Екстрена швидка допомога населенню потребує вдосконалення - Урядовий контактний центр

За даними прогнозного дослідження, проведеного спеціалістами Урядового контактного центру у травні-червні поточного року, виявилося, що потреба в екстреній допомозі у населення є дуже високою. Майже кожен другий опитаний (46,0%) повідомив, що хоча б один раз викликав екстрену медичну допомогу (ЕДМ) у 2016 році. У розрізі однієї з найважливіших складових ефективності – часу прибуття бригади – існуюча система надання екстреної медичної допомоги потребує істотного доопрацювання. Особливо гостро постає проблема надання ЕМД на селі. Менше ніж у половині випадків (43,5%) карети прибували вчасно; швидше за норму - 10,9%; в межах 20 хвилин – 32,6%. Час очікування бригади ЕМД більше ніж 20 хвилин виявився у 47,9% викликів; 40-60 хвилин – у 39,9%; а у 8% випадків час очікування перевищував годину.

Згідно з даними опитування, саме у мешканців села залишилася «невідпрацьованою» максимальна кількість викликів ЕМД – до 8,7% опитаних, які викликали ЕМД, відповіли, що бригада не приїхала взагалі.

Зважаючи на певні недоліки (особливо час очікування бригади ЕМД), результати дослідження Центру переконливо свідчать про те, що сучасна система екстреної швидкої допомоги населенню є однією з найефективніших складових системи охорони здоров’я України. Вона користується високим рівнем довіри населення, а її фахівці здебільшого визнаються населенням як професійні та кваліфіковані. Найбільше у роботі бригад ЕМД населення непокоїть дві основні групи проблем: брак кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Водночас є і позитивні новини. 14 червня на своєму засіданні Кабінет Міністрів ухвалив Бюджетну резолюцію на 2018-2020 рр., яка передбачає фінансування всіх етапів реформи охорони здоров’я та дає можливість планувати розвиток медичної галузі на кілька років уперед. Вперше в Україні головний фінансовий документ формується не на один, а на три роки. У Міністерстві охорони здоров’я наголосили, що на ці три роки закладений дуже великий реформаторський компонент у цій сфері.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2017 року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 500 звернень громадян з питань надання екстреної (швидкої) медичної допомоги. Здебільшого звернення зареєстровані від заявників з Дніпропетровської, Одеської, Харківської та Київської областей.

Громадяни переважно скаржилися на відмову працівників швидкої допомоги у виїзді за викликами хворих, затримку прибуття, непрофесійний рівень допомоги,  відмову в перевезенні хворих для госпіталізації до медзакладів, незадовільне матеріально-технічне забезпечення окремих підрозділів швидкої допомоги тощо.

Зокрема, заявниця із с. Новосільське Ренійського району Одеської області звернулася за сприянням у наданні невідкладного лікування своєму братові (напад епілепсії), оскільки працівниками швидкої допомоги у виїзді було відмовлено. Зворотним зв’язком встановлено, що після звернення заявниці на урядову «гарячу лінію» її брата було госпіталізовано до лікарні бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Жителька Запорізької області просила сприяння в наданні невідкладної медичної допомоги, оскільки працівники швидкої допомоги відмовили у виїзді. За її словами, у дитини із с. Азовське Бердянського району температура тіла сягала 40°C, а також спостерігалася нудота і болі в животі. Фахівці Центру під час зворотного зв’язку з’ясували, що після звернення заявниці на урядову «гарячу лінію» хворій дитині того ж дня було надано необхідне лікування бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Заявнику з м. Харків довелося звертатися на урядову «гарячу лінію» після того, як протягом півтори години він чекав на швидку медичну допомогу своїй матері, яка  скаржилася на підвищення артеріального тиску. Після звернення заявника на урядову «гарячу лінію» бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги прибула на місце виклику і надала необхідне лікування, що  підтверджено зворотним зв’язком.

Однією з причин невчасного прибуття автомобіля екстреної медичної допомоги до людей, котрі дійсно потребують невідкладних лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя, є необізнаність населення щодо симптомів та випадків, які передбачають виклик саме екстреної медичної допомоги. Так, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, з 9 млн викликів екстреної медичної допомоги лише 2 млн є реальним викликом з необхідним перевезенням.

«Сьогодні «103» – це своєрідна «палочка-виручалочка», про яку знає кожен, і яка працює по всій країні. Але, коли диспетчер відповідає на непрофільні дзвінки, в цей час хтось може потребувати серйозної медичної допомоги. Цю ситуацію треба міняти. Запитайте, хто з людей має мобільний телефон свого сімейного лікаря? Але є речі, які сімейний лікар зміг би з легкістю вирішити консультацією телефоном, адже знає проблеми свого пацієнта», – зауважує заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.

Особливо небезпечно, коли швидка прибуває із запізненням на виклик у зв’язку із передчасними пологами. Так, заявниця з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулась за сприянням у госпіталізації до медзакладу своєї знайомої, в якої почалися пологи, оскільки швидка допомога за викликом не прибула. Під час зворотного зв’язку встановлено, що після звернення заявниці на урядову «гарячу лінію» породіллю було госпіталізовано бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги до Криворізького перинатального центру.

Чимало громадян звертаються на урядову «гарячу лінію» з пропозиціями щодо удосконалення надання швидкої медичної допомоги. Так, заявник з м. Київ запропонував відкрити підрозділ швидкої допомоги в мікрорайоні Корчувате, оскільки бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги із запізненням прибувають за викликами жителів вказаного мікрорайону столиці через значну завантаженість автошляхів у цій місцевості. У відповіді на звернення було повідомлено, що для зменшення часу прибуття на виклики в мікрорайоні Корчувате створено пункт тимчасового базування бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на вул. Набережно-Корчуватській, що було підтверджено під час зворотного зв’язку із заявником.

Від жительки м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області надійшло прохання сприяти у забезпеченні місцевого пункту швидкої і невідкладної медичної допомоги автозапчастинами. За словами заявниці, наявний у медзакладі транспорт вийшов із ладу в грудні 2016 року, і жителі міста не мають можливості викликати швидку допомогу. За результатами розгляду звернення Бахмацькою райдержадміністрацією, автомобіль швидкої допомоги було відремонтовано. У цьому переконалися фахівці Центру, зателефонувавши заявниці.

За період з 9 червня  2017 року по 15 червня 2017 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 63 тисячі 455 дзвінків, а також 884 звернення зареєстровано через Інтернет.

Отримати оперативну відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно як зі стаціонарних, так і з телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone Україна, Lifecell).

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua