Вступна кампанія — 2017: підсумки втішні і невтішні

Вступна кампанія — 2017: підсумки втішні і невтішні

Аналітика
3874
Ukrinform
Оновлена процедура вступу до українських вишів — недосконала і потребує “шліфування”, але в жодному разі не повернення до старої

7 серпня було оприлюднено списки осіб, що з 2017 року здобуватимуть вищу освіту в Україні за державні кошти. Вже відома загальна картина по вишам — скільки “бюджетних” місць надали, скільки осіб подали документи, з якими результатами їх було зараховано. Можна підбивати підсумки.

А інформації “для роздумів” — більш ніж достатньо. Цього року вступна кампанія пройшла далеко не ідеально — дехто, зокрема Ігор Лікарчук (колишній керівник Центру оцінювання якості освіти), охрестив її “найскладнішою та найбільш неорганізованою” з усіх, починаючи з 2008 року. Серед головних недоліків — недосконале програмне забезпечення системи подачі електронних заяв на участь у конкурсному відборі (ez.osvitavsim.org.ua), нерівномірний розподіл бюджетних місць між університетами, погані результати, з якими вступали абітурієнти, наприклад, до медичних вишів (великий відсоток першокурсників пройшли з менш ніж 150 балами) тощо.

Загалом, кожне з цьогорічних нововведень — неоднозначне. Наприклад, гнучка система розподілу бюджетних місць надає більше можливостей для абітурієнтів у виборі вишу, але ж вона так само загрожує викладачам зі спеціальностей, що набрали мало студентів, втратою роботи. І таких прикладів можна навести не один.

Тож чим запам’яталась вступна кампанія-2017?

Бюджетні місця тепер “йдуть” у виші разом з абітурієнтами

До 2017-го року після подачі абітурієнтом документів для вступу, університет формував списки по кожній зі спеціальностей окремо. Але з цього року це відбувається інакше — тепер вже електронна система формує списки, і не по окремо взятому університету — а загальні по країні на кожну зі спеціальностей. І вже абітурієнт, який зайняв “прохідне” місце в загальному списку, “несе” його в бажаний університет (якій він вказав в пріоритеті під номером 1).

Для абітурієнтів це — дуже великий плюс. Відтепер їм достатньо зайняти пристойне місце в списку по всій країні і вони можуть це своє місце “принести” навіть в найпрестижніший виш.  В свою чергу, для університетів — катастрофа: якщо через різні причини набір студентів буде «скромний» — це загрожує зменшенням кількості ставок викладачів.

Втім, такі університети можуть звинувачувати лише себе. Міносвіти не може тепер застосовувати адміністративні “покарання” для вишів — урізати бюджетні місця, відмовити взагалі в наданні держзамовлення. Тож тепер головне завдання університету - витримати конкуренцію, тобто заохотити абітурієнта вступити саме до себе.

Електронна система подачі заяв давала збої. Але МОН вибачилось

Електронна подача документів абітурієнтами до вишів вперше здійснювалась через нове програмне забезпечення системи “Освіта всім”. До 2016 року МОН користувався версією, що розроблялась фірмою, керівництво якої нібито було наближене до колишнього міністра Дмитра Табачника. І після його відставки за внесення всіх змін та оновлень відповідно до щорічних нововведень до правил прийому — треба платити власникам системи. Втім, запроваджене цього року нове програмне забезпечення себе проявило далеко не ідеально.

Розповідає аналітик CEDOS (Центр дослідження суспільства) Єгор Стадний. “Заміна системи була виправданою. Коли на посаду міністра прийшла Лілія Гриневич, був проведений тендер, який виграв Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій. Тендер мав жорсткі умови: систему треба зробити таким чином, щоб вона мала автоматизований зв’язок з великою кількістю інших електронних систем — сайтами університетів, МОН і т.д. Терміни дуже короткі - півтора місяці. Це — нереально: така система створюється ледь не рік: півроку — пишеться, два місяці — тестується і ще два місяці — виправляються помилки. Втім, переможець, на момент тендеру, вже розробив систему і просто чекав, коли дадуть гроші. Сума — близько 9 мільйонів гривень. Тендер був завершений в середині березня, а в середині травня уже здали систему - Міносвіти підписало протокол про прийняття до експлуатації. А в липні ми бачимо, що система генерує величезні проблеми. 40 тисяч заяв були загублені, декілька тижнів вступники не могли зареєструвати особистий кабінет на сайті, і, відповідно, подати заяви” - зазначає Єгор Стадний.

