5 жовтня. Пам’ятні дати
Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) народився в селі Новиці, Горлицького повіту, на Лемківщині, в родині священика. Закінчив Сяноцьку гімназію - єдину на всю Лемківщину польську гімназію, де викладали і українською мовою. Восени 1928 року вступив на філософський факультет Львівського університету. Перша збірка поезій Антонича - «Привітання життя», вийшла в 1931, коли авторові було 22 роки. Вихід у світ другої збірки «Три перстені» (1934; саме ця збірка й зробила Антонича популярним, показала творчі можливості поета) співпав у часі з закінченням Львівського університету. Власне, другою була «Велика гармонія» – збірка віршів на релігійні теми, написана у 1932–1933 роках. Уперше повне видання збірки українською мовою – однотомник вибраних праць – здійснили у 1967 році у Нью-Йорку колега, сучасник і друг Антонича Святослав Гординський та поет-емігрант і літературний критик Богдан Рубчак. В Україні найповніше видання поезій митця вийшло лише у 1989. Разом з тим, поет знаходив час на працю в інших жанрах та на публіцистику, робив переклади, на сторінках преси дискутував на політичні та громадські теми; публікував сатиричні фейлетони та пародії. Крім того, Антонич пробував свої сили у прозі та драматургії. Здобувши за життя славу та визнання на західноукраїнських землях, після смерті поет, що прожив усього неповних 28 років, був на довгий час несправедливо забутий, а його творчий доробок – заборонений. Та навіть у неповному, усіченому вигляді творчість Антонича прийшла до читача в публікаціях на початку 1960-х років, а потім у книзі «Пісня про незнищенність матерії», і не тільки привернула до себе загальну увагу, а й стала активним фактором літературного процесу. Вона несла з собою поетику ХХ ст., яку тодішні молоді митці відкривали для себе у творчості Лорки, Поля Елюара, Юліана Тувіма.
Окрім того, сьогодні Всесвітній день учителів (World Teachers' Day), який відзначається щорічно з 1994 року. Саме цього дня, в 1966 році, скликана ЮНЕСКО і Міжнародною організацією праці конференція, ухвалила Рекомендацію «Про положення