Скандал з Ryanair: летіли в Бориспіль, а треба було – в Гостомель!

Скандал з Ryanair: летіли в Бориспіль, а треба було – в Гостомель!

Аналітика
1668
Ukrinform
Дешеві авіалінії генерують пасажиропотоки – економіка лоукосту, яку не зрозуміли українські чиновники

Грюкання дверима авіаперевізника Ryanair, відомого своєю надзвичайно жорсткою бізнесовою політикою, через впертість керівництва державного аеропорту «Бориспіль» спричинило небачений скандал. Як на вищих щаблях держави, так і в суспільстві. Такої злої одностайності в стрічках соціальних мереж з прокляттями на адресу державного менеджменту давно не було. «Недолуге керівництво, корупція, монополія, зрада, зрада, зрада!..». Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман змушений був термінового скликати спеціальну нараду з усіма причетними до подій навколо авіакомпанії, і пообіцяти владнати ситуацію.

Тепер пересічному безвізовому українцю, який вже встиг порадуватися дешевим авіаквиткам в Європу, і навіть їх купити, доведеться відповідати на питання «Що це було?». Очевидно, в намаганні зробити добре діло, державні мужі вибрали невірну стратегію, побігли попереду воза, загралися, і недооцінили усіх політичних наслідків. Про економіку взагалі, здається, мова не йшла.

Жорстокий бізнес, дешевий популізм чи провальна політика?

Одразу три негативні наслідки отримала держава у невдалих переговорах з найбільшим європейським лоукостом Ryanair. По-перше, показала на весь світ слабкість державної системи управління (стратеги-начальники про щось потенційно домовляються, а їх підлеглі-виконавці усе «валять» в останню хвилину). По-друге, вкотре заплямувала свою інвестиційну репутацію (єхидне зауваження топ-менеджера Ryanair про те, що Україна ще «не є достатньо зрілим і надійним бізнес-партнером» рознесли усі світові ЗМІ). І, по-третє, на рівному місці чиновники створили значне суспільне напруження - спочатку обнадіяли людей ще не спеченими пряниками, а потім сіли в калюжу ні з чим, дратуючи народ безпорадністю. Хтось вирішив, що нам ще рано користуватися дешевими авіаперельотами? Ану ж бо, поясніть! Коли до обговорення теми емоційно підключилася громадськість, це взагалі унеможливило будь-які бізнесові переговори і роботу на рівні експертів. Ситуація перейшла у суто політичну площину.

Цинічним бізнесменам з Ryanair, які виставили державному «Борисполю» ультиматум за принципом «дайте все безкоштовно, а то ми йдемо звідси», українці ніяк не можуть пред’явити претензії. Керівники компанії - знані у світі бізнес-акули, шантажисти, вміють і сміють викручувати руки бізнес-партнерам. Бориспіль – не перший об’єкт в їх історії. Українці можуть пред’являти претензії лише своїй владі - за те, що: а) не вивчили бізнес-модель партнерів, перш ніж щось їм пропонувати, не зробили докладні розрахунки та провалили врешті перемовини, б) не змогли подати зірвану угоду так, щоб це було зрозуміло суспільству і щоб громадяни не почувалася обдуреними ідіотами. Адже порядки і ціни у головному аеропорту країни – з його монопольними поборами та сумнозвісним сервісом, в усіх авіапасажирів вже впоперек горла стоять.

Роман Матис, громадський діяч, правозахисник, політтехнолог поставив за провал чиновникам жирну двійку з менеджменту і одиницю за комунікації.

Хто насправді платить за квиток 7 євро при собівартості у 32 євро?

Сама ідея пускати Ryanair в Бориспіль від початку була утопічною. Переговори були приречені на провал. Олександр Ланецький, директор литовської консалтингової компанії Friendly Avia Support, раніше вже привідкрив «кухню» Ryanair. За словами експерта компанія традиційно працює в аеропортах Європи на особливих умовах за такою схемою. Лоукостер приходить в невеличкий провінційний аеропорт, з мінімальним існуючим пасажиропотоком або без нього, та зобов’язується перевезти за рік, припустимо, 500 тисяч пасажирів. За це аеропорт обіцяє авіакомпанії 90%-ну знижку на обслуговування. Наприклад, умовно, з 10 до 1 євро. Але у разі невиконання зобов’язання по обсягах пасажиропотоку авіакомпанія зобов’язана заплатити повну плату за обслуговування за всіх пасажирів. Математика проста - перевізши 500 тис. осіб, лоукост заплатить аеропорту 500 тисяч євро, а за, скажімо, 480 тисяч пасажирів – 4,8 млн євро. Є різниця? Для прикладу, з аеропорту Варшави імені Шопена (знаходиться мало не в центрі міста) ірландський лоукостер літає тільки в 3 регіональні польські аеропорти (Вроцлав, Щечин, Гданськ), дотації таких внутрішніх рейсів офіційно дозволені регламентом ЄС. Всі інші рейси Ryanair виконує з військового аеропорту Warszawa Modlin в 40 км від Варшави. У Франції компанія літає не з центрального аеропорту «Шарль-де-Голь», а з марсельського Marseille Provence.

