Україна буде в Європі і з Бандерою, і з Шухевичем

Україна буде в Європі і з Бандерою, і з Шухевичем

Аналітика
Укрінформ
Шухевич і Бандера – це «сплячі гени» нашої ментальності. І їх розбудив напад на нас Росії

«Із Бандерою ви в Європу не ввійдете» – пригрозив керівник МЗС Польщі Ващиковський.

Ну, так відразу і - «не ввійдете»... І що значить «з Бандерою»? В якому сенсі? Нам забути, що був такий український політичний діяч? Знести пам'ятники, перейменувати вулиці? Заборонити згадувати його ім'я в ЗМІ, штрафувати за портрети на футболках? Викреслити з підручників і викреслити з пам'яті?

Як вони там, разом з Путіним і Лавровим, це бачать? Указ президента? Закон? Поправки до Конституції? Чи, як Янукович, працювати через суди? Ну, він скасував таким чином укази про присвоєння Бандері та Шухевичу звання Героїв? І сильно це допомогло?

Невже хтось вірить, що таке можливо?

Ващиковський пропонує нам переписати нашу історію? Чи написати її польською мовою? І чи можлива «загальна історія»? І що таке «історія» взагалі?

Шпенглер писав, що історія – це не наука. Це, починаючи з Геродота і закінчуючи сьогоднішнім днем – збірка казок народів світу. З вигаданими героями, які носять імена простих смертних, які жили колись: Річард Левове Серце, Гарібальді, Панчо Вілья, Уоллес, Тадеуш Костюшко, Пілсудський, Бандера.

Персоналії, чиї біографії становлять предмет історіографії, часто обрані відповідно до незбагненного для розуму принципа. І тоді випадкова смерть принцеси Діани – стає частиною світової історії, а апокаліптична загибель ста двадцяти тисяч індонезійців від цунамі – забута через непотрібність. І тоді усі знають імена численних сталінських генералів «Великої вітчизняної», але ніхто не пам'ятає жодного полководця воєн з мільйонними жертвами, які трясли у тому ж, ХХ столітті, Африканський континент.

Історія, писав Шпенглер – це політика з обличчям, оберненим у минуле. Політика «царсько-татарської цензури» випалила історію України, тому що та не підходила за форматом до вигадок кремлівських акинів. У всіх народів Європи побудовані власні міфи про створення світу, і наші «казки» про те саме їх дратують.

Ім'я «Бандера», як і ім'я «Шухевич», «Петлюра», «Грушевський», «Богун» – це не імена конкретних персон, які жили колись своїм приватним і не у всьому праведним життям на нашій грішній землі. Це – меми історичної пам'яті. Або «міми» – як їх називав еволюційний біолог Річард Докінз. Це неподільні одиниці, кванти культурної спадщини, подібні до генів у живій природі.

З'ясовувати, чому українці називають вулиці та проспекти іменем Бандери – це те ж саме, що питати: чому птахи вміють літати, а люди – думати. На усі ці питання Докінз відповідає так: тому що ген, який створив цю якість, допомагає виду вижити в умовах природного відбору. Якби не допомагав, не було б літаючих птахів і мислячих людей.

Колись, кілька років тому, в Білорусі мене здивував феномен: одну з найяскравіших династій білоруської історії – литовських князів Радзивіллів – офіційна білоруська історія не вважає предками білорусів. Їхня етнічна історія «при Лукашенко» починається ледь не з біловезьких партизанів, а до цього її просто не існувало. І зрозуміло, чому: один з останніх Радзивіллів свого часу очолив польське повстання проти Російської імперії, хоча московський монарх і обіцяв йому за зраду великі преференції. І як ворог імператорського дому відомий аристократ був позбавлений титулів, власності та... місця в історії.

Якби білоруси вважали Радзивілла частиною свого минулого, я б за їхнє майбутнє не хвилювався. А з мемами Совка перспективи цього великого народу примарні.

Якби не цей випадок, у Києві на Софіївській площі цілком міг стояти кінний пам'ятник не Богдану Хмельницькому, а зовсім іншому воєначальнику – наприклад, Яремі Вишневецькому. Адже він теж був з русько-литовських князів. Довгий час цього україномовного католика ми вважали ледь не катом українського народу, нелюдом. Але як пише історик Наталія Яковенко, він був розумною та освіченою людиною, і поважав Богдана Хмельницького, а той – його. Просто цілі тоді у них були різними. Так, князь винищив багато православних українців, але й Хмельницький теж – тільки українців-католиків...

Можливо, прийде час, і Ярема Вишневецький, етнічний українець, ідеолог української колонізації лівого берега Дніпра, нам знадобиться як мем нашого повернення в Європу? Як антидот від отрути «русского мира» і московського православ'я? Якщо це буде необхідно українській нації для того, щоб вижити.

Скільки таких імен, ще недавно проклятих, зазвучали по-новому за останню чверть століття? Російська імперія наполегливо заганяла історичну пам'ять українців у глибоку підсвідомість, але один раз народжені, меми вже не вмирали. Тліли, як рецесивні ознаки, в свідомості народу, не проявляючи себе до пори до часу і виринули лише через кілька поколінь як домінантні, даючи нове життя нації...

Наталія Яковенко років сім тому взяла на себе непосильне завдання: написати такий підручник історії, де не буде гетьманів, маршалів, генералів, отаманів, провідників та інших вояків. А виключно – мислителі, філософи, поети та художники. І це могло б примирити різні регіони України та Україну зі своїми сусідами.

Звичайно, це було б ідеально. Якби інші вчинили так само. Якби Росія відмовилася не тільки від Сталіна, але і від Суворова з Кутузовим, Жукова з Ватутіним. А Польща – від генералів Армії Крайової. А Німеччина – від Фрідріха Барбаросси, Карла Четвертого і Бісмарка – просто взяли б і викреслили їх з пам'яті.

Але вони не викреслять, тому що це меми виживання. Героїчне минуле, доблесні лицарі і полководці – це «сплячі гени», які прокидаються, якщо нависає над країною негода і потрібні сили, щоб боротися.

Шухевич і Бандера – це сплячі гени нашої ментальності. Які спали б собі, якби на нас не напала Росія. Але вона напала, і меми «Ватутін», «Рокосовський», «Зоя Космодем'янська» і «Олександр Матросов» нас не врятували. Вони нас ледь не згубили, виявившись тим, що Докінз описав як «летальні гени» – гени, що включають таймер смерті.

Їх носії не змогли чинити опору зовнішній заразі, навпаки, вони сприяли її поширенню. А значить – приречені на вимирання... А носії мемів «Бандера» і «Шухевич» виявилися стійкими. І жодні інші меми настільки серйозної стійкості до війни нам не дали.

Наші зарубіжні друзі (і недруги) повинні знати: кількість носіїв цих мемів буде зростати по експоненті –  доти, допоки триває агресія. І цей процес неминучий та незворотний, як незворотна еволюція. І з часом замінити їх можуть тільки інші меми історичної пам'яті: «кіборги», генерал Кульчицький, патріот Василь Сліпак.

Ці смислові ланцюжки вже формуються в нашій свідомості й будуть передані нащадкам. І, можливо, для нових поколінь саме вони стануть тими самими «генами виживання» – оновленими, прив'язаними до нових реалій, до європейської цивілізації, і вишикуються в довгу нитку життя поряд з іменами героїв Крут, холодноярців, вояків УПА...

Що можуть зробити окремі політики окремих країн з потужною та нездоланною цивілізаційною силою формування і відродження нації? Як вони можуть це все зупинити? Як можуть змагатися політичні ультиматуми з народом, чия історичне свідомість йде корінням углиб тисячі років?

Ген виживання можна вирвати з тіла тільки разом із життям. І нехай спробують.

Жоден нормальний лідер нації не піде на те, щоб зупинити цей процес. А тому ми прийдемо в Європу, і прийдемо з іменами Бандери і Шухевича. Спокійно і без екзальтації. Звичайно, і без того, щоб перетворювати їх в ікони, молитися на їхні портрети, ходити у підлітковому захваті з факелами 1 січня Хрещатиком. І без того, щоб намагатися перебудовувати світ і країну за їхніми програмним лекалами. Виклики і спокуси часу вже змінилися, методами Бандери і Шухевича нинішніх проблем не вирішити.

І тому – так, справделиво буде у підручниках та енциклопедіях, музеях і меморіалах чесно вказати на їхні помилки, вчинки і погляди, які тоді були в тренді, а зараз – неприйнятні.

Але це не означає забути їхню спрагу жертовності заради майбутнього свого народу, своєї нації. А мотиви такої жертовності, як писав один відомий філософ, за дві тисячі років не змінилися.

Євген Якунов. Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-