Олег Панфілов, автор книги "Розмова з "ватником"
"Ватник"? Хтозна, може, це психічне захворювання
25.05.2017 13:02 3365

- А «ватник» і придумав. Адже «ватником» може бути і водій, і інженер, і лікар, і генерал, і вчений, і законотворець.

У попередній книзі я нагадував, як Росія з'явилась, – як величезна держава, штучно утворена у результаті завоювань та окупацій.

- Ви тоді наводили низку історичних моментів, факти з цих завойовницьких воєн.

- А їх багато. Наприклад, 150-річна російсько-чукотська війна, коли чукчі, маленький народ, який під час тієї війни втратив біля 10 тис. осіб, разом із алеутами та ескімосами чинили російській армії опір упродовж 150 років. Це було у XVI-XVII століттях. А ще ж були інші війни з місцевими народностями упродовж десятиліть.

Завоювати-то вони завоювали територію, а потім почалося формуваня, виховання «ватника».

- А яке, якщо можна так сказати, «коріння» у «ватника», де його витоки?

- У певні історичні періоди їх називали «москалями», потім – «совками», йдеться не так про національність, як про стан інтелекту. Неосвічених людей, які не бажають знати свою історію, називають сьогодні саме «ватниками», оцей узагальнюючий образ людини, яка «хвора» патріотизмом без будь-якого обґрунтування і гордості за свою країну, залишився.

- Це добре видно у соціальних мережах…

- Справді. І ось те, що зробив Президент України щодо існування російських соцмереж, це дуже добре. Це те, що підтримувало «ватну» культуру, «ватну» субстанцію в Україні. А він зробив своєрідну «санітарну зачистку». Тож треба шукати можливість позбуватися отієї «ватної» культури та самих «ватників». А сперечатися з ними, боротися – марна справа. Просто потрібно відрубувати їх і все, «хірургічним» шляхом – і баста. «Ватники», повторюю, як і мікроби, коли забираєш від них сприятливе середовище, гинуть, зникають.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-