24 травня. Пам’ятні дати

24 травня. Пам’ятні дати

2238
Ukrinform
Сьогодні українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності і культури

Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи. Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії. Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді точилася боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив на слов’янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця. Певною перевагою кирилиці перед глаголицею було відносно простіше накреслення літер.  Автором глаголиці вважають Кирила; її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Донедавна кирилецею послуговувалися румуни і молдавани, але потім вони перейшли на латиницю. Спроби (в т. ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті. Існує думка, що кирилиця прийшла до Київської Русі з Болгарії разом із старослов’янськими богослужними книгами після офіційного прийняття християнства у 988 році. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури.

Водночас сьогодні і Європейський день парків. День проголошений Європейською федерацією національних і природних парків (Європарк). 24 травня 1909 року риксдаг (парламент) Швеції першим у Європі ухвалив закон про 9 територій, де з метою охорони довкілля була обмежена діяльність людини.

Ювілеї дня:

135 років від дня народження Кирила Григоровича Стеценка (1882-1922), українського композитора, хорового диригента, музично-громадського діяча, священика (протоієрей Української Православної Автокефальної Церкви). Автор 50 акапельних обробок колядок і щедрівок, солоспівів, 3 літургій, «Панахиди», «Всенощної», музики до поеми «Гайдамаки», опери «Кармелюк», музики до вистав «Сватання на Гончарівці», «Про що тирса шелестіла», кантат. Про духовну творчість композитора чудовий її знавець Олександр Кошиць писав: «Творчість того генія (Кирила Стеценка) я люблю до безтям’я… Найбільшим твором його вважаю Панахиду, яку я не тільки бачив, але й чув під управою самого автора в Києві. Вона повна нашої панахидної поезії тихого цвинтаря… Ту панахиду хочеться співати мов пісню, стільки там рідного, людяного, звичайно-надзвичайного… Чудово!» Кирило Стеценко був автором обробки українського гімну «Ще не вмерла Україна». Помер композитор у 40 років від тифу. На прощання з покійним до с. Веприк (де з грудня 1920 жив і працював Стеценко) приїхали єпископ Катеринославський Григорій Стороженко, одинадцять панотців; співало два хори: веприцький і фастівський. На похороні Стеценка було близько десяти тисяч чоловік. Дружина Кирила Стеценка Євгенія Антонівна вже в часи хрущовської відлиги з сумом зауважила: «Щасливий Кирюша, що помер у 1922 році, не доживши до того, щоб йому начепили ярлик «ворога народу»». (Брата Стеценка репресували у 1938 році).

76 років від дня народження Боба Ділана (справж. Роберт Аллен Ціммерман; 1941), відомого американського співака і композитора, автора і виконавця фолк-музики, поета, учасника антивоєнного руху і руху за громадянські права, одного з творців сучасної рок-музики. Володар декількох музичних нагород «Греммі». Лауреат (2001) кінематографічних премій «Оскар» і «Золотий глобус» за пісню до фільму «Вундеркінди». У квітні 2008 році отримав спеціальний приз від престижної Пулітцерівської премії «за визначний вплив на популярну музику і американську культуру, позначений літературними композиціями надзвичайної поетичної сили». 2010 року за результатами голосування Newsweek альбом Боба Ділана Love and Theft (2001) зайняв друге місце в номінації «Кращий альбом десятиліття». За даними опитування журналу Rolling Stone Боб Ділан є другим (після The Beatles) за значущістю виконавцем в історії сучасної популярної музики. На сьогодні музикант випустив 37 студійних альбоми. 2009 року Барак Обама нагородив співака найвищою нагородою США – Президентською медаллю Свободи. У 2011 році співак уперше виступив із концертами у Китаї та В’єтнамі (як відомо, Ділан брав активну участь у протестних заходах під час воєнних дій американців у В’єтнамі). Боб Ділан – етнічний єврей. Його дід та баба по батьківській лінії були одеськими євреями, а по лінії матері – литовськими й емігрували до Америки на початку ХХ століття. Бобу Ділану присвятив свою знамениту книгу «Ляк і відраза в Лас-Вегасі» Хантер Томпсон (відомий американський журналіст, засновник гонзо-журналістики). За свої вірші неодноразово номінувався на Нобелівську премію з літератури, зрештою, він її отримав у 2016 році.

Роковини смерті:

275 роки з дня смерті Пилипа Орлика (1672-1742), українського державного і політичного діяча, гетьмана Правобережної України; з 1707 генеральний писар Гетьманщини; соратник Івана Мазепи, учасник змови козацької старшини з метою визволення з-під російської влади; після поразки в Полтавській битві 1709 року і смерті Мазепи був обраний у Бендерах (Молдова) гетьманом Війська Запорізького. Співавтор Угод та Конституцій прав і вольностей Війська Запорізького (1710), автор «Щоденника подорожнього». У 1711–1714 рр. боровся проти Росії та Польщі в союзі з Османською імперією і Кримським ханством; з 1714 року жив в еміграції, шукав підтримки європейських держав для створення самостійної України. Помер у Парижі в 70-річному віці в маєтку сина – французького генерала Ґриґорюса (Григорія) Орлі (Орлика).


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-