Чим 12-річна школа-2016 краща за ту, що прикрили у 2010-му? - 17.12.2016 11:30 — Новини Укрінформ
Чим 12-річна школа-2016 краща за ту, що прикрили у 2010-му?

Чим 12-річна школа-2016 краща за ту, що прикрили у 2010-му?

Аналітика
6228
Ukrinform
Розробники кажуть, що підвели під це освітню базу ХХІ століття 

Мабуть, чи не кожен з нинішнього молодого покоління особисто переживав певні реформації середньої школи - 12-річне навчання то запроваджували, то відміняли, і можна було похизуватися відсутністю 4-го класу, або 12-го, або обох одразу. Варто нагадати, що спроба перейти на 12-річку була ще в 2002 році, коли на той час міністром освіти був Василь Кремень (до 2005-го). Тоді  обіцяли знизити навантаження на учнів і дати більше часу на  засвоєння складних програм. Але 6 липня  2010 року, коли міністром освіти був уже Дмитро Табачник, а при владі – регіонали на чолі з Януковичем, Верховна Рада проголосувала за повернення до 11-річної системи навчання у школах.

Тоді цю реформу, на думку екс-міністра, а нині – президента НАПН Василя Кременя, провалили з кількох причин – мережу профільних ліцеїв для учнів старших класів не підготували, населення її не підтримувало, бо міністерство тоді не сформувало громадську думку щодо плюсів 12-річки. До речі, зазначимо, що тоді однією з передвиборних обіцянок Віктора Януковича було повернення до 11-річної школи. Її одну з небагатьох і виконали – бо це було найлегше і, головне, найдешевше. У тому рішенні проглядалася і тодішня орієнтація на Росію, де й досі навчання в школах триває 11 років. В результаті програму, яка була розрахована на 12 класів, втиснули в 11 класів, і це дало додаткове навантаження на дітей.

Нині ж реформи у освіті нагрянули знову. Раніше під європейську систему освіти в Україні підганяли вищу освіту, тепер же прийшла черга й освіти середньої. 14 грудня уряд затвердив політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Згідно з нею з 2018 року загальна тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років. У країнах Європи, приміром, тривалість навчання у школах становить від 12 до 14 років, і у ВНЗ абітурієнти Європи вступають уже повнолітніми.

За новою реформою буде три рівні середньої освіти: початкова (4 роки), базова середня (5 років) та професійна середня (3 роки). Початкова освіта поділятиметься на два цикли: 1-2 класи - адаптаційно-ігровий, без оцінок та з іграми; 3-4 класи - основний цикл, з навчанням по предметах, частину з яких будуть оцінювати. Середню освіту пропонують поділити на базову (5-9 клас) і профільну (10-12 клас). При цьому профільна освіта - це вже окремі навчальні заклади: академічні ліцеї, професійні ліцеї та профільні коледжі.

У скільки ж обійдеться створення і переформатування закладів профільної освіти  у найближчий час – у МОН поки не знають: «Щодо точних цифр – зараз про них говорити важко, спосіб переформатування мережі суттєво залежатиме від демографії, внутрішньої міграції та інших чинників та тенденцій, які можна буде побачити за декілька років».  Міністерство фінансів підрахувало ж, що для імплементації законопроекту потрібні 44,1 млрд і 55,3 млрд грн у 2017 і 2018 роках відповідно, - повідомлялося в korrespondent.ua.

Укрінформ вирішив дізнатися – яких принципових змін очікувати від запровадження 12-річної школи та як на ці зміни реагують школи. Але передусім – чим же відрізнятиметься нова 12-річка від тієї, яку намагалися ввести кілька років тому і які зауваження були у ній враховані?

У МОН зазначають, що нова реформа стосуватиметься саме змісту та підходів до навчання. Замість учня, нафаршированого знаннями, з’явиться учень, що повністю володіє потрібними для подальшого професійного та життєвого розвитку «компетентностями», (тобто це мають бути знання, досвід, цінності, які можна застосувати тут і зараз – Ред.). У попередній реформі цього не було – просто розтягнули існуючу програму навчання на ще один рік.

