Мережеві відео про тяжкі злочини: зняв, залив, забув?..

Знятих та викладених в мережу відео про скоєння різноманітних злочинів – хоть греблю гати. Однак, органи слідства, зазвичай, не проявляють ініціативу у відкритті кримінальних справ по факту скоєного «в кіно», яким би жахливим воно не було. Чекають приватного обвинувачення – тобто заяв потерпілих та свідків. А самостійно розпочати досудове розслідування – ні-ні! Хоч слідчі і зобов’язані робити це по закону у випадку особливо тяжких злочинів. Та навіщо їм той головний біль? Нема заяви – нема злочину. В столичному парку «Партизанської слави», наприклад, на днях отак на очах свідків і активістів ресурсу «Київ оперативний» мало не вбили чоловіка. Винуватець діяв виключно жорстоко. І що? «Фільм жахів», опублікований в мережі, передивилася та прокоментувала купа народу, а от правоохоронців, судячи з усього, він абсолютно не зачепив. І це ненормально.

Фільми жахів, або як це буває

На Фейсбук-сторінці порталу “Київ оперативний” нещодавно з’явився відеоролик з конфліктом п'яних чоловіків у парку “Партизанської слави” (Дарницький район). За показами свідків, сутичка почалася через те, що групі агресивно налаштованих чоловіків не сподобалися патріотичні вигуки, які викрикував ще один відпочивальник парку, солдат АТО. В результаті, здоровань із вказаної групи накинувся на солдата і мало не забив його до смерті.

Ми зателефонували до активістів “Київ оперативний” з проханням прокоментувати згаданий інцидент. Вести розмову з кореспондентом погодився Олексій Н. (з міркувань безпеки хлопець попросив не називати його повне прізвище). За його словами, відеозапис зробила їхня подруга, яка того ж дня відпочивала в парку “Партизанської слави”. Почувши крики неподалік, кинулася подивитися, що ж там відбувається: “Спочатку чоловіки лаялись, а потім конфлікт переріс у бійку, а точніше — в жорстоке побиття, - переповідає Олексій слова дівчини. - До приїзду швидкої допомоги постраждалий ледь не помер. Лікарям довелось терміново його реанімувати. Попередньо, постраждалий отримав струс головного мозку, була підозра на перелом ребер та пошкодження легенів”.

Він також додав, що активісти “Києва оперативного” після інциденту кілька разів зверталися до дружини постраждалого, пропонуючи надати відеодоказ жорстокого побиття її чоловіка, але щоразу чули “дякую, але не треба...”.

“Наскільки мені відомо про саме цей випадок, заява від потерпілої сторони в правоохоронні органи не надходила. Ініціативи з боку правоохоронців на проведення досудового слідства теж не було”, - зазначив Олексій.

Нацполіція нас береже: раз у рік, можливо, і відреагує

На питання журналіста, як часто правоохоронці звертаються в “Київ оперативний” з проханням надати інформацію про правопорушення активіст, зітхаючи, відповів: “Подібних матеріалів у нас багато. Але, на жаль, з проханнями надати інформацію про той чи інший випадок до адміністрації “Київ оперативний” слідчі звертаються нечасто. В основному реагують на дрібні правопорушення і ДТП, менше — на тяжкі злочини. Востаннє поліцейські до нас зверталися майже рік тому: просили фотознімок чоловіка, якого розшукували за крадіжку”.

Завершуючи розмову, п. Олексій поділився історією створення інформаційного порталу “Київ оперативний”. Каже, що бездіяльність правоохоронців у розслідуванні справ спонукає небайдужих громадян брати справу у свої руки: “Активісти “оперативного” - це звичайні громадяни, яким набридла халатність правоохоронних органів. Наша команда складається з 10-ти чоловік. Наш проект існує вже більше року. Переважно знімаємо самі. Утім на пошту “Київ оперативний” часто надходять матеріали очевидців якихось подій”. Таким чином, щодня на порталі збирається і публікується десятки свідчень і доказів правопорушень.

Українське слідство: самостійність та ініціатива – не його метод

Ми поцікавились у юристів, чи можуть опубліковані в мережі відеодокази правопорушень слугувати засобом доказування в тому чи тому кримінальному провадженні?

