Дорожчає електрика – дорожчає все

Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила роздрібні тарифи на електричну енергію промисловим споживачам. У грудневому рішенні НКРЕКП йшлося про те, що оптово-роздрібні ціни на електроенергію для промисловості будуть знижені на 15%, проте замість обіцяних знижок промисловцям знову підвищують тарифи. А дорога електроенергія, як ми знаємо, повертається українцям у вартості товарів і послуг.

Кіловат – росте, лічильник - крутиться

Попереднє 10-відсоткове підвищення ціни на електроенергію для промисловості відбулося у жовтні минулого року. Так, підприємці 1-го класу споживання напруги (35 кВ і вище) мали сплачувати 1,57 грн. за 1 кВт-год, 2-го класу (менше 35 кВ) - 1,97 грн. Нинішнє підвищення наче копійчане - 1-3%, але промисловість ще й минулорічного (загалом за рік «набігло» +20%) як слід не переварила. А враховуючи, що бізнес чекав знижок, то навіть мінімальне підвищення стало для нього неприємним сюрпризом.

Чиновники стверджують, що навіть після підвищення вартість струму для виробництв буде нижчою, ніж у середньому в ЄС. Однак експерти вважають - занадто «динамічне» підвищення електричного тарифу для промисловості шкідливе для економіки і гаманця українців. Інфляція і без того є високою (за підсумками 2016 року вона становила 12%,  це не мало, хоча вже значно менше 43% у 2015-му - Авт.). І підвищення енергетичних тарифів обов’язково додасть зайвої «ваги» собівартості продукції та цінам виробників у цьому році.

За словами експерта з питань енергетики Володимира Ларцева, у лютому 2016 року НКРЕКП затвердила графік поетапного підвищення цін на електроенергію для споживачів, щоб уникнути перехресного субсидування (це коли промисловість платить більше, щоби компенсувати низькі ціни для населення). Але останні підвищення тарифів засвідчили, що ця стратегія провалилася.

Кількість споживачів, які мають право на субсидії, виявилась удвічі більшою, ніж очікувалось, і сягнула вже 9 мільйонів. Для субсидування такої кількості неплатоспроможних, звичайно, потрібні гроші. А де їх узяти, якщо відкритими залишається чимало корупційних каналів (наприклад, у схемах із завищенням вартості вугілля і частково – газу)?… Звичайно, у тих, хто може платити - бізнесменів.

Хоча бізнес не може так само лінійно і часто підвищувати оптові ціни на свою продукцію - банально через конкуренцію. Зокрема, і з імпортом. Через це місцевий бізнес втрачає обсяги реалізації  та прибутки. Тож українських виробників знову заганяють у глухий кут - і ціни мусиш підвищувати, і прибутків катма.

Уряд та частина міжнародних фінансових інституцій розраховують, що у цьому році економіка України зросте на 3%. Але боїмося, що ціни на «промислову» електроенергію негативно вплинуть на цей показник.

Спершу зростання тарифів відіб’ється в індексі промислових цін, пізніше, протягом кількох місяців, цінова хвиля від виробників докотиться і до роздрібних мереж. «Якщо усереднено, то зростання електроенергії на 2-3% може підвищити індекс промислових цін на 0,3-0,5%. А через 3-9 місяців в залежності від технологічних циклів, обов’язково буде вплив і на споживача», – зазначив радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ.

А тепер, звертаємо увагу, індекс цін виробників за 12 місяців 2016 року склав 35%, в той час як споживчих – тільки 14%. “Це означає, що собівартість виробництва продукції збільшується в середньому втричі швидше, ніж ціна її реалізації. Це ненормально для роботи підприємства” – зазначив Кущ. При нормально працюючій економіці обидва індекси повинні рости однаково. А в ідеалі – коли споживчі ціни випереджають ціни від виробників на 1-1,5%. Тоді у останніх є стимул нарощувати виробництво.

Готовність №1: українців просять приготувати гаманці

А тепер поглянемо, до якого саме подорожчання потрібно морально готуватися простим українцям.

Одразу спробуємо заспокоїти. Для більшості компаній, у яких частка електроенергії у структурі витрат невелика, ефект буде мало відчутним. «Піраміда» по всьому ланцюжку економічних відносин, звичайно, спрацює, але як і коли – важко прогнозувати. Підприємства можуть якийсь час працювати з мінімальною рентабельністю, аби не розгубити і без того небагатих клієнтів та покупців. Але на якомусь етапі ціновий “вибух” все-таки станеться.

Можна припустити, що в першу чергу рвоне у тих, хто міцно “прив’язаний” до електроенергії: транспортників, комунальників, виробників паперу, металургів, машинобудівників, коксохіміків. Більшість послуг, на які вплине подорожчання електроенергії, контролюють або держрегулятори, або місцеві органи влади, тому одразу переписувати цінники для населення ніхто не буде. Однак рано, чи пізно це станеться.

Найперше, постане питання підвищення цін на проїзд в метро, трамваї, тролейбусі, залізничним транспортом. Киян, до речі, вже потихеньку готують до цього. Мер столиці Віталій Кличко б’є себе в груди, що найближчим часом подорожчання проїзду в Києвському метрополітені не станеться, але він і не виключає такого розвитку подій. Нещодавно директор транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергій Майзель повідомив, що Київ оцінює вартість проїзду в метро у 6 грн (зараз коштує 4 грн.). Для Київпастрансу проїзд на наземному електротранспорті оцінюється в 5,2 гривні. Коли чиновники кажуть: «підвищувати ні-ні», але ціну називають - знайте, ціну вже складено і її запровадження лише питання часу.

На сьогодні частка витрат на електроенергію в загальному балансі витрат метрополітену становить 27%, в наземному електротранспорті – 20-25%.

Керівник Укрзалізниці Войцех Балчун, відомий своєю стратегію збільшення прибутковості залізничного транспорту, вже анонсував збільшення ціни на залізничні квитки на 20%.

Далі на черзі послуги водоканалів. Ціну водопостачання та водовідведення вартість електроенергії визначає більш ніж на  третину – 35-40%. Щоправда, загальну формулу тарифу встановлює НКРЕКП, але в різних регіонах ціна послуг місцевих водоканалів дещо відрізняється (в залежності від вартості інших складових – зарплата, паливно-мастильні матеріали і т.д.). Тариф Київводоканалу, наприклад, наразі становить 11,5 – 14 грн за 1 куб.м., Івано-Франківськводоекотехпрому - 6,3-7 грн за 1 куб.м.

В цілому у 2016 ці тарифи для водоканалів виросли приблизно на 27%. Малоймовірно, що в поточному році ріст припиниться.

До речі, у виробництві паперу на електроенергію теж припадає значна частка витрат. За різними оцінками – 20%. Не беремося прогнозувати наскільки, але туалетний папір місцевого виробництва, певно, теж подорожчає.

От що-що, а це українці одразу зафіксують. В цьому товарі кожна копійка сприймається аж надто близько до тіла…

Оксана Поліщук. Київ.