Єгор Стадний

Подібну версію висловлює і колишній ректор Харківського національного університету радіоелектроніки Едуард Рубін. Також він наводить список збоїв системи:

  • База “лягла” в перші дні, не даючи можливості абітурієнтам зареєструватись, тим самим доводячи їх та батьків до сказу.
  • МОН виділило лише два дні на подачу паперових заяв, як альтернативу непрацюючій системі
  • В один момент через збій 40 тисяч заяв абітурієнтів були втрачені
  • Виникла проблема з перерахунком середнього балу атестату про середню освіту з 12-ти бальної в 200-бальну шкалу — постійно видавало помилку. Задля її вирішення треба було зв’язуватись з адміністраторами і надсилати реквізити документів.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич вчора вибачилась перед абітурієнтами “за стресові умови роботи” і запевнила, що до наступного року інститут-підрядник виправить всі недоліки системи.

Регіональні, сільські та галузеві коефіцієнти — більше шкоди, аніж користі

Цього року було запроваджено унікальну систему коефіцієнтів до конкурсного балу. Сума балів, отриманих абітурієнтом за ЗНО, середній бал атестату та додаткові “бонуси” (за перемогу на олімпіадах, дипломи Малої академії наук, сертифікати підготовчих курсів) тепер множиться на коефіцієнт: галузевий (1.03 — на непопулярні у абітурієнтів, але потрібні народному господарству природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності), регіональний (в залежності від розташування університетів: Київ — 1,00, Львів, Одеса, Харків, Дніпро — 1,01, решта територій України — 1,02, ВНЗ з ОРДЛО та Криму, що тимчасово базуються в інших містах України (переміщені ВНЗ) — 1,03) та сільський (1,02 — лише для тих, хто закінчив школу в 2017 році в сільській місцевості).

На глобальному рівні наявність коефіцієнтів нічого не змінила — столичні виші як набирали найуспішніших абітурієнтів, так і набирають, а регіональні університети продовжують задовольнятись “середнячками”.

Через відсутність мінімального балу будемо мати проблеми?

Цього року істотно зменшено мінімальний бал ЗНО, з яким абітурієнт може вступати до вишів. Якщо раніше мінімальна межа в 123 бали відсіювала найбільш «проблемних» конкурсантів ще до початку вступної кампанії, то цього року абітурієнт, отримавши лише більше сотні так само міг подавати сертифікат до вишу. І, як показують результати, шанси вступників і з такими, м’яко кажучи, посередніми знанням, потрапити на контрактну форму навчання були цілком непогані.

Уляна Супрун

Особливо це стосується медичних навчальних закладів. За словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, “близько 5,8 тисяч абітурієнтів з низькими балами ЗНО (менше 150-ти) рекомендовано до зарахування в медичні виші. Саме вони не змогли опанувати шкільну програму краще, ніж на трійку.” Авжеж, тести ЗНО не є чимось надважким і результат менше за 150 балів означає те, що людина не знає предмет навіть на базовому рівні.  Кому ж потрібні лікарі, що не знають елементарних основ фізики і хімії?

“ Ті, хто має нижчий бал і проходить на бюджетні або контрактні місця, заважають навчанню інших, бо їм потрібно приділяти більше уваги. Часом вони корупційними способами, через оплату своїх оцінок, намагаються завершити навчання.” - зазначає в.о. міністра.

Пільги перейшли межу

Вступна кампанія 2017 стала унікальною по кількості пільг, наданих як студентам, так і університетам. Зокрема, якщо в університетах після оприлюднення остаточних списків студентів залишаться незаповнені бюджетні місця — вони автоматично “відійдуть” вишам, переміщеним з Луганської, Донецької областей та АР Крим. Мотиви цього рішення — цілком зрозумілі. Ще минулого року рада ректорів переміщених вишів обурювалась через малу кількість бюджетних місць, мовляв, ми ж станемо рушійною силою по інтеграції Донбасу та Криму в Україну, тож не дайте нам занепасти.

Аналізуючи списки зарахованих в переміщені ВНЗ на сайті vstup.info, бачимо, що бюджетні місця заповнені далеко не повністю, навіть не на 50%. Наприклад, в Донецькому національному технічному університеті лише на 6 спеціальностей зараховано більше 10 осіб, в той час як середня кількість бюджетних місць — ледь не 30. І це при тому, що пільги для студентів — неймовірні: деяким категоріям (діти бійців АТО) навіть можна було не складати ЗНО, а вступати за результатами співбесіди, коефіцієнти до 1,03, безкоштовні гуртожитки. Переміщені навчальні заклади не набули популярності навіть зі збільшенням кількості бюджетних місць. І з цим треба щось робити.

Микола Романюк, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-