Юрист АО "Клочков та партнери" Дмитро Коноваленко переконує, що так, можуть. Але це в теорії. На практиці усе далеко від ідеального: “В цілому, говорячи про можливість та обов'язок правоохоронних органів належним чином реагувати на факти, які присутні в даному відео (очевидне кримінальне правопорушення), варто згадати положення Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Ним визначено (в ст.214) дві підстави для початку досудового розслідування: а) заява, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення і б) самостійне виявлення працівником правоохоронного органу з будь-якого джерела, обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

За словами юриста, наявність хоча б однієї з таких обставин обумовлює обов'язок слідчого, прокурора внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування за фактами вчинення кримінальних правопорушень. «Однак, на практиці, здебільшого, так не буває. В діях, які демонструє нам відео, є дві сторони - потерпілий і винуватець. І тому статті Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за подібні вчинки, розслідуються у формі приватного обвинувачення – тобто ініціювання досудового слідства можливе лише на підставі заяви потерпілої сторони або ж особи, яка стала очевидцем, чи особи, якій стали відомі вказані події”, - зазначає Дмитро Коноваленко.

В прес-службі Національної поліції, куди ми зателефонували, щоб дізнатися про взаємодію слідчих органів з громадськими активістами того ж «Києва оперативного» та з іншими подібними спільнотами, два дні не брали слухавку. Після чергового, досить злого листа на їх електронну адресу, все ж відповіли і пообіцяли надати інформацію. Тож, чекаємо.

А тим часом, нагадаємо, як відео може допомогти у розкритті злочину.

Поради свідку кримінальної драми. Якщо він до того ж, сам собі режисер

Під час підготовки матеріалу на очі трапився цікавий посібник “Відео як Доказ” (містить рекомендації, як використовувати відеозйомку для викриття правопорушень та відновлення справедливості) від міжнародної громадської організації WITNESS. В ньому йдеться про те, що відео може дати слідчим та юристам важливі підказки, які разом із іншою доказовою базою – наприклад, документами або показами свідків, – допоможуть визначити, на кому лежить відповідальність.

Але для того, щоб відзнятий матеріал дійсно став у пригоді в розслідуванні та не приніс шкоди самому оператору, потрібно мати на увазі кілька моментів.

Пам’ятайте про безпеку і порятунок

Зйомки доказів причетності та доказів того, що та чи інша особа була в курсі злочину, можуть бути небезпечними. Розберіться, чи варто ризикувати. Ваша безпека та безпека тих, кого ви знімаєте, є першочерговими.

Додайте контексту

На додаток до візуального змісту подій, не забутьте також зібрати деталі, які надають контексту. Зокрема, задокументуйте речі та явища, які візуально легко дозволяють глядачеві визначити час, дату та локацію відеозйомок, тобто будь-які орієнтири - вуличні знаки, годинники, розташування небесних світил і таке інше.

Тримайте в полі зору навколишніх людей

Усі, хто потрапив у кадр, чи є поблизу місця злочину, можуть надати цінну інформацію, яка знадобиться слідчим. А тим більше, відео зняте цими людьми з іншого ракурсу. Подбайте про залучення їх свідчень та матеріалів. По можливості запишіть їх коментар про подію.

Ведіть облік матеріалів

Загалом активісти надають слідчим сотні чи навіть тисячі годин відеоматеріалів, які може бути складно переглянути. Ведіть облік того, що фільмуєте, відмічаючи кадри, які, на вашу думку, можуть бути корисними для правосуддя та притягнення винних до відповідальності.

Подбайте про надійне відеосховище

Кадри, які транслюються чи показуються онлайн, можуть зникнути і стати надзвичайно важкодоступними. Не покладайтеся на онлайн відеоплатформи для зберігання відео. Замість цього, збережіть кліпи, які на вашу думку, можуть бути корисними, в автономному режимі.

А взагалі, будьте уважні і обережні. За подібні зйомки «оскара» не дають. А от у щелепу – можна й отримати…

Мирослав Ліскович, Київ