22 квітня. Пам’ятні дати

День проголошений спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 квітня 2009 року і проводиться як міжнародний захід з метою об’єднання людей планети у справі захисту довкілля. Назва «Мати-Земля» була обрана через те, що є досить поширеною назвою для нашої планети в багатьох країнах і регіонах світу (зокрема і в українців), а ще відображає взаємозв’язок між людиною, іншими живими істотами і планетою, адже Земля і всі її екосистеми є нашою спільною домівкою. Вперше День Матері-Землі відзначався у Сполучених Штатах Америки в 1970 році за підтримки організації Earth Day Network. Мета цієї організації – популяризація і диверсифікація в усьому світі екологічного руху, який повинен стати найбільш дієвим інструментом у створенні здорового та стійкого середовища, розв’язання проблем зміни клімату і збереження планети для майбутніх поколінь. Нині у США день Матері-Землі надзвичайно популярний. Один із його засновників – екологічний активіст Гейлорд Нельсон, за свій внесок у становлення традиції святкування навіть отримав у 1995 році найпрестижнішу відзнаку США – «Медаль Свободи», а сенат США скасовує свої засідання на 22 квітня – цього дня сенатори мають спускатися з Капітолійського пагорба на землю (у прямому значенні цього слова) і працювати на ній. Тема Дня 2017 року – «Грамотність в питаннях екології та клімату». Кожен житель планети повинен володіти знаннями в галузі зміни клімату. А відтак, і усвідомлювати масштаби того, до чого це призводить. Однією з основних задач, що ставить перед собою ООН – озброєння кожного жителя планети необхідними знаннями, щоб люди свідомо встали на захист навколишнього середовища. Грамотність в питаннях екології та клімату буде спонукати людей до відповідальних дій на користь прийняття законів з охорони навколишнього середовища, і, що найголовніше - вона буде основою для створення екологічно чистих технологій і нових робочих місць.

Ювілеї дня:

310 років від дня народження Генрі Філдінга (1707-1754), англійського романіста, драматурга, публіциста, одного з найяскравіших представників літератури англійського Просвітительства. Англійський письменник Джонатан Свіфт, автор знаменитого «Гулівера» казав, що сміявся лише два рази в житті і один з них – на виставі філдінгівського «Хлопчика-з-Пальчика». Генрі Філдінг написав 25 комедій і три романи, найпопулярнішим з яких був «Історія Тома Джонса, знайди» (1749). За мотивами цього роману інший англійський драматург – Річард Шерідан у 1777 році написав блискучу комедію «Школа лихослів’я» (п’єса йде у всьому світі й по сьогодні). Цікаво, що життя Філдінга ділиться на два періоди: до 30 років він писав п’єси, займався виключно театральною діяльністю, а після тридцяти – сів на студентську лаву і отримав юридичну освіту. Обіймав посаду головного мирового судді Вестмінстера і Міддлсекса (головував у суді, керував поліцією і сам проводив розслідування найбільш резонансних справ). Писав на замовлення уряду серйозні роботи: «Дослідження щодо причин нещодавнього зростання пограбувань», або ж «Пропозиції з організації дієвого забезпечення убогих».

100 років від дня народження Івет Шовіре (1917–2016), французької балерини, балетмейстера і педагога, прима-балерини паризького театру «Гранд-опера» (1932–1962). Її мистецтво визнано однією з вершин класичних виконавчих традицій у французькому балеті ХХ ст. Нині її ім’ям названо один із балетних залів Паризької опери. Розпочинала балетну кар’єру з легкої руки Сержа Лифаря, дебютувавши в його постановці «Віяло Жанни». То був 1929 рік, балерині було лише 12 років. У 1934 її приймуть у балетну трупу Паризької опери, а з 1941 року вона стане «етуаль» – зіркою і примою.

80 років від дня народження Джека Ніколсона (1937), американського актора, сценариста, режисера і продюсера. Знявся у фільмах: «Китайський квартал», «Пролітаючи над гніздом зозулі», «Професія – репортер», «Іствікські відьми», «Краще не буває», «Листоноша завжди дзвонить двічі», «Два Джейка», «Сяйво». Лауреат премій «Оскар» (1976, 1984, 1998; а номінований був рекордну кількість разів – 12), «Золотий глобус» ( 1975, 1976, 1984, 1986, 1998, 2003), BAFTA (1975, 1977). На сьогодні Ніколсон є одним із найвидатніших акторів не тільки американського, але й світового кіно. Народився він у Нью-Йорку. Його бабця тримала салон краси, тому малий весь час крутився поміж красивих жінок. Там він навчився галантним манерам. Мати була танцівницею, але він її, так само як і батька, не знав. У школі цікавився театром, грав у шкільних виставах, але мріяв стати то математиком, то юристом, то спортивним журналістом. Серйозно «захворів» кіно після того, як побачив молодого Марлона Брандо у фільмі «В порту». То була магія, наслання, щось неймовірне. Іншими його кумирами були Джейс Дін і Френк Синатра. Від останнього Ніколсон успадкував майже маніакальну пристрасть до капелюхів, які носить так само вишукано, як і Френк. Потім був непростий шлях у професії. Виявилося, що на Ніколсона ніхто не чекав у Голлівуді, але він і сам чудово це розумів. Його життя перевернула прем’єра фільму «Безтурботний їздець» у Каннах 1969 року. Сидячи в залі на показі, актор зрозумів, що нарешті стане кінозіркою. До того він вже знімався років 10-12, всі його знали, всі хвалили, але справжній успіх оминав його. А це було гірше, ніж бути новачком. Сьогодні, коли його називають великим актором, він ввічливо усміхається, або затуляє вуха. «Ненавиджу, коли зі мною поводяться, як з Медузою Горгоною або пам’ятником Лінкольну. Я такий самий актор, як і всі інші, і можу одразу ж назвати вам акторів, які зіграли б мою роль краще», - мало не виправдовується Ніколсон. Але глядачі знають, що так як він, не зіграв би ніхто. То було б зовсім інше кіно. «Найважче мені було, коли виповнилося 50. То був якийсь жах. Не знаю чому… Далі – легше: 60, 70… У 70 взагалі було все чудово. Гадаю, що далі буде так само», - зауважив актор в одному з інтерв’ю.

Сьогодні святкує свій день народження Наталія Сумська (1956), українська актриса театру і кіно. На противагу молодшій сестрі Ользі, вічній Роксолані українського кінематографа, пані Наталя стійко асоціюється з театром, хоча теж не мало зіграла яскравих ролей і в кіно. У цьому році виповнюється 40 років відтоді, як 21-річна випускниця Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого, донька відомого акторського подружжя Сумського-Опанасенко, переступила поріг театру ім. Івана Франка. Відтоді він став її домом. Не першим і не другим, а єдиним. На сцені театру  Наталя Сумська зіграла майже 30 ролей. Серед найвідоміших – Жанна д’Арк («Біла ворона»  Юрія Рибчинського), Маша («Три сестри» Чехова), Еліза Дулітл  («Пігмаліон» Бернарда Шоу), Матільда («Моя професія – синьйор з вищого світу» Ренцо Тарабуззі, Джулліо Скарначчі), Кайдашиха («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького), Мадам Гортензія («Грек Зорба» Нікоса Казандзакіса). Наталя Сумська працює також зі своїм чоловіком Анатолієм Хостікоєвим в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».