13 мемів 2016 року, які нас змінили
Рік, що минає, породив багато таких - знущальних, самокритичних, героїчних. Виділимо з них меми, що вплинули на нашу свідомість, погляди, переконання
Лонгрід 01.01.2017 13:00 2997
  •  
  •  
  •  

Чому меми? Можна сказати про «13 рішень, які нас змінили» - але це занадто офіційно. Можна про «13 епох, віх», але це занадто патетично, про «апгрейди» - занадто самовпевнено. На жаль, не всі з явищ і подій року, що минає, можна пов'язати з системним оновленням країни. Не всі, на жаль...

З іншого боку, мем здатний, як знак елемента в таблиці Менделєєва, коротко виразити цілий стан, явище або тенденцію - з тих, що непокоять громадську свідомість.

Мемами повнився Майдан. Позитивними: «Небесна Сотня», «Груша», «Слава Україні», «Самооборона», «сотник» (та й самим ім'ям «Євромайдан»); негативними: «Йолка», «беркутня», «диктаторські закони». Потім почалася війна і мемами стали «добробат», «Іловайськ», а ще «Кримнаш–вамкриш», «ПТН ПНХ», «візитка Яроша».

Одним мемам уготоване довге життя, інші розчиняються в пам'яті, один раз зігравши свою роль. Є такі, що створені навмисно, є придумані плітками. Одні будуються на неологізмах, інші – надають новий зміст і стилістику широко відомим поняттям.

Рік, що минає, породив багато мемів: знущальних, самокритичних, героїчних. Усього не згадаєш. Спробуємо виділити ті з них, якими, дійсно позначені явища та тенденції, що вплинули в році, що минає, на нашу свідомість, погляди, переконання.

1. Майдан-3.0. Лютнева революція», яку обіцяли «більшовики» всіх сортів у День пам'яті Небесної Сотні, не відбулася.

Тривожні очікування розвіялися разом з туманом димових шашок. Новий ГКЧП Коханівського та Кармазіна виявився дитячим ранком для недоумкуватих. Пророки, які бачили палаючий Рим, заткнулися. Апокаліптичность мема метаболізувала в анекдотичність. Українці 2016 року побачили себе іншими - мудрими та відповідальними за країну.

2. Горішні Плавні. Офіційно це називається «декомунізація», і почалася вона у 2015–му, але кульмінація настала цього року. Коли після рішення ВР від 19 травня («совки» не встигли навіть отямитися) були перейменовані сотні населених пунктів, тисячі вулиць і площ. Не безболісно.

Ми пам'ятаємо і важку тяганину навколо Кропивницького, і здригання Дніпра, який не бажав ампутації рудиментарного «Петровського». Але, чесне слово, є відчуття того, що ти, нарешті, очистився від скверни, вимив руки з милом, і відчув свіжість і легкість на душі. Адже Горішні Плавні – це не просто декомунізація, це – повернення до нашої справжньої України.

3. Українські квоти. Процес повернення до українського культурного та мовного простору виявився неймовірно довгим і болісним.

Кожен крок у цьому напрямку, починаючи ще з обов'язкового дублювання зарубіжних кінофільмів, а у воєнний час - обмеження на прокат і трансляцію російських фільмів супроводжувався хором звинувачень у порушенні прав російськомовних українців, пророцтвами загибелі вітчизняного кіновиробництва та розорення телеканалів через відсутність «контенту». Не були винятком і квоти на українську музику в ефірі радіостанцій, введені ВР у червні. Але трагедії не сталося, а відбувся сплеск творчості, і українці, навіть ті, хто був безпробудно сліпий, прозріли. І почали поважати себе по-новому.

4. «Волинь». Зовсім нещодавно для переважної більшості українців це була всього лише назва однієї з областей. Але сьогодні, після липневого рішення Польського Сейму, відомого фільму та антиукраїнських акцій у сусідній країні – слово стало для нас сумним і тривожним мемом.

Усі ці несправедливі з нашої точки зору дії відбуваються в іншій країні, але є болючими для нас. Вони протверезили нас, змусили подивитися на себе чужими очима і зрозуміти, що наша історія і наша доля, наша перемога або наша поразка залежать тільки від нас самих.

5. Хресний хід. Світлий образ церковного свята наприкінці липня нинішнього літа набув майже інфернального забарвлення, коли двома колонами на Київ рушили прихильники «русского мира», поручики «безсмертного полку», діти Сталіна та фанати Миколи Кривавого.

Натовп, гнаний Моспатріархатом, невблаганно наближався, і буйна фантазія журналістів вже малювала масові заворушення в центрі міста. Все, врешті-решт, виявилося не таким вже й страшним. Але тривога за майбутнє України згустилася: ми вперше побачили, як потужно може консолідуватися «вата», і яку вона несе загрозу нашій незалежності.

6. Prozorro. Один з тих випадків, коли бренд окремого напрацювання розширився і охопив явище цілком.

Прозора електронна система публічних закупівель, яка з 1 серпня стала обов'язковою для тендерів по всій Україні, знаменувала собою спробу показати: як зробити так, щоб не крали. І хоча всіх злодіїв вона не зупинила, і вони навчилися знаходити обхідні шляхи, все ж Prozorro - для тих, хто шукає вогники перемог у мороці зради, це однозначний позитив.

7. Тарифи. Час від часу рутинні канцелярські або спеціальні терміни набувають грізного звучання. В часи інфляції таким стає слово «курс», «ціни» і навіть «дефолт». І не треба уточнювати, що «курс низький», а «ціни високі», це й так зрозуміло.