Авіакомпанія продає квитки за рік наперед і тому вже в березні-квітні, бачить динаміку і знає, чи виконає вона зобов’язання перед аеропортом чи ні. Якщо, припустимо, не вистачає 50 тисяч пасажирів, Ryanair оголошує додаткові знижки і «скидає» ціни до умовних 7 євро. Квитки миттєво розкуповують любителі «шари» і це завдає авіакомпанії 1,250 млн євро збитку. Однак в підсумку вона отримує в даному аеропорту знижку 4,5 млн євро, що в загальному результаті дає 3,25 млн євро чистого прибутку. За що і боролися.

«Але в Україні ця схема працювати не буде, бо, на відміну від переважної більшості країн, Україна «запустила» Ryanair у два столичних і тому дорогих аеропорти. В яких і так існує вже певний пасажирський потік, який не доводиться підіймати настільки суттєво. У Ryanair у Львові, наскільки я знаю, сміховинні зобов’язання: по 150 тисяч пасажирів за рік (трохи більше, ніж МАУ перевозить пасажирів у Борисполі за тиждень), причому в разі їх невиконання ніяких санкцій не прописано. Тобто ніхто не змусить лоукостер повернути отриману знижку», - відзначив Олександр Ланецький. Тому експерт вважає, що лоукостер запущений не з центральних, а з провінційних, але навколостоличних аеропортів (Гостомель, Житомир тощо. Авт.) міг би бути більш вигідний усім. «Ось чому я вважаю позицію міністра Омеляна (про вибір аеропорту - Авт.) глибоко помилковою з самого початку», - резюмував пан Ланецький. - І ще, чи вважаю я лоукостер і, зокрема Ryanair, благом для України – однозначно так. Але так само, як сірники вимагають серйозного ставлення, щоб не спалити будинок, так і лоукостер вимагає відповідальності, в першу чергу від профільних чиновників і політиків».

Котлети – окремо, мухи – окремо. І тому грошей – повний нуль

Угоди про співробітництво лоукосту з конкретним аеропортом, звісно, ніхто ніколи не розголошує. Виконавчий директор компанії «Аероджет» Анатолій Мазуренко (нещодавно приймав участь у конкурсі на посаду гендиректора аеропорту Бориспіль – Авт.) підтвердив, що умови для всіх лоукостів в європейських аеропортах дуже різні. Якщо Іспанія, наприклад, надає знижки для лоукостів, то держава компенсує ці витрати за рахунок тих коштів, які витратять іноземні туристи на іспанських курортах, і з яких іспанські готелі, ресторани і т.д. заплатять податки до державного бюджету.

Дешеві авіалінії генерують пасажиропотоки. А люди приносять гроші - майбутній пасажир ще не діставшись до аеропорту платить за їжу, транспорт, розваги, покупки, тощо. «Наприклад, місцева влада Вільнюса компенсує аеропорту частину витрат по обслуговуванню лоукоста. Для міста з населенням в 600 тис. чоловік 3,5 мільйона пасажирів, які генерує аеропорт – це великі гроші», - розповідає експерт програми міжнародної та внутрішньої політики аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігар Тишкевич. За його словами, якщо місцева влада заплативши аеропорту, наприклад 5 доларів з пасажира гарантує прибутковість лоукосту, то пасажир, залишивши в місті мінімум 40 доларів, гарантує доходи міського і національного бюджету. «У випадку з Вільнюсом маємо витрати максимум в $17-18 млн (3,5 млн. чол. Х $5), але в місто за це час приходить сума мінімум в $140 млн. Проста арифметика прибутку при комплексному підході до проблеми», - підрахував пан Тишкевич. На жаль, в Україні проблему з лоукостами поки намагаються вирішувати локально: місто окремо, аеропорт окремо. Від цього не мають грошей ні перші, ні другі.

Чесно кажучи, не так вже й важливо, літатиме Ryanair до нас чи ні. Більш важливим є те, що уся ця метушня в результаті негативно вплине на імідж України у світі. Спочатку ми розпинаємося, про те, які ми хороші та привітні до інвесторів, а потім, зрозумівши, що для співпраці потрібно багато чим поступитися, а результати будуть не сьогодні і в загальній кишені, то показуємо їм дулю. У випадку з лоукостом саме так не зручно і вийшло. Треба було хоча б поцікавитися спочатку, які вимоги ставлять перевізники, а потім сказати - ось тут і тут ваші вимоги ми можемо задовільнити, а отут - ні. І все було б нормально. Ну, не літає Ryanair в паризький а/п «Шарль де Голь» і нічого, обходяться якось без них. Але ж якось по-людськи треба було…. Та й взагалі, вся ця історія не про професіоналізм і голову на плечах, а про те, хто кому начальник – міністри – директорам держпідприємств, чи навпаки.

Оксана Поліщук, Київ

З ким не домовилися – лоукост Ryanair в цифрах

Перевозить понад 117 млн ​​пасажирів на рік (найбільша компанія в Європі)

Авіапарк складає 70 літаків (середній вік судна 5,5 років, для порівняння у МАУ – 13,2 роки)

Базується у 85 містах

Виконує польоти в більш ніж 200 аеропортів 33 країн.

Щорічний оборот складає EUR18 млрд


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-