22 червня. Пам’ятні дати

22 червня. Пам’ятні дати

2134
Ukrinform
Сьогодні в Україні День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни 

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни. Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на території республіки. Через це Україна найбільше потерпіла від гітлерівської агресії та від згубних прорахунків сталінського керівництва. Нищівний вал війни двічі прокочувався по її території, не обминувши навіть найменшого населеного пункту, придушивши, понівечивши своїм смертоносним тягарем десятки мільйонів людей. Український напрям, за гітлерівським планом «Барбаросса», був одним з найголовніших. На початок грудня 1941 року війська вермахту окупували практично всю територію України. Метою нацистського режиму були підкорення та колонізація України, винищення її людності. Майже одразу територія тодішньої України була поділена й вкрилася мережею таборів смерті. Десятки тисяч людей різних національностей було розстріляно в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Рівному та ін містах і селах. Страшною трагедією часів окупації стало винищення мирного населення в Бабиному Яру в Києві. Усього за роки окупації в Україні загинуло 3,9 млн цивільних людей. До Німеччини з України було вивезено близько 2,4 млн чоловік. Десятки тисяч з них загинули. Україна не тільки серед радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки Другої світової війни. Тільки безпосередні збитки, завдані народному господарству республіки, становили близько 285 млрд крб. (в цінах 1940 р. загальні збитки СРСР – 679 млрд, з яких 255 млрд – Росії). Ця сума вп’ятеро перевищувала затрати УРСР на будівництво нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС та інших державних підприємств протягом трьох довоєнних п’ятирічок разом узятих. На руїни перетворилося 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 10 млн людей залишилися без житла. Крім того, у Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів, як серед військових, так і серед цивільного населення. Такими виявилися наслідки зіткнення двох тоталітарних режимів.

Ювілеї дня:

260 років від дня народження Джорджа Ванкувера (1757-1798), англійського мореплавця, учасника другої і третьої експедицій Джеймса Кука. В 1790-1795 рр. здійснив навколосвітнє плавання. Досліджував відкриті Куком Гавайські острови і Тихоокеанське узбережжя Північної Америки між півостровами Кенай і Каліфорнія. Разом з Хуаном Бодега-і-Куадрою (начальник іспанської експедиції) відкрив і досліджував острів (згодом названий іменем Ванкувера) з прилеглими островами і розділяючими їх протоками.

250 років від дня народження Вільгельма Гумбольдта (1767-1835), визначного німецького філолога, прусського державного діяча. Брат Александра Гумбольдта (відомий німецький природознавець і географ). Представник німецького класичного гуманізму. Здійснив реформу середньої освіти в Пруссії, перебудував Прусську АН, один із засновників Берлінського університету. Заклав основи сучасного теоретичного мовознавства. Товариш Гете і Шіллера.

225 років від дня народження Петра Григоровича Галагана (1792–1855), українського поміщика, мецената. Нащадок Гната Івановича Галагана (представник української козацької старшини; полковник чигиринський і прилуцький; учасник Північної війни, значні земельні володіння дістав від Петра І). Йому належало кілька сіл у Полтавській і Ченігівській губерніях, близько 8 тисяч кріпаків. Кріпацький оркестр Галагана славився талановитими виконавцями. Слухачів особливо полонив своєю грою винятково обдарований скрипаль-кріпак Артем. У  1845 р. Тарас Шевченко відвідав с. Дігтярі, що належало Галагану. Кріпак Артем, імовірно, став прообразом Тараса Федоровича, героя Шевченкової повісті «Музыкант». Словами свого героя Т.Г. Шевченко згадував Дігтярі: «Паны там бенкетуют, а мужики голодают. Да еще мало того: в селе, кроме корчмы, что ни улица, то и шинок».

180 років від дня народження Пола Чарлза Морфі (1837–1884), легендарного американського шахіста, одного з найсильніших шахістів світу в середині ХІХ ст. (офіційного титулу чемпіона світу тоді не існувало).

