Матері нашої, безталанної України, для добра всього українського народу, для помноження його прав і повернення вольностей, хочу я, при Божій допомозі так чинити, щоби ви, з жінками вашими і рідний край наш, не загинули ні під москалями, ні під шведами…», - клявся у 1707 році Іван Мазепа перед Пилипом Орликом.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>