Без потягів в Росію: якщо не зараз, то в майбутньому

Без потягів в Росію: якщо не зараз, то в майбутньому

Аналітика
3142
Ukrinform
До припинення сполучення з Кримом ми якось пристосувалися, то хіба розриву з вокзалами Росії не переживемо?

Днями російська газета «Комерсантъ» повідомила, що нібито з 1 липня українська влада збирається припинити пасажирське залізничне сполучення з Росією. За інформацією українського джерела, згаданого в публікації, таке рішення активно лобіюють секретар РНБО Олександр Турчинов та голова Верховної Ради Андрій Парубій, жорстку позицію яких останнім часом все частіше підтримує президент Петро Порошенко.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян вже спростував цю інфу в коментарі ВВС, але якось дивно. З одного боку - «наразі припинення залізничного чи автобусного сполучення України з Росією нашим урядом не розглядалося». А з іншого, сам міністр вважає доцільним припинити будь-яке транспортне сполучення з Росією.

Отже, хоча час Х для введення такого рішення ще не настав, але у майбутньому воно видається досить імовірним. І введенню такого режиму саме з 1 липня, принаймні, поки що нічого не заважає. Тим паче, що не зважаючи на усі попередження, на території України курсують потяги «Российских железных дорог» (РЖД), перевозячи пасажирів і вантажі (в тому числі для ведення війни) до Донецька і Луганська. Чим не кримська ситуація? Це є прямим порушенням українського законодавства і посяганням на територіальну цілісність України.

Водночас, саме нині знову піднімається питання щодо введення візового режиму з Росією. І це важливо не лише для безпеки України, щоб не впускати підозрілих осіб з країни-агресора на свою територію, а і для безпеки Європи, хоч відкрито про це не йдеться. Адже Захід навряд чи у захваті від скорої перспективи мати на Сході послідовно два відкритих кордони у той час, як він погодився лише на один.

Не зайвим буде нагадати, що ми вже проходили схожий шлях. Ще в 2014 році було припинене залізничне та авіаційне сполучення з Кримом. Пізніше припинилося і авіаційне сполученню з РФ. Це викликало масу критики і нерозуміння у тієї частини людей, особисте життя, сім’я чи робота яких пов’язані з півостровом і з Московією. Але зрештою всі призвичаїлися до нового формату переміщення: до кордону з Кримом можна дістатися автобусом або потягом до Новоолексіївки, а потім без проблем пересісти на іншу, власне «кримську», і продовжити подорож у потрібному напрямку. До Москви з Петербургом всі звикли літати через Мінськ. Звісно, це не так зручно, як було раніше, але ж пережили, звикли, і небо на землю від цього не обвалилося.

Наразі до Росії курсують 9 пасажирських поїздів «Укрзалізниці». Приміром два з них на сьогодні, у день відправлення, завантажені не повністю: у потязі Київ – Москва залишилося 21 вільне місце, а в потязі Львів – Москва, який проходить через Київ, і взагалі аж 107 вільних місць.

Андрій Клименко, голова наглядової ради «Майдану закордонних справ», у коментарі Укрінформу пояснив, що економічні втрати від скасування пасажирських потягів не будуть значними: «Мене завжди дивувало ось що: російські поїзди-вагони в Україну не їздять. Їздять потяги українського формування. Я вважаю, що це жалюгідні копійки в бюджеті Укрзалізниці, тобто, вона не збанкрутує. Я не знаю, чому це все туди їздить».

Пан Клименко вважає за доцільне припинити транспортне сполучення з Росією взагалі. «Оскільки пасажирське залізничне сполучення між містами України та РФ продовжує діяти без будь-яких санкцій з української сторони, то ця ситуація робить майже неможливим судові позови з питань відшкодування вкраденого окупантами кримського майна «Укрзалізниці», - зазначає експерт, посилаючись на цьогорічну доповідь «Майдану закордонних справ».

За інформацією, наведеною в цій доповіді, у червні 2016 року кримським «урядом» було погоджено рішення про передачу у федеральну власність майна підприємства, включно з транспортними засобами, об’єктами інфраструктури та земельними ділянками.

РЖД тепер належать:

  • 163 земельних ділянки;

  • 4273 од. іншого нерухомого майна (будівлі, платформи та ін.);

  • 651 од. особливо цінного майна, (тепловози, електропоїзди, вагони, автоматизовані системи та ін.);

  • 587 транспортних засобів.

