Масова перевірка ресторанів Києва - результати невтішні

Після нещодавнього отруєння суші в київському ресторані «Євразія» Держпродспоживслужба ініціювала перевірку понад сотні ресторанів Києва, і як виявилося, не дарма. У ході перевірки тимчасово закрилися на ремонт та проведення санітарних робіт 28 ресторанів. Загалом же інспектори служби провели ревізію у 103-х закладах громадського харчування, але не всюди їх допустили – 20 ресторанів в руки інспекції не далися. Чому не допустили інспекторів – відповідь здається очевидною: було що приховувати. Хоча, як пояснив Укрінформу заступник начальника Держпродспоживслужби в м. Києві Олександр Овчаренко, насправді їм боятися не було чого, оскільки проводилася не стільки інспекція, скільки моніторинг і роз’яснювальна робота: «Під час моніторингу ми ніяких санкцій не застосовуємо, а даємо безкоштовну практичну допомогу замість дороговартісних аудиторів. Тим паче, що на сьогодні відповідальність за дотримання безпечності харчових продуктів лежить винятково на операторах ринку. Держпродспоживслужба - це орган, який координує роботу операторів ринку. А власники закладів відмовилися від допомоги».

У результаті перевірки ресторанів статистика невтішна – тільки в чотирьох закладах не виявили порушень ветеринарно-санітарного та санітарного законодавства. Звісно, зараз всім кортить дізнатися, які ж саме ресторани тимчасово закриті, а які можуть претендувати на похвалу від Ольги Фреймут. Але все не так просто – виявилося, що згідно з Законом, Держпродспоживслужба чомусь не має права «розкривати карти», надаючи інформацію як про «погані», так і про «хороші» заклади харчування. Нам не дано знати своїх «героїв». Ну, то у нас багато де так…

Столичні ресторани порушують чи не всі санітарні норми

Хоча конкретні ресторани-порушники не називаються, про виявлені в них порушення в Держпродспоживслужбі говорять сміливо. Як видно з результатів моніторингу, столичні заклади харчування порушують практично все, а саме:

- працюють без державної реєстрації виробничої потужності;

- використовують приміщення, які не відповідають фактичній продуктивності закладу;

- не розділяють потоки сировини - напівфабрикати та готову продукцію;

- не мають або не впорядковують місце для зберігання притирального інвентарю, місце для мийки та дезінфекції;

- порушують умови зберігання (термін зберігання вичерпано, зберігання сировини та готової продукції в одній холодильній камері, порушені умови товарного сусідства);

- у технологічному процесі використовують інвентар, який потребує заміни;

- виробничі приміщення закладів харчування перебувають у незадовільному стані;

- обов’язкові профілактичні медичні огляди персонал закладів харчування проходить несвоєчасно.

Крім того у інспектованих ресторанів відсутні: документація щодо навчання персоналу з питань гігієни; супровідні документи та маркування сировини; контрольні прилади для вимірювання температури у місцях зберігання сировини (холодильному обладнання); маркування на продукції власного виробництва; особисті медичні книжки у персоналу закладів.

Перелік порушень просто величезний, і зараз 28 ресторанів їх «у темпі вальсу» виправляють. За словами Олександра Овчаренка, власники ресторанного бізнесу за паперовими справами не завжди орієнтуються, що відбуваються всередині їхніх закладів і деякі з них навіть були здивовані результатами перевірки.

Ресторатори, які не впустили інспекторів для моніторингу, в майбутньому без перевірки не залишаться: «У нас є планова перевірка закладів операторів ринку, які займаються обігом харчових продуктів і перебувають у сфері відповідальності Дердпродспоживслужби. Всі заклади, які зачинили перед нами двері, значаться у планових заходах інспекції, і ми обов’язково їх перевіримо», - говорить Олександр Овчаренко.

Взагалі в ході моніторингу інспектори виділяли чотири групи критеріїв, за якими серед закладів харчування проводилася «виховна робота». Це дотримання санітарно-гігієнічних вимог; дотримання вимог забезпеченості якості харчових продуктів – наявність документів, маркування, температурні режими зберігання тощо; дотримання технологічних процесів виробництва – температурний режим зберігання, пересікання технологічних шляхів, коли напівфабрикати пересікаються з готовою продукцією; допуск до роботи персоналу, який має відповідні медичні показники – наявність медичних книжок та дотримання термінів проведення медоглядів.

Санкції в нас є. У нас совісті не вистачає. Ну і, можливо, більших санкцій

Нещодавно, 30 червня, Президент України підписав Закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (№ 0906), який вступить у дію через 9 місяців.

Новий Закон передбачає запровадження зовнішнього щорічного аудиту компетентного органу (Держпродспоживслужби), до якого залучатимуться представники громадськості; обмежується коло осіб, яким можуть делегуватися повноваження щодо здійснення державного контролю; запроваджується фіксований розмір штрафу за відповідний вид порушення - до 50 мінімальних зарплат (близько 160 тис. грн) за невиконання рішення головного інспектора про тимчасове припинення виробництва чи обігу харчових продуктів. Також за цим законом операторів ринку зможуть перевіряти без попередження.

Нібито все правильно, але чи захистить новий закон від свавілля рестораторів – покаже час. Практика ж не раз довела, що зазвичай дотримання санітарних норм рестораторами лежить тільки на їхній совісті і на тому, як сильно вони дбають про ім’я свого закладу. Адже навіть найбільший штраф у нашому законодавстві у сфері безпечності харчових продуктів далекий від тих, які виставляють юристи постраждалих клієнтів за кордоном. Приміром, у США позови за отруєння можуть сягати $3 млн, і тоді ресторатори слідкуватимуть за кожним рухом і своїх працівників, і своїх партнерів по бізнесу.

Зараз же нещасний випадок отруєння суші в «Євразії» локалізований і кількість постраждалих зупинилася на 38-ми. Але схоже, що наляканим любителям японської кухні не скоро захочеться посмакувати улюбленими суші.

Юлія Горбань, Київ