135 років від дня народження Миколи Григоровича Холодного (1882–1953), видатного українського ботаніка, мікробіолога, академіка АН України (1929), одного з основоположників вчення про фітогормони, засновника вітчизняної школи фізіології рослин. У 1906 році закінчив Київський університет. У 1906-1941 викладав у цьому ж університеті (з 1926 – професор, завідувач кафедр фізіології й анатомії рослин, мікробіології, останню заснував 1933). Одночасно з 1920 – науковий співробітник АН України, 1931-1949 – завідувач відділу Інституту ботаніки АН України, якому 1971 р. було присвоєно його ім’я. Автор праць з питань фізіології, анатомії та екології рослин, мікробіології, виникнення життя на Землі та ін. 1927 року, майже одночасно з голландським ботаніком Ф. Вентом запропонував фітогормональну теорію тропізмів (теорія Холодного-Вента).

68 років від дня народження Меріл Стріп (1949), відомої американської актриси театру і кіно. Знялась у фільмах «Крамер проти Крамера» (премії «Оскар», 1980; «Золотий глобус», 1982; BAFTA, 1982), «Мисливець на оленів», «Вибір Софі» (премії «Оскар», 1983; «Золотий глобус», 1983), «Закохані» (премія «Давид Донателло», 1985), «З Африки» (премія «Давид Донателло», 1986), «Мости округу Медісон», «Адаптація» (премія «Золотий глобус», 2003), «Диявол носить Prada» та ін. Актриса є володаркою численних кінонагород і кінопремій. Свою творчу кар’єру Меріл Стріп розпочинала з театру, граючи в шекспірівських п’єсах. Її партнерами були Семюел Уотерстон і Джон Казале. Останній згодом допоміг молодій театральній актрисі увійти в світ кінематографа, одержавши невеличку роль у фільмі Фреда Ціннемана «Джулія». Вже після цього кінодебюту на Стріп звернули увагу прискіпливі кінокритики. Але справжнім тріумфом для актриси стала роль Лінди у воєнній драмі  Майкла Чіміно «Мисливець на оленів» (1978). Перша спроба Меріл Стріп стати кіноактрисою була вкрай невдалою. У 26 років вона брала участь у кастингу фільма «Кінг-Конг». Продюсер кінострічки Діно де Лаурентіс, обговорюючи з сином чергову претендентку на головну роль, сказав італійською: «Навіщо ти прислав до мене цю свиню? Ця жінка настільки потворна…» І був шокований, коли Стріп, досить спокійно відповіла йому (теж по-італійськи): «Мені шкода, що я розчарувала вас». Легендарний Лаурентіс, який пішов із життя в 2010 році й був свідком розквіту від ролі до ролі акторського таланту Меріл Стріп, її дивовижного, але цілком закономірного перетворення в одну з найнеповторніших зірок сучасного кіно, мабуть шкодував за колись так необачно кинутою фразою. В одному з інтерв’ю актриса зауважила: «Ніколи не купувала квитки на свій фільм. Це дуже страшно. А раптом люди сміятимуться над серйозними сценами? А раптом вони заснуть й хропітимуть там де варто сміятися?… У молодості я опинилась у машині з одним ідіотом, котрий гнав зі швидкістю 120 миль на годину. Я могла сказати: «Гей, Джероме, зупинись, мені страшно». Але я змовчала. Так часто буває в житті. Тобі страшно до смерті, але ти мовчиш…» Актрису не можна назвати боязливою: вона не боїться висловлювати власну думку з того чи іншого приводу. Широкого розголосу набула її надзвичайно емоційна промова на 74-ій церемонії «Золотого глобусу», в якій об’єктом її критики став новообраний президент США Дональд Трамп. 

Роковини смерті:

30 років з дня смерті Фреда Астера (Фред Аустерліц; 1899-1987), американського танцюриста і актора. Його театральна і кінематографічна кар’єра охоплює період у 76 років. Він знявся у 31 музичному фільмі, наповнивши життям жанр мюзиклу і зробивши його надзвичайно популярним. Упродовж тривалого часу танцював з Джінджер Роджерс. Відомим є фільм Федеріко Фелліні про цю популярну танцювальну пару «Джінджер і Фред» (1986 р.) з Джульєттою Мазіною в ролі Джінджер Роджерс та Марчело Мастроянні – в ролі Фреда Астера.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-