«Кілометрові» черги в Крим – російський міф чи українська реальність?

«Кілометрові» черги в Крим – російський міф чи українська реальність?

Аналітика
1403
Ukrinform
Це – міф, такий самий, як такий же минулорічний. Українці стали більше їздити в Туреччину, а не в Крим

Днями російські ЗМІ поширили черговий інформаційний вкид – нібито на межі з Кримом утворилися кілометрові черги з української сторони. Про це повідомили «РИА новости» з посиланням на кримське прикордонне управління ФСБ: «Українці стоять у кілометрових чергах, годинами чекаючи на українських прикордонних пунктах можливості проїхати на відпочинок до Криму». Годі й казати, що така «новина» зачепила почуття свідомих українців, викликавши обурення та бажання поглянути на юрби тих фактично зрадників, які не можуть усвідомити, що гріти тілеса на кримських пляжах – це ганьба. Відтак Укрінформ вирішив розібратися – невже дійсно все так погано зі свідомістю багатьох українських громадян та й водночас дізнатися про цьогорічну статистику виїзду українців до Криму – з нею точно не посперечаєшся.

А пересвідчитися у тому, що інформація про «кілометрові» черги виявилася фейком вдалося дуже просто та ще й на власні очі. Ще на початку 2016-го на контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) автомобільного сполучення на межі з Кримом встановили веб-камери, аби можна було слідкувати за ситуацією в режимі он-лайн. Ми і прослідкували 19 липня 2017 року в двох часових проміжках з 11.15-до 11.45 і з 16.30-до 17.00: на двох із трьох КПВВ Чаплинка та Каланчак черг немає взагалі. На останньому зранку об 11.25 ми помітили, як адміністративний кордон перетинала група людей – очевидно, їх доправив до межі автобус, який зупинився так, щоб не потрапити в камеру. На третьому КПВВ – Чонгар – завантаженість більша, але там складно порахувати кількість машин, оскільки кадр камери потрапляють лише десь три сусідні авто. 

Відтак за детальнішою інформацією про ситуацію на межі з Кримом Укрінформ звернувся до речника Азово-Чорноморського регіонального управління (м. Херсон) Державної прикордонної служби України Максима Сороки.

Максим Сорока: «На сьогодні станом на ранок перед Чонгаром на виїзд очікували 60 автомобілів, а на КПВВ Каланчак та Чаплинка – черги відсутні. Взагалі ж, порівнюючи аналогічні часові періоди, ми щороку, починаючи з 2014-го, фіксуємо подальше зменшення пасажиро-транспортного потоку через пропускну межу до Криму.

Найсвіжіша статистика – умовну лінію адмінкордону в обох напрямках за два тижні липня 2017-го перетнули на 13% громадян менше, порівняно з аналогічним періодом 2016-го. Транспортних засобів відповідно поменшало на 27%.

Потік машин в цілому ж упав в 2-4 рази по різних пунктах пропуску. Але не дивлячись зменшення кількості транспорту, який прямує в Крим, російські прикордонники умудряються створювати черги зі свого боку. У середньому окупанти пропускають десь до 10 автівок за годину. Зі слів людей, вони повільно проводять огляд чи перевірку документів, нікуди не поспішаючи».

До цього варто додати, що зараз значну частку серед українських відвідувачів Криму становили і становлять ті, хто приїжджають туди або до родичів або ж у справах – більше всього ті, у кого в Криму залишилась нерухомість, придбана в українські часи і яку не кинеш. Приміром, киянка Марина Корольова, з якою нам вдалося поспілкуватися, щороку їздить на півострів, аби доглядати за будинком поблизу Феодосії.

«Минулого року росіяни так само штучно гальмували чергу, щоб створити картинку для свого телебачення», - розповідає киянка Марина Корольова, яка народилася у Феодосії, і багато вже років має нерухомість в селищі Орджонікідзе, що на південно-східному узбережжі півострова і тому вимушена там бувати щороку.

За її словами, минулого року туристів з України в селищі практично не було, хоча до окупації Криму серед усіх туристів приїжджало як мінімум 70% українців. Цього року невеличкі курортні поселення очікує така ж перспектива. Звісно, про відсутність туристів з України у Ялті, Алушті, Гурзуфі та в інших розкручених дорогих курортах, на жаль, поки що говорити не доводиться, але й там їх, підкреслюємо, з кожним роком стає менше.

Пані Марина зізнається, що виставила свій будинок на продаж, як це поступово роблять інші кияни, які за кращих часів придбали нерухомість в Криму, – але продати дуже важко: покупці – з Росії і місцеві - користуються ситуацією, в якій опинилися українці і цинічно збивають ціну на нерухомість. «Не буду продавати, дочекаюся, поки Крим знову стане українським, а це станеться скоро!» - емоційно підсумовує Марина Корольова.

Тож, поки в Криму та Росії годують казками про шалений попит на кримський відпочинок, українські туристи обирають конкурентів. Там за таку ж ціну можна отримати і кращі умови, і кращий сервіс. Яскравий тому приклад – Туреччина, український турпотік до якої цього року зріс аж на 24,48% у порівнянні з минулим роком. Якщо така динаміка зберігатиметься й надалі, а українці вже сповна смакують всі принади відпочинку за кордоном, то кримським туроператорам стане ще тяжче триматися на плаву, аніж тепер. Хіба що ситуацію змінить повернення Криму додому, до України.

Юлія Горбань, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-