28 липня. Пам’ятні дати

28 липня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні День хрещення Київської Русі – України.

Ця дата відзначається в Україні згідно з Указом Президента від 25 липня 2008 року щорічно в цей день. Разом з тим цього ж дня Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі. Серед усіх реформ Руської держави, здійснених Володимиром, звісно, найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі – крок абсолютно раціональний, адже Візантія на той час була наймогутнішою і найбагатшою державою континенту, центром цивілізації. Саме цивілізована Візантія була предметом мрій і заздрощів київських князів, яких сусіди цілком справедливо вважали дикими варварами. «Варвари-Русь, народ жорстокий і немилосердний, що не знає ласки до людей», - таку характеристику давали чужі літописці нашим далеким пращурам. Християнізація Русі означала входження її до світової християнської спільноти, віднайдення нею свого місця в співдружності християнських держав. З прийняттям християнства Київська держава, згідно з тогочасними уявленнями, ніби очищалася від скверни й ще з «не країни» ставала країною й водночас членом християнської співдружності. В очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів, або сказати б, узаконило державність. Християнство стало потужним поштовхом для розвитку освіти й культури: почали відкриватися школи, в Києві було збудовано головний храм Русі – Десятинну церкву Богородиці (996). Прийняття християнства від Константинополя, а не від Рима, привело до того, що Русь у середині ХІ ст. опинилася по східний бік Великого розколу 1054 року. Цивілізаційні наслідки цієї події справили величезний вплив на всю подальшу історію східнослов’янських країн.

В останню п’ятницю липня в багатьох країнах світу відзначають День системного адміністратора – неофіційне свято адміністраторів корпоративних і домашніх мереж, поштових систем, програмних комплексів. Ініціатором свята є системний адміністратор з Чикаго Тед Кекатос, який далекого 1999 року разом із друзями вперше відсвяткував започаткований День. З огляду на те, що професія системного адміністратора на сьогодні є надзвичайно актуальною й затребуваною в усьому світі, свято майже одразу вийшло за межі США й миттєво поширилося світом. Відзначають його і в Україні. Звісно, про системного адміністратора згадують не тоді, коли все працює добре, а тільки тоді, коли в наших системах щось не так. Зауважимо, що робота переважної більшості служб системних адміністраторів організована в цілодобовому режимі сім днів на тиждень і буває, що ми звертаємося до них, як до лікарів швидкої допомоги, адже тільки вони в змозі швидко визначити точний діагноз і провести ефективну терапію будь-якому технічному збою. Отже, скористаймося гарною нагодою, яка випадає лише раз на рік, аби висловити системним адміністраторам подяку, а також побажаймо усіляких гараздів у їхій нелегкій і відповідальній роботі. Адже, як зауважує на своєму сайті автор ідеї свята, «інколи ми не знаємо наших системних адміністраторів так само добре, як вони знають нас».

Події дня:

183 роки тому (1834) урочисто відкрито Київський університет св. Володимира. Київський університет після Львівського і Харківського став третім на теренах сучасної України. У 20-х роках ХІХ ст. єдиним вищим навчальним закладом Києва була Духовна академія, що постала на місці старої Києво-Могилянської, але практично була її спадкоємицею. В грудні 1833 року з ініціативи міністра освіти Уварова було прийнято рішення про переведення до Києва закритого незадовго перед тим Кременецького ліцею з бібліотекою та науковими колекціями і створення на цій основі університету св. Володимира, який офіційно відкрили 28 липня 1834 року. На час відкриття Університет складався з двох факультетів – філософського (який у 1850 році розділився на історико-філологічний і фізико-математичний) та юридичного. У 1841 році у зв’язку із закриттям Віленської медико-хірургічної академії (причина – опозиційні польсько-литовські настрої серед викладачів і студентів) до них додався і медичний факультет. Під час відкриття в Університеті було лише 56 студентів (26 на філософському і 30 на юридичному). В 1838 році в Університеті навчалося вже 267 студентів, з яких дворян було - 235. Порівняно з Києво-Могилянською академією її кращих часів (середина ХVІІІ ст.), коли там навчалося понад 1000 юнаків з усіх станів староукраїнського суспільства (козаків, духовенства, міщан, шляхти, селян), це засвідчує, що стан освіти у Києві змінився за сто років не в кращий бік. 

100 років тому (1917) в ході українізації армії було створено національні частини: 1-й Гайдамацький курінь під Одесою, Піхотний полк ім. Михайла Грушевського у Києві, 34-й армійський корпус під Проскуровим на чолі з генералом Павлом Скоропадським, 12-та піхотна дивізія під Чернівцями.

Ювілеї дня:

115 років від дня народження Карла Поппера (1902-1994), австро-англійського філософа, логіка і соціолога, одного з найвидатніших філософів ХХ ст. Народився у Відні, в 30-ті роки з приходом до влади нацистів, вимушений був виїхати до Нової Зеландії, згодом – до Англії. Найвідомішими є його праці «Логіка наукового відкриття», «Відкрите суспільство та його вороги».

76 років від дня народження Ріккардо Муті (1941), відомого італійського диригента. Вихованець Неаполітанської і Міланської консерваторій. Почав свою творчу кар’єру в 1966 році; з 1968 виступає з провідними оркестрами Європи і США (Лондонським, Філадельфійським, Берлінським, Віденським), з 1970 – як оперний диригент. У 1986-2005 рр. – головний диригент міланського театру Ла Скала (залишив посаду через конфлікт між музикантами і адміністрацією); нині – музичний керівник і головний диригент Чиказького симфонічного оркестру. У 2010 році побачила світ автобіографія маестро Муті «Спочатку музика, потім слова», у якій він не тільки ділиться спогадами про минуле, сповнене цікавими миттєвостями і незабутніми зустрічами (зокрема з Ніно Рота (саме він благословив юного Муті в мистецтво коли був директором Неаполітанської консерваторії), Святославом Ріхтером (музиканти дружили), Гербертом фон Караяном, Ренатою Тебальді, Лучано Паваротті та ін.), але й не досить оптимістичними думками щодо нинішнього становища класичної музики (зокрема і в рідній Італії). «Серед політиків мало хто розуміє вирішальне значення культури і мало хто відвідує концерти класичної музики… В Італії культура перестала бути багатством, вона радше нагадує латану-перелатану торбу на плечах…» Муті переконаний, що «…музика повинна допомагати людині у найскрутніші, найдраматичніші хвилини життя». Він неодноразово виступав перед ув’язненими італійських тюрем, вірячи, що навіть маленький дотик до високого мистецтва спроможний викликати у таких слухачів живий відгук і дати імпульс до абсолютно нових емоцій та думок. І призначення справжнього музиканта, як це й не банально звучить – «нести прекрасне і вічне», і не лише тим, хто спроможний заплатити за це 100, чи 300 євро.

Роковини смерті:

276 років від дня смерті Антоніо Вівальді (1678-1741), італійського композитора, скрипаля-віртуоза, диригента і педагога, творця жанру сольного інструментального концерту. По собі залишив величезну творчу спадщину: 465 інструментальних концертів, понад 40 опер, ораторії, світські кантати, культову музику. Творчість Вівальді після його смерті була забута майже два століття. Відродження інтересу відбулось лише наприкінці 20-х років ХХ ст., коли італійський музикознавець Джентілі відкрив рукописи Вівальді. Жив і працював видатний італійський композитор переважно у Венеції. Помер у Відні – усіма забутий і в злиднях.

11 років від дня смерті Володимира Авксентійовича Дахна (1932–2006), українського художника та режисера анімаційних фільмів, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1988), народного артиста України (1996). Володимир Дахно більш відомий як автор всенародно улюблених мультфільмів, зокрема серіалу «Як козаки…».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-