Про ключові відмінності нової реформи від попередньої розповів Укрінформу Роман Шиян, директор Львівського обласного інституту післядипломної освіти:

«Перша відмінність у тому, що уже зараз розробляється документ під назвою «Стандарт загальної середньої освіти». Він стане реальною основою реформи, її інструментом. У попередній редакції теж було задекларовано компетентнісний підхід, про який всі говорять, але як це працюватиме –  відповіді не було. Зараз ми представили перші два розділи цього стандарту – як ключові компетентності (за європейським стандартом)  можуть реалізовуватися через освітні галузі.

За новою концепцією з’являється також поняття освітньої програми, яка пов’язує навчальні предмети в межах циклів. Освітню програму в межах циклів укладатиме школа на своїй педраді.

У цьому стандарті будуть очікувані результати учня після кожного циклу, тобто так званий поступ учня, чого не було раніше. І поділ на цикли навчання – це теж новизна, хоча їх структура була схожою.

Цього разу особливий акцент зроблено на багатопрофільності навчання. Це принципово відрізнятиметься від тих старших класів, які значились як математичні, гуманітарні тощо. Йдеться про гнучку траєкторію, яку зможе обрати учень – наскільки глибоко вивчати окремий предмет.

Важливо, що ми вже маємо шанс застосовувати цей стандарт, не чекаючи структурних змін. А тоді (при першому пришесті 12-річки) все йшло з коліс: був конкурс програм, де вибрали одну, і за нею готувалися підручники, але із значним запізненням».

Що іще відмінного? За новою концепцією, «реформується» і посада директора – керівника школи призначатимуть на умовах контракту. Його обиратимуть за конкурсом і на термін до п’яти років. Керівник школи зможе обіймати посаду не більш, ніж два терміни поспіль – ну майже як президент. Примітно, що до управління школою також долучатиметься і громадське самоврядування працівників закладу, учнів та їхніх батьків.

Ризики і скепсис вчителів

Опитані ж учителі, не розголошуючи імен, зізнаються, що налаштовані скептично щодо нової освітньої реформи і не вірять, що і цього разу вдасться її реалізувати, нарікаючи і на попередні невдалі спроби, і на брак елементарної матеріальної бази у кабінетах, яка необхідна для розвитку сучасного учня. Припускають і те, що нове реформування можуть все одно звести до звичайної арифметики – просто додати ще один рік навчання.

Про необхідність докорінної  реформи шкільної освіти говорили вже дуже багато і дуже давно. Як же буде насправді – покаже час. Звичайно, ризики є. По-перше, це ще не сформовані профільні навчальні заклади. По-друге, як не сумно, але фаховий рівень нинішніх учителів залишається ще не достатньо високим. Відтак ідеально прописаної реформи не достатньо, адже  все залежить від майстерності вчителя і його бажання іти в ногу з часом. А значить – потрібно вдосконалювати і підготовку нових вчителів – вчителів 21 століття. По-третє. Дуже хотілося б, щоб зі зміною уряду чи складом Верховної Ради, ці перспективні починання не вмерли.

Що думають про реформу освітяни?

Директор ліцею №157 Віктор Костенко: З 8 класу мало би бути  максимум п’ять дисциплін, які обирає дитина за своїм інтересом

«Потрібні радикальні переформатування у змісті освіти. Діти мають займатися дослідженням, експериментом, практичною роботою, і отримувати знання більшою частиною самі під мудрим керівництвом вчителя. Інформація, яка нині вкладається дітям, не життєдайна. Ми додамо іще один рік, але що ми з цього виграємо у розвитку дитини?

Зараз майже півтора десятка обов’язкових предметів у старших класах. Діти не можуть їх повністю охопити, лише одиниці це роблять, але при цьому вони  виснажують себе. З 8 класу мало би бути  максимум п’ять дисциплін, які обирає дитина за своїм інтересом. Треба давати більше можливостей для розвитку ініціативи на місцях, бо починаючи з 5-го класу дітям уже стає не цікаво. Наша планета переживає глобальні зміни, а освіта не може стояти осторонь».