Тобто ввівши санкції, ми зможемо рухатися у правовому полі, відстоюючи українські інтереси щодо незаконного привласнення майна Росією.

Олексій Крисенко, експерт ради зовнішньої політики «Українська призма», керівник Програми дослідження Росії та країн СНД, також наголошує, що скасування залізничного пасажирського сполучення не може розглядатися окремо від перспективи україно-російських відносин.

«Це відносини двох країн, які знаходяться де-факто в стані війни. Якщо ми розглядаємо це питання у плані безпеки, то будь-які аргументи про те, що це економічно не вигідно, відходять на другий план. Ми ввели санкції і на російські соцмережі, і на певні суб’єкти економічної діяльності, що є не останнім фактором у протистоянні з Росією, і за об’єктивною логікою ми йдемо до того, щоб припинити пасажирські перевезення залізницею», - говорить експерт. За його словами, ініціатива в цьому питанні йтиме не від Укрзалізниці чи Міністерства інфраструктури, а від найвищого рівня – РНБО або ж це буде політичне рішення особисто Президента, оскільки стосується безпеки країни.

Укрінформ поцікавився у Олексія Крисенка також і тим, яку реакцію у світової спільноти, в Росії та в українському середовищі може викликати таке рішення:

«Мені здається, що світова спільнота розуміє нашу ситуацію, як ми це побачили навіть у питанні з забороною російських соцмереж. На рівні експертних майданчиків там розуміють, що воююча країна має передусім захищатися. Тому здається, що світова реакція буде цілком поміркована.

Росія, зрозуміло, це використає в пропагандистських цілях, буцімто київський режим робить все, щоб підірвати культурні, бізнесові, повсякденні зв’язки з Росією. Останні два роки на це направлена організована медійна кампанія.

Всередині України реакція людей звісно відрізнятиметься, бо ж на дії влади негативно зреагують ті, хто вимушений їздити до Росії, особливо мешканці східних областей. Такі рішення складні, і якщо вони стосуються питання безпеки, а не несуть лише політичний характер, то це необхідно пояснювати суспільству.

Ми повинні бути послідовними, і якщо де-факто в нас іде війна, то це не нормально в принципі, якщо ми маємо пряме транспортне сполучення з країною-агресором. Причому маємо його припинити на усіх рівнях, зокрема це стосується і введення візового режиму».

Живу реакцію на імовірність такого рішення і українців, і росіян можна побачити у коментарях відповідно українських і російських ЗМІ:

Директор програми «Інфраструктура» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Володимир Шульмейстер вважає, що це потрібно було зробити давно і стосовно всіх відносин з Росією, а відтак він не вбачає логіки у самій послідовності прийняття таких рішень: «Чому спочатку заборонили авіаційне сполучення, потім соцмережі, а вже тоді заборонять потяги? Чому саме така послідовність? Чому не заборонити купувати газ в Росії і все інше, чому досі російські продукти все ще залишаються на полицях магазинів?»

На думку Володимира Шульмейстера, після того, як заборонили авіаційне сполучення, потяги мають бути заповнені на достатньому рівні. «Цей напрямок не збитковий, і таке рішення прийматиметься не в інтересах «Укрзалізниці», це чисто політичне рішення. Але ж знову ж таки, потрібно бути послідовними і пояснити – чому це питання піднімається лише через три роки. Тоді потрібно закрити кордон в принципі, хоча від цього потік пасажирів не припиниться, вони їздитимуть через Білорусію. Можливо, запровадження віз з Росією щось зрушить з місця».

Також експерт пояснив, скільки часу потрібно буде залізничникам, щоб пристосуватися, якщо пасажирські потяги в Росію врешті відмінять: «Графік руху потягів змінюється дуже швидко – для цього в Укрзалізниці є спеціальний підрозділ. По Україні графік руху потягів можна змінити упродовж тижня. Але, оскільки йдеться про двосторонні стосунки, то швидше за все потрібно буде попередити російську сторону про те, що конкретний потяг більше не прямуватиме за відповідним напрямком, і це може зайняти близько місяця».

Отже, якщо врешті пасажирські потяги до Росії буде скасовано, то не можна сказати, що економічні чи ж часові втрати будуть дуже значними. Звісно, це спричинить незручності для тих, хто вимушений періодично користуватися цим напрямком, але ж коли в країні йде війна, про зручності слід хвилюватися в останню чергу.

Юлія Горбань, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-