10 вересня. Пам’ятні дати

10 вересня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні в Україні День танкістів.

Свято встановлено згідно з Указом Президента «Про День танкістів» від 29 серпня 1997 року, та відзначається у другу неділю вересня. Україна по праву вважається однією з провідних танкових держав світу. Вона має багаторічну історію становлення та розвитку танкових військ, які є важливою складовою бойового потенціалу Збройних Сил України. Як відомо, танк – броньована машина, призначена для знищення техніки, дотів, дзотів і живої сили противника. Перші танки з’явилися ще під час Першої світової війни. За своїми технічними характеристиками вони суттєво відрізнялися від теперішніх броньованих машин, але навіть своїм грізним виглядом справляли на супротивника вражаючу дію. Сталося це у 1916 році під час битви на Соммі – перші 32 машини застосували під час бою англійці. На сьогодні збройні сили будь-якої з країн, яка серйозно ставиться до власної оборони, важко уявити без танкових з’єднань. Танкові війська володіють великою вогневою потужністю і ударною силою, високою мобільністю і надійним броньовим захистом. Вони призначенні для утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиттю ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захопленню важливих районів, рубежів і об’єктів. Танкові війська можна сміливо назвати «бронею» піхоти – без них піхотинці як без рук – не підуть у наступ і не зможуть утримувати здобуті позиції. Як «серйозно пожартував» один із сучасних танкістів, безпосередній учасник АТО, «без артилерії вести бойові дії було б неможливо, а без танків – погано». Станом на 2017 рік у Сухопутних військах ЗС України діють п’ять окремих танкових бригад, 8 танкових батальйонів, 11 лінійних танкових батальйонів у механізованих бригадах і 6 танкових рот у складі бригад Високомобільних десантних військ. Разом з тим, починаючи з 2014 року, танкові підрозділи існують і у складі національної гвардії. Російська збройна агресія щодо України багато чого змінила – вперше з часів Другої світової війни на території Східної Європи, а саме на східних кордонах України відбувалися танкові бої. Українські танкісти брали активну участь у визволенні населених пунктів Донеччини і Луганщини, боях за Дебальцеве, Мар’їнку, Піски, Авдіївку; проявили себе воїни-танкісти і в жорстоких боях за Донецький аеропорт. Чимало українських танкістів загинуло, захищаючи батьківщину, чимало з них нагороджено за виявлені мужність і героїзм.

Ювілеї дня:

163 роки від дня народження Івана Миколайовича Терещенка (1854–1903), українського підприємця, мецената, громадського діяча, сина Миколи Артемійовича Терещенка. Батько хотів, аби син займався сімейним бізнесом, але душа Івана прагла мистецтва. Він закінчив юридичний факультет Київського університету (кандидат права), після чого служив у війську. У 26 років залишив службу і присвятив все своє подальше життя меценатству, збиранню художньої колекції, громадській діяльності, зокрема підтримував малювальну школу Миколи Мурашка. За прикладом батька й дядька Федора Терещенка, збирав колекцію картин переважно з творів тогочасних російських та українських митців, підтримував із багатьма з них дружні стосунки. Досить часто Іван Терещенко конкурував із російським підприємцем і меценатом Павлом Третьяковим, який про свого молодшого колегу казав: «Если Терещенко увидит что-то в небе, то будет торговаться до слез – и все же купит!»

123 роки від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894–1956), українського кінорежисера і письменника, класика світового кіно. Його фільм «Земля» (1930) на Всесвітній виставці в Брюсселі 1958 р. визнаний одним з найкращих фільмів усіх часів і народів. Чарлі Чаплін, який був досить непогано обізнаний з творчістю українського митця, зауважив: «Слов’янство поки що дало світові кінематографії тільки одного митця-мислителя і поета – Олександра Довженка». «Мине ще рік війни. Самий страшний, самий кривавий і голодний. Загине німецький фашизм, завоювавши всю Європу і нас аж до Кавказа. Світ буде здивований нашою силою і міццю, і героїзмом. І самі ми забудемо свою страшну стидну й огидну нерозбериху, і невміння, і свої зайві бездарні втрати через дурість, темноту, сатрапію і підлабузництво лукаве, і вип’ятивши груди на кістках мільйонів погублених наших людей, будемо вірити і хвастатись, і підводити під все вигідну діалектичну причинну базу, і буде все у нас по-старому, бо ми ж самі є давно вже не нові. Інерція висить на нас, як хвіст у крокодила, і двоєдушність, і брехолюбіє, і величезна відсутність смаку і підлабузництво потворне». («Щоденник» Довженка, запис від 14 серпня 1942 року).

84 роки від дня народження Карла Лагерфельда (1933), німецького дизайнера. Лагерфельд народився в Німеччині в Гамбурзі. У 1952 році переїхав до Парижа і вступив до школи при Синдикаті високої моди. Свою першу премію Карл отримав за дизайн пальто в 1955 році, після чого його запрошують на посаду асистента П'єра Бальмена. У 1958 році Лагерфельд стає арт-директором модного Будинку Жан Пату (Jean Patou), а з 1963 року працює з будинками моди Chloe, Krizia, Fendi, створюючи для кожного абсолютно різні колекції. Свою лінію - Karl Lagerfeld Impression - він представив тільки в 1974 році. У різні роки Лагерфельд був директором Будинку Chanel, співпрацював з Клайсом Штайльманом і був головним дизайнером Будинку Chloe. Крім дизайну, кутюр'є захоплюється фотографією. Він також встиг опублікувати кілька книг. Йому належить художня галерея в Парижі під назвою Lagerfeld Gallery - Studio 7L і власний видавничий будинок під назвою 7L

Цього дня у 1960 році народився Колін Ферт, британський актор театру і кіно. Колін Ферт став відомим широкому загалу після виконання ролі містера Дарсі в екранізації роману Джейн Остін «Гордість і упередження». Успіх актора підкріпила картина «Промова короля», за роль в якій Ферт отримав премії «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA. Після цього фільму актор почав щорічно зніматися в головних ролях в картинах світового прокату. Наразі фільмографія актора налічує близько 70 кіноробіт. Серед них найбільш відомі - «Вальмон», «Англійський пацієнт», «Закоханий Шекспір», «Щоденник Бріджит Джонс», і «Бріджит Джонс: межі розумного», «Останній легіон», «Мамма міа!», «Доріан Грей», «Kingsman: Таємна служба».

Роковини смерті:

38 років з дня смерті Станіслава Пилиповича Людкевича (1879-1979), українського композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, одного з основоположників сучасної української музики. Був одним з організаторів Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. З 1939 – професор Львівської консерваторії, одночасно 1939–1951 – старший науковий співробітник Львівського філіалу Інституту фольклору АН УРСР. У доробку композитора чільне місце посідають монументальні вокально-симфонічні твори на вірші Тараса Шевченка (кантата-симфонія «Кавказ», кантата «Заповіт») та Івана Франка. Людкевич є також автором симфонічних творів («Прикарпатська симфонія», «Галицька рапсодія», «Наше море», «Чакона»), опери «Довбуш», обробок народних пісень, солоспівів. 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-