3 червня: народний календар і астровісник

Субота напередодні свята Трійці здавна називалася Клечальною. У Зелену суботу домівки прикрашали свіжою зеленню: букетиками з чебрецю, м’яти, любистка, полину, материнки та гілками берези, липи, клена, явора, які застрикували за образи, розвішували по вікнах, стінах. Долівку встеляли татарським зіллям (лепехою) – травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. Вхід до хліва і глухі кутки подвір’я уквітчували осикою щоб «відьми не заходили». В українців осика вважалася «грішним», «заклятим» деревом – вважалося, що на цьому дереві повісився Юда. Троїцьке зілля не викидали, а сушили й за потребою лікувалися ним; його клали також у подушку небіжчикові. У Карпатах з Клечальною суботою пов’язаний також звичай просити одне в одного вибачення.

Щороку, напередодні дня Святої Трійці, відзначається Троїцька батьківська субота. Цього дня Церква звершує пам’ять усіх від початку віків спочилих православних християн. Також цього дня вшановується пам’ять рівноапостольних царя Константина і матері його цариці Єлени.

В народі цей день називали Оленою-льоносійкою. Під цю пору земля остаточно набиралася сили, закінчувалися приморозки. Селяни висівали просо, льон та огірки. Особливо намагалися «заплодити ниву» льоном, щедрий урожай якого забезпечував родину олією і полотном. За святцем прогнозували й погоду: якою буде «льоносійка», такою видасться й осінь – сонячною або дощовою.

Іменинники сьогодні Костянтин і Олена, Михайло, Федір, Андрій.

Сьогодні 10-ий місячний день. Місяць у Терезах, символ дня – джерело живої води. Нас має переповнювати енергія, нестримне бажання діяти і творити. Десятий місячний день ідеальний для початку будь-якої серйозної справи. Неприємності, що трапляться цього дня, будуть короткочасними, як літній курячий дощ і не матимуть наслідків. День духовної самостійності, але не самотності. У цей період підвищується прагнення до комфорту, перевантаження організму категорично протипоказане. Бажано пити побільше рідини: води, соків, трав’яних чаїв. Кому ж чаї обридли за зиму – ласуйте полуницею – сезон вже почався!

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1918 році: +3; а найтеплішим у 1901 -  +32,7.