30 січня. Пам’ятні дати - 30.01.2017 08:00 — Новини Укрінформ
30 січня. Пам’ятні дати

30 січня. Пам’ятні дати

1686
Ukrinform
Сьогодні виповнюється 25 років відтоді, як Україна стала учасницею ОБСЄ.

30 січня 1992 року Україна стала повноправним членом Парламентської асамблеї Наради з безпеки і співробітництва в Європі, яка у 1995 році набула статусу міжнародної організації - ОБСЄ. Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному. З червня 1999 року в Україні працює Координатор проектів ОБСЄ з широкого спектру питань, таких як правова реформа; освіта в сфері прав людини; боротьба з організованою злочинністю, тероризмом та торгівлею людьми; контроль за озброєннями та реформування збройних сил; захист довкілля; правоохоронна діяльність та безпека кордонів; свобода ЗМІ; вибори; належне урядування та гендерна рівність. У 2013 році Україна вперше головувала в ОБСЄ. У зв’язку з агресією Росії проти України 21 березня 2014 року держави-учасниці ОБСЄ прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). З метою створення належних умов для роботи СММ в Україні 14 квітня 2014 року у Відні було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Після підписання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року та Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року розпочався важливий етап діяльності СММ з надання сприяння щодо виконання положень цих документів. СММ відведено також провідну роль в моніторингу виконання Комплексу заходів, пов’язаних з імплементацією Мінських домовленостей, досягнутих під час зустрічі Президентів України, Німеччини, Франції та Росії 12 лютого 2015 року. Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі є моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який не контролюється Урядом України, а також виведення з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включаючи роззброєння всіх незаконних груп. Мандат СММ поширюється на всю територію України, включаючи Автономну республіку Крим та Севастополь. Місія готує щоденні доповіді про розвиток ситуації в Україні, які поширюються через Секретаріат ОБСЄ серед держав-учасниць ОБСЄ.

Події дня:

350 років тому (за нов. ст. 9 лютого; 1667) у с. Андрусові поблизу Смоленська між Річчю Посполитою і Московською державою було укладено Андрусівське перемир’я, за умовами якого припинялась польсько-московська війна 1654-1667 років. Під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ. Правобережна Україна і Білорусь з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом залишалися в складі Речі Посполитої. Київ на два роки передавався Московській державі. Запорізька Січ передавалась під спільне управління Польщі і Московщини, які зобов’язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступати проти кримського хана. Умови перемир’я викликали велике невдоволення серед українського суспільства, що переросло у повстання, яке очолив гетьман Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я, порушивши умови Переяславської Ради 1654 року, закріпило насильницький поділ української етнічної території на дві частини – Правобережну Україну і Лівобережну Україну, остаточно затверджений так званим «Вічним миром» 1686 року.

Ювілеї дня:

205 років від дня народження Опанаса Семеновича Роговича (1812–1878), українського ботаніка, палеонтолога, доктора природничих наук. Директор Ботанічного саду Київського університету, одночасно у 1853–1868 рр. – професор ботаніки Київського університету. Рогович подав перші грунтовні списки рослин Лісостепу і Полісся, зібрав гербарій (10 тис. аркушів) рослин України, описав нові види рослин.

135 років від дня народження Франкліна Делано Рузвельта (1882–1945), політичного та державного діяча, 32-го президента США (1933–1945) від Демократичної партії (єдиний, хто обирався на 4 терміна). За життя Франкліна Делано Рузвельта як тільки не називали: одні мало не молилися на нього, інші звинувачували в усіх смертних гріхах. Ось деякі яскраві характеристики того часу: «найрезультативніший американський політик ХХ століття», «великий реформатор», «комуніст», «остання надія демократії», «дурна голова з месіанським комплексом і мізками бойскаута», «перший президент мас-медіа», «політична Джульєтта, що фліртує з народом на балконі Білого дому» та ін.. Нетерпимість частини американської еліти до президента Рузвельта досить яскраво описана відомим письменником Томасом Вулфом. У кают-компанії розкішного океанського лайнера Вулф озвучив свій намір підтримати Рузвельта на чергових виборах. І тут знялася справжня буря: «Накрахмалені сорочки почали накручувати свої спини, як рулетки. Дівочі шиї, які лише секунду тому назад були білі й граціозні, наче лебедині, раптом так напружилися від енергії та патріотичного шаленства, що діамантові намиста розірвалися й розлетілися на шматочки. Мені було сказано, що в разі, коли я проголосую за цього гидкого комуніста, цього зловісного фашиста, цього інтригана і заколотника-соціаліста і за його банду конспіраторів, то тоді я більше не зможу вважати себе американським громадяниним». То був 1935 рік, а вже наступного, 1936, Рузвельта тріумфально переобрали на другий строк. Він переміг у всіх американських штатах, крім двох. З ім’ям цієї людини пов’зана ціла епоха в історії США. Передусім, він відомий тим, що вивів Америку з Великої депресії. Його економічна політика і до сьогодні викликає дискусії серед фахівців, але ніхто не може оскаржити знамениту тезу, озвучену Рузвельтом під час інавгурації: «Єдине, чого варто боятися, – це самого страху». Неперевершений соціальний психолог, Рузвельт одним із перших зрозумів: головна небезпека – коли депресія панує не лише на фондових ринках, але й у свідомості людей.

115 років від дня народження Ніколауса Певзнера (1902-1983), англійського історика мистецтв німецького походження. Автор праць з мистецтва, архітектури і дизайну, позначених яскравістю культурно-історичних узагальнень. Найбільш відомий як автор фундаментальної 46-томної праці «The Buildings of England» («Будівлі Англії»), над яким працював з 1951 по 1974 рік і яка вважається однією з найважливіших мистецтвознавчих праць ХХ століття. Чимало його наукових праць визнані класикою мистецтвознавства.

90 років від дня народження Улофа Пальме (1927-1986), державного і політичного діяча Швеції, прем’єр-міністра (1969–1976, 1980–1986), голови Соціал-демократичної партії Швеції (1969–1986), ініціатора створення Міжнародної незалежної комісії з питань роззброєння та безпеки.

80 років від дня народження Ванесси Редгрейв (1937), британської актриси театру і кіно, володарки маси фестивальних нагород, активної громадської діячки. Стала знаменитою завдяки численним ролям у театрі та кіно, зокрема у фільмах: «Блоу-ап», «Айседора», «Джулія», «Бостонці», «Вбивство у Східному експресі», «Місія неможлива» та ін. Лауреат премій «Оскар» і «Еммі». Відома як ініціатор та організатор важливих благодійних акцій. Народилася в Лондоні в знаменитій акторській родині. Дебютувала на театральній сцені в 1957 році, виступивши разом із батьком. З 1961 року виступає з Королівською шекспірівською трупою (Шекспіра Редгрейв читала з п’яти років). У 1966 році знялася у фільмі «Морган: слушна нагода для терапії», була відзначена премією Каннського фестивалю та номінована на «Оскар» і «Золотий глобус». Іншим знаковим фільмом у її кар’єрі стало «Фотозбільшення» («Блоу-ап») Мікеланджело Антоніоні - стрічка вийшла на екрани теж у 1966 році і стала світовою кінокласикою. На сьогодні фільмографія актриси перевалює за сотню. Ванесса Редгрейв не лише відома постать у світовому кінематографі, але й активна громадська діячка – кого-кого, а ось її жодним чином не запідозриш у «тепло-холодності», про кого кажуть: «він ані холодний, ані гарячий». Вона брала участь в антивоєнному русі, виступаючи за негайне припинення війни у В’єтнамі та Іраку, ядерне роззброєння, за незалежність Північної Ірландії, підтримувала Палестинську автономію, у 2002 році внесла заставу в 50 тисяч британських фунтів стерлінгів за звільнення чеченця Ахмеда Закаєва. Акторами були не лише батьки Ванесси Редгрейв, але й брат і сестра, актрисами стали також обидві доньки – Наташа Річардсон (трагічно загинула на гірськолижному курорті) і Джоелі Річардсон. Попри вік, Ванесса Редгрейв і сьогодні закохана в акторську професію.

Роковини смерті:

365 років з дня смерті Жоржа де Латура (1593-1652), французького живописця. Найвідомішими є його полотна «Шулери», «Ловля бліх», «Новонароджений», або «Різдво», «Йосиф-тесля», «У лихваря»; портрети. Латур сформувався під впливом Караваджо та нідерландських караваджистів. Його картини безпомилково упізнавані завдяки крайній лапідарності узагальнених форм і улюбленим Латуром ефектам запаленої свічки. Досить довго творчість цього художника було забута й відкрита заново лише на початку ХХ століття.

10 років з дня смерті Сідні Шелдона (1937-2007), відомого американського письменника і сценариста. За заслуги перед літературою і кінематографом у 1982 році Сідні Шелдон отримав іменну зірку на голлівудській Алеї Слави. Крім того, його ім’я внесене до Книги рекордів Гіннеса: Шелдон один із тих, кого найбільше в світі перекладають. Величезна кількість його романів стала бестселерами, вони перекладені 56 мовами й видані накладом у понад 300 мільйонів примірників у більш як 100 країнах світу. За його сценаріями знято 25 фільмів. Серед найвідоміших творів: «Оголене обличчя», «Зірвати маску», «Зворотній бік півночі», «Незнайомець у дзеркалі», «Якщо настане завтра», «Ніщо не вічно» та ін. Якщо ви любитель карколомних шпигунських історій та пристрастей – Шелдон вам неодмінно сподобається. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>