Директор ліцею «Лідер» Дмитро Кравченко: Освіта може бути успішною, коли такою ж буде і економіка

«Це треба було робити ще вчора. 11-річна школа перевантажує дітей, вони не можуть запам’ятати і зрозуміти програмний матеріал, тому що мало часу. Це перший крок, він важливий, але не суттєвий. По-перше, необхідне формування інноваційної освіти, яка дає не суму знань, а розвиває інтелект дитини і вчить її користуватися знаннями в повсякденному житті. Але інноваційна освіта може бути успішною, коли такою ж буде і економіка.

По-друге, слід змінити повністю систему підготовки вчителів і готувати не вчителя-предметника, а вчителя-ПСИХОЛОГА-предметника.

Фундаментальної реформації школи немає. Це все лише косметичні спроби. А зараз треба кардинальним чином міняти зміст освіти. Поки що з цією реформою все в мареві, і що, наприклад, буде зі старшою школою – ми поки не знаємо».

Юлія Горбань, Київ. 

Довідка

НОВА СТРУКТУРА ШКОЛИ

Структура 12-річної школи з 2018 року зміниться суттєво. Як значиться в концепції «Нова українська школа», це дасть змогу максимально врахувати фізичні, психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи. За новим базовим Законом «Про освіту» повна загальна середня освіта матиме 3 рівні:

  1. Початкова освіта (1-4 класи);
  2. Базова середня освіта, яка здобувається в гімназії (5-9 класи);
  3. Профільна середня освіта, яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти (10-12 класи).

Початкова освіта

Навчання у школі починатиметься як правило з 6-ти років. Початкова освіта нової школи поділятиметься на два цикли:

1-й, адаптаційно-ігровий (1-2 класи):

  • навчальні завдання будуть визначатися відповідно до  індивідуальних особливостей школярів, а обсяг домашніх завдань буде обмежено;
  • навчання буде організовано ігровими методами;
  • учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;
  • буде запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

2-й, основний (3-4 класи):

  • у процесі навчання будуть використовуватися методи, які вчать робити самостійний вибір, пов'язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;
  • запроваджується предметне навчання; частина предметів оцінюватиметься.

Державна підсумкова атестація для учнів початкової школи буде здійснюватися лише для моніторингу якості освітньої діяльності закладів.

Базова середня освіта

Базова середня освіта також поділятиметься на два цикли:

1-й, адаптаційний (5-6 класи):

  • буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою.

2-й, базове предметне навчання (7-9 класи):

  • навчання буде здебільшого предметним, частину часу буде відведено на предмети за вибором;
  • після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Результати навчання будуть оцінюватися через державну підсумкову атестацію у формі ЗНО.

Навіщо ж здавати ЗНО після 9-го класу? У МОН це пояснили Укрінформу так: ліцеї потребуватиме високого рівня знань після закінчення базової школи, ЗНО – прозорий та чесний спосіб дізнатися про те, наскільки успішно школяр засвоїв матеріал, якими компетентностями обоводів та чи зможе учень далі навчатись в академічному ліцеї.

Профільна середня освіта

Найбільші зміни торкнуться саме учнів 10-12 класів. За новою концепцією старшокласники зможуть обирати спрямування навчання:

  • академічне, яке передбачає продовження навчання в університеті;
  • професійне, яке забезпечить отримання першої професії одночасно (але освіту далі можна буде продовжити). 

Профільну середню освіту за академічним спрямуванням старшокласники  здобуватимуть в академічних ліцеях – як правило, в окремих закладах освіти. Тобто планується створити мережу академічних ліцеїв, а відтак третій ступінь школи буде відокремлений від другого. Що унікального буде в закладах академічного спрямування? Учні зможуть обирати не лише деякі предмети, але й рівні їхньої складності. Також йдеться про поглиблене вивчення окремих предметів. Планується, що в межах цієї системи 10 клас буде перехідним і спрямування навчання можна буде змінити. У міністерстві наголошують: важливо, щоб школярі ще в базовій школі почали задумуватись про те, до чого в них є хист, які предмети їм подобаються, а які ні.

Випускники академічних ліцеїв будуть проходити державну підсумкову атестацію у формі ЗНО.

Середню освіту за професійним спрямуванням учні здобуватимуть у професійних ліцеях та профільних коледжах, випускники яких також проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО. Якщо вони складуть ЗНО успішно, то зможуть вступати до ВНЗ, а випускники коледжів – навчатися у ВНЗ за скороченою програмою.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>