Ірина Жданова, виконавчий директор Фонду «Відкрита політика»
Батьки й діти з окупованих територій хочуть якісної української освіти
09.09.2017 09:30 2534

Новий навчальний рік уже стартував, але мешканці тимчасово окупованих та неконтрольованих територій, «сірої зони» ще мають можливість стати студентами або дистанційно вчитися в українських школах. Здобувати нові знання в Україні реально. Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» працюватимуть до 30 вересня, у ПТНЗ та технікуми можна буде вступати до 1 жовтня.

Про шляхи забезпечення рівного доступу до освіти громадянам, які постраждали від конфлікту на Сході України та окупації Криму, Укрінформу розповіла виконавчий директор ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова.

- Ірино, цього року на тимчасово окупованих та неконтрольованих територіях значно більше дітей, які хочуть отримати вищу освіту в Україні. Про яку кількість ідеться?

- За останніми даними, в освітні центри «Донбас-Україна» звернулись 1 844 абітурієнти, в «Крим-Україна» – 862, разом – 2 706 громадян України. Поки що зарано давати прогнози щодо точної кількості тих, хто стане студентами, адже центри працюватимуть до кінця вересня, а у ПТНЗ, технікуми можна буде вступати ще навіть у жовтні. Якщо загальна кількість абітурієнтів з Криму та Донбасу, які вступили за спрощеною процедурою через освітні центри, зросла вдвічі, кримчани при цьому не використали навіть 10% своєї квоти.

Бачу кілька причин цього. По-перше, основним бар’єром є інформаційна блокада у Криму. По-друге, на півострові не вивчають українську мову та історію України. Там зараз лише для 5% школярів викладають ці предмети. Скласти іспити з української мови та історії України – це вже проблема для кримчан. По-третє, Російська Федерація з самого початку окупації дуже оперативно запропонувала «зелений коридор», завдяки якому кримчани могли за прощеною процедурою вступати в російські університети.

- Ви пропонували надати можливість випускникам з окупованих територій вступати у ВНЗ без іспитів з української мови та історії України. Чи не стане це проблемою надалі для них?

- Йдеться про те, що вони мають протягом року інтенсивно вивчати українську мову, історію України на підготовчих відділеннях, а потім скласти іспити. І тільки за результатом цих іспитів зможуть вступати на перший курс. Важливо, щоб навчання студентів на підготовчих відділеннях було безкоштовним, надавались гуртожитки та соціальна стипендія.

До речі, «нульовий курс» не є новою практикою. Зазвичай так навчаються іноземні студенти.

Вже розроблено законопроект про внесення змін до Закону про вищу освіту. Він ініційований Фондом «Відкрита політика», Міністерством освіти та МінТОТ.  Цей документ передбачає відкриття підготовчих відділень для студентів із Криму.

Проект закону проходить процедуру погодження у низці відомств. Я сподіваюся, що у вересні його внесуть на розгляд Верховної Ради і швидко проголосують. Тоді підготовчі відділення розпочнуть працювати у 2017-2018 навчальному році. Хочу підкреслити, що для цього не потрібне додаткове бюджетне фінансування. Є великий резерв невикористаних кримчанами бюджетних місць, він повернувся у «загальний котел» державного замовлення. А отже, коштом цього бюджету держзамовлення можна профінансувати роботу відділень.

Ми маємо пам’ятати, що кожний рік зволікання України віддаляє Крим від нас, тому треба діяти якнайшвидше.

- Ви буваєте на Донбасі. Якої думки люди там про ситуацію з освітою?

- Думаю, у нас неправильне уявлення про те, на чиєму боці там наші співвітчизники. Звісно, є такі люди, на яких російська пропаганда подіяла, але ж не на всіх!

Донбас завжди мав дуже великий науковий потенціал. Його мешканці мають критичне мислення, аналізують та усвідомлюють, що навіть середня освіта, отримана в школах на неконтрольованих територіях, зараз не дає майбутнього дитині. Є багато громадян України, які з першого дня були проти так званих ДНР/ЛНР, але у них немає іншого вибору, окрім як жити там. Було багато випадків, коли місцеві переїхали в інші регіони, але змушені були повернутися, бо без житла, роботи та грошей важко прожити.

Вони розуміють, що здобувають неякісну освіту, а по-друге, такі атестати ніде не визнаються, крім цього регіону. Не в усі університети РФ вони мають право вступити, а про навчання у Європі взагалі не йдеться.

Місцеві жителі бачать, що без документа державного зразка така освіта – це кріпосне право, яке прикріпляє їх до депресивного регіону з високим безробіттям та низьким рівнем життя.

Я спілкуюся і з дітьми, і з батьками. Багато хто з них хоче не просто отримати державний документ про освіту, який би визнавався, а хочуть саме українську якісну освіту.

Попит на українську освіту є. На тимчасово окупованих та неконтрольованих нашою владою територіях все більше дітей прикріпляються до шкіл та навчаються дистанційно, екстерном, здають ЗНО.

До речі, коли ми приїжджали туди аби розповсюджувати інформацію про доступ до української освіти, люди запитували – чи дійсно освіта в Україні безкоштовна, чи дійсно можна навчатися дистанційно, чи дійсно їхнім дітям можна навчатися в Україні. Там дуже багато фейкової інформації, тому вони просто бояться дітей відпускати, бояться, що не побачать їх. Але з часом це змінюється, приходить усвідомлення, що освіта в України їм потрібна – бо це їхнє майбутнє.

- Кількість дітей, які дистанційно навчаються в українських школах, зросла у півтора раза, збільшується перелік шкіл. Скільки їх на сьогодні?

- Це 5 шкіл у Донецькій області, 14 – у Луганській, 10 – у Херсонській та дві – у Києві. Із повним переліком можна ознайомитися у вільному доступі в інтернеті.

Процедура вступу є дуже простою. Треба обрати школу зі списку. Звісно, можна обрати будь-яку школу в Україні, але тоді немає гарантії, що там буде якісно. В цьому списку є саме ті школи, де є навчені вчителі та спеціальні платформи. Одному з батьків треба написати заяву з проханням зарахувати дитину на навчання. Подавати заяву можна електронною поштою протягом усього навчального року. Особиста присутність дитини та батьків не обов’язкова. Але у кінці навчального року дитина має приїхати до школи та пройти річне оцінювання й державну підсумкову атестацію.

Загальну середню освіту можна також здобути екстерном, тобто за один рік пройти програму за кілька класів, отримати документи про освіту державного зразка за 9 та 11 класи.

В результаті дитина отримає атестат державного зразка, з яким зможе вступати до будь-якого навчального закладу України та світу.

До речі, близько 3 тисяч випускників з неконтрольованих територій цього року здали ЗНО з української мови та історії України.

- Що треба знати жителям Донбасу для вступу до професійно-технічних навчальних закладів?

- До 1 жовтня випускники, які проживають на тимчасово окупованих, неконтрольованих територіях, можуть вступити в професійно-технічні заклади Луганської, Донецької, Херсонської областей (та інших областей, де розміщені Освітні Центри «Донбас-Україна», «Крим-Україна») на бюджетній основі та за спрощеною процедурою: без свідоцтва про базову середню освіту та атестата й українського паспорта. При цьому  держава гарантує їм стипендію та можливість проживати у гуртожитку.

Так от, треба обрати Освітній центр, який знаходиться поруч з обраним технікумом або ПТНЗ, особисто приїхати туди та заповнити освітню декларацію, скласти 2 іспити: державну підсумкову атестацію (ДПА) з української мови та історії України. Якщо абітурієнт не має свідоцтва за 9 клас, то додатково здати ДПА з історії України, української мови, географії України, правознавства. Отримавши державний документ про середню освіту, треба подати документи до обраного навчального закладу до 1 жовтня.

Для отримання соціальної стипендії необхідно оформити статус внутрішньо переміщеної особи. Більш детально процедура описана на сайті dostupnaosvita.com.ua.

- Ваш  фонд спільно з низкою відомств проводили інформаційну кампанію про доступність освіти. Чи плануєте такі заходи наступного року?

- Ми цією роботою займаємося давно. Від початку працювали разом з ЮНІСЕФ та парламентським комітетом з питань науки та освіти, який очолювала тоді Лілія Гриневич. Але з кожним роком інформаційна кампанія Фонду «Відкрита політика» розширюється.

Цього року ми спільно з Міносвіти, УЦОЯО, МінТОТ, Мінінформполітики та з «Укрзалізницею» проводимо кампанію. Робимо пам’ятки та покрокові інструкції про те, як вступити за звичайною та спрощеною процедурою до університету, пояснюємо, як можна отримати дублікат документів про освіту, бо багато хто втратив документи, а архіви залишилися на неконтрольованих територіях.

Є у нас інформаційна продукція про кроки до здобуття середньої освіти в Україні. Це чітка інформація, яка містить список шкіл, освітніх центрів з контактами, щоб людина узяла листівку і мала повний обсяг інформації.

Пам’ятки, дорожні карти, гарячі лінії, аудіоролики, анімаційні ролики, відеоролики, відеоінструкції робимо, бо діти краще сприймають візуалізовану інформацію. Розміщуємо їх на телеканалах, в ефірі радіо.

Окремий напрямок роботи – КПВВ. Там розміщуємо постери, розповсюджуємо листівки. Цього року ми отримали допомогу в тиражуванні й розповсюдженні від МІП та УВКБ ООН.

У Фонді «Відкрита політика» продовжує працювати гаряча лінія з питань освіти для громадян з Криму та Донбасу. Цього року за підтримки ЮНІСЕФ вона розширилася. Консультативні лінії тепер працюють також у Херсоні, Краматорську та Сєверодонецьку. На період вступної кампанії, як і минулого року, так і цього, ми працюємо спільно з МОН.

- Соціальні мережі також активно використовуєте у своїй роботі?

- Так, дуже активно. Молодь багато часу витрачає на соцмережі. У нас є продукція, зроблена окремо для Twitter, для Facebook. Важливим ресурсом є також YouTube.

- Які ще програми маєте намір реалізовувати найближчим часом?

- У наших планах GREEN STREAM – розширити можливості доступу дітей і молоді з Криму та Донбасу, віддалених сіл та маленьких міст до якісної інноваційної освіти, спрямованої на цінності сталого розвитку. Ми пропонуємо, щоб у навчальному процесі були поєднані хімія, астрономія, робототехніка, математика на основі традиційного українського мистецтва.

Цей напрямок є ключовим напрямком освітньої політки ЄС. Тобто, робототехніка у поєднанні з мистецтвом, математикою та іншими науками формують критичне і креативне мислення, емоційний інтелект, уміння комплексно аналізувати проблему та продукувати рішення, переключатися з однієї думки на іншу та обмірковувати кілька речей одночасно, координувати свої дії з іншими та працювати у команді, вести переговори, мотивують до вільного володіння ІТ-технологіями. Ці навички на Міжнародному економічному форумі в Давосі в 2016 році віднесені до десятки топових на ринку праці в 2020 році.

Ми маємо вже сьогодні готувати дітей до майбутньої професії з урахуванням потреб ринку праці. Іноді у школі вчать тому, що багатьом дітям у житті не знадобиться, а ми пропонуємо інший підхід – поєднати мистецтво, робототехніку й науку дуже легко, цікаво і дуже корисно. І саме такі кадри будуть необхідні для відновлення Донбасу та Криму.

Олена Собко, Київ

Фото: Тарасов Володимир

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-