За що Тодуров звинуватив Супрун у смертях українців?

04.01.2017 11:41 2528

Поки українці святкували – МОЗ і Інститут серця побили горшки через бюджетні кошти. Укрінформ розбирався в причинах конфлікту 

Перший день нового року розпочався непорозумінням між МОЗ та Інститутом серця щодо розподілу бюджетних коштів. Директор Інституту Борис Тодуров написав на офіційній сторінці, що МОЗ не закупило швидкопомічні витратні матеріали на суму в 364 мільйони гривень за програмою по серцево-судинних захворюваннях (ССЗ), що могло б врятувати десятки тисяч життів. «Я абсолютно відповідально заявляю, (і можу це повторити в суді) ваша недбалість забрала більше життів українців, ніж війна за останні роки», – написав Тодуров. Офіційної відповіді від МОЗ не було до вечора 3 січня. І поки там мовчали, думки фахівців, що працюють у сфері охорони здоров’я розділилися: одна частина підтримала обурення Бориса Тодурова, називаючи його сміливцем, який не мовчить, а інші ж навпаки захищали Супрун, зауважуючи, що постійною критикою їй вставляють палки в колеса, замість співпраці. Укрінформ же тим часом поцікавився у фахівців – про які витратні матеріали все ж йдеться і що вони думають про цей конфлікт?

Анатолій Вершигора, директор Центру екстреної медичної допомоги:

«Йдеться про закупівлю для лікування серцево-судинних захворювань саме хірургічним шляхом. Інститут Тодурова ця програма фінансувала з державного і місцевого бюджетів. Але ці матеріали мали закупити не тільки для клініки Тодурова, але й для інших інститутів – Амосова, Шалімова, Стражеска.

Анатолій Вершигора

Ми госпіталізуємо пацієнтів в Інститут серця й інші інститути, де їх обстежують і визначають, чого вони потребують – встановлення стенту (циліндрична конструкція, яку розміщують у просвіті порожнистих органів з метою розширення ділянки, звуженої внаслідок патологічного процесу. – Ред.) чи коронарографії. Як тільки закінчуються бюджетні стенти – люди мають їх оплатити самостійно. На мою думку, якщо людину доставляють по швидкій допомозі, це потрібно оплачувати за бюджетний кошт». 

Микола Поліщук, екс-міністр МОЗ, все ж висловив іншу думку:

«МОЗ повинно дбати, щоб за одні гроші охопити медичною допомогою і профілактичними засобами якомога більшу кількість людей. Це хороший етап реформування і реструктуризації системи охорони здоров’я. Серцево-судинні захворювання якраз і можна попереджувати препаратами, які знижують артеріальний тиск, зменшують згортання крові. Вартість одного  стенту коштуватиме так само, як гіпотензивні препарати для кількох сотень хворих.

Микола Поліщук

Вузькі фахівці навпаки завжди будуть переконувати владні структури, що треба гроші для високих технологій, навіть найдорожчих, і це нормально. Через це завжди буде конфлікт між МОЗ і вузькопрофільними спеціалістами. Відомий фінансист Бальцерович сказав: вкладання грошей у вузькоспеціалізовану медицину і високі технології суттєво не покращить здоров’я населення в цілому. Покращиться якість життя лише певної вузької групи людей. Тому я як лікар-політик вважаю, що сьогодні важливо, щоб охопити адекватним лікуванням якомога більшу частину населення. А високі технології має забезпечити страхова медицина, благодійна медицина, самостійна оплата пацієнтів, бо це потребує дуже великих грошей».

Як мінімум - $1000 за стент

Щоб підкріпити свої слова цифрами, Микола Поліщук навів приблизну вартість таких швидкопомічних витратних матеріалів. Наприклад, ампула препарату для тромболізису (внутрішньовенне або внутрішньоартеріальне введення препаратів, що розчиняють тромб у перші години після появи симптомів інфаркту – Ред.) коштує до $1000. Інколи таких ампул треба дві. Найпростіші стенти коштують теж близько тисячі доларів, а хворому іноді треба і два, і три стенти. Аневризми судин головного мозку (вибухання стоншеної стінки однієї з артерій головного мозку, наповнене кров’ю – Ред.) можна оперувати відкритим способом з накладанням кліпси, яка коштує $100-200, або закритим, коли через стегнову артерію вводиться спіраль, вартість якої $1000 доларів (деколи треба 2-4 спіралі).

Держава раніше забезпечувала хворих такими засобами, хоча на всіх грошей все одно ніколи не вистачало. Та і з власних джерел Укрінформу відомо, що ті засоби, які хворі отримували за державний кошт, не були найкращими. Приміром, за бюджетний кошт хворим пропонували і «бюджетний» стент за $1000, після встановлення якого залишається чимала імовірність рецидиву. Ціна ж елютинг-стенту з полімерним покриттям і лікарським препаратом, що унеможливлює повторну закупорку судин на тому ж місці – близько $3000, і хворі, добряче налякавшись, по можливості обирають його, оплачуючи вже самостійно.

Можна було припустити, що тепер гроші, які цілеспрямовано виділялися на кілька «найкрутіших» медичних установ, мають розсіятися на хворих по всій країні. Та виявилося, що це не зовсім так. МОЗ врешті пояснило, що насправді думає і знає з цього приводу:

«Закупівлі за державні кошти 2016 року за напрямком "серцево-судинні захворювання" вперше будуть здійснюватися через міжнародну організацію, а не міністерством. Це робиться саме для того, щоб Ви отримували медичні засоби найкращої якості, в достатній кількості і за чесними цінами. 12 грудня 2016 був підписаний остаточний договір з однією з міжнародних організацій, відповідальної за закупівлі за даним напрямком на суму 357,2 млн грн. Уже 28 грудня був оголошений перший тендер. Станом на сьогодні оголошено 5 із 6 тендерів (останній буде оголошено 04.01.2017)».

Тобто, це треба розуміти, що закупівлю за напрямком «ССЗ» не припинили взагалі, а просто затримали? А водночас, якісь матеріали і ліки отримають і інші хворі – ті, хто мають проблеми з чимось простішим, але від того не легшим, з умовним, скажемо так, «апендицитом» і користуватимуться бюджетною допомогою не лише «в столицях», але й на периферії.  Ну, чи так це буде насправді, стане ясно уже дуже скоро.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-