Слово «тарифи» з початком осені стало мемом «ТАРИФИ!», який слід писати капслоком і зі знаком оклику в кінці. У прогнозах експертів плата за тепло обчислювалася десятками тисяч гривень в місяць. Багато хто чекав: народ вийде на вулиці скидати «зажирілу владу» і поверне патерналістське статус-кво. Не поверне. Ми всі це вже зрозуміли: дешевий газ – казочка для дошкільнят. «Тарифи» змусили нас подорослішати. Стати економними і думати про майбутнє.

8. Е-декларації. Або, з легкої подачі одного «міністра-блогера» - «йо-декларації». Публікація їх наприкінці жовтня приклеїла народ до моніторів крутіше, ніж «Ігри престолів» і довела читачів-глядачів до стану трансу.

Протягом двох тижнів були розвінчані легіони народних героїв, втрачена віра в альтруїстів-начальників і революціонерів, які «віддають Революції останнє». Гіркі меми про «подарунок Святого Миколая», «квартирі від діджейки», колекції наручних годинників, вин і готівки сповістили, що шокову терапію наш суспільний організм здатний перенести без наркозу.

9. Громада. Громада зараз - це не те, що «громада» раніше. Колись це було безвідповідально світле слово з нікому і нічим не зобов'язуючою конотацією: «громадська рада», «громадське телебачення», «широка громадськість».

У рамках повзучої децентралізації територіальні громади, які об'єднали кілька сільрад, отримали нечувані раніше гроші в бюджет. І слово набуло громових ноток. Нудні, як за колишніх часів, місцеві вибори перетворилися раптом на «ігри престолів», війни містечкових маклаутів - з усіма притаманними великим електоральним битвам атрибутами – вкиданням компромату, гречкою і залученням столичних політтехнологів.

10. «Шатун». Відлуння «Майдану-3.0». Для когось сміх, для когось гріх. Образ голодних до грошей ведмедів, які без нагляду хитаються засніженим політичним полем, завдяки жовтневим публікаціям якоїсь там «КіберХунти», отримав набагато гострішого забарвлення, ніж планували винахідники мема – де б вони не сиділи - у приймальні Суркова або в сірій будівлі на Володимирській.

І хоча ні для кого не секрет, що в Кремлі досить успішно смикають за ниточки, які прив'язані до рук і кишень багатьох наших політиків, в оцінці того, хто кого і навіщо розхитує, суспільство поки дійшло єдиної думки. Хоча сам факт розхитування додав всім нам розсудливості та згуртованості.

11. Рада доброчесності. Це поки не мем, так, намітки до явища, заслуговуючого нашої пильної уваги. Такого, яке поки що її не удостоїлося. Йдеться про судову реформу, про розпуск старого складу ЗСУ і набір нового, «доброчесного», що почався в листопаді.

Чи зможе стати мемом сучасної України саме слово «доброчесність»? Чи епохальна подія закріпиться мемом «судний день» або, наприклад, таким: «Встати, суд іде...!» – з уточненням, куди саме старому складу суду належить йти. Тут вже як підкаже народна мудрість. Одне зрозуміло: така епохальна подія, як повна зміна верхівки третьої гілки влади, без свого власного мема не обійдеться.

12. Приват. До Нового року народ отримав подарунок – націоналізацію «Приватбанку». Вердикт опівнічного засідання РНБОУ підвів риску під цілою епохою. Ми усвідомили, що найнадійніші, здавалося б, фінансові монстри не вічні, і мем «Приват», для когось пов'язаний з жадібним олігархом Коломойським, а для когось - з бізнесменом-губернатором, який врятував Дніпро від «російської весни» – ось-ось відійде в забуття.

Чи залишиться Приватбанк найбільш просунутим в технологічному плані банком України або перетвориться на звичайну державну контору з запорошеними вікнами, довгими чергами та злісними клерками, ми дізнаємося вже наступного року.

13. Безвіз. Чистий, рафінований мем, за яким, власне кажучи, нічого не стоїть. Але який важливий для нас, як клубний значок на лацкані. Молдові, яка начепила такий значок, це аж ніяк не завадило обрати президентом контр-європейця Додона. Але для нас «безвіз» важливий як символ незворотності – наче ми самі собі не віримо і чекаємо від самих себе «зради».

Мем безвізу тримав нас у тонусі весь рік, і, схоже, продовжить тортури ще на половину наступного. Поки ми, нарешті, зрозуміємо, що винна в нашому повільному просуванні до Європи зовсім не віза, а шиза в наших безвідповідальних головах. І коли ми наведемо порядок у своїх тарганах і своїй економіці, виявиться, що безвіз - зовсім не питання життя та смерті.

* * *

Життя нашої країни схоже на хвилинну стрілку: скільки не вдивляйся в неї – руху не помітиш. Але варто відволіктися та повернутися через якихось кілька хвилин, як відразу помічаєш, що час не стоїть на місці, зміни невидимо, але неухильно відбуваються, і їх не зупиниш.

День за днем із мемів, як із атомів ноосфери, складається картина нашого світу, пазл, який ми називаємо парадигмою – системою цінностей, поглядів, принципів і переконань. Сьогодні ми вже зовсім не такі, як були всього рік тому.

Чи стаємо ми кращими? А чи стають кращими діти, дорослішаючи? Втрачають щирість, але набувають знання і досвіду. Набиваючи гулі та розчаровуючись у казках.

У повсякденних чварах ми не помічаємо, як дуже швидко рухаємося вперед у часі. Меми, сходинки, етапи, апгрейди року, що минає, тому свідчення.

Ми дорослішаємо.

Євген Якунов. Київ.

Фото: Укрінформ, http://urban.vn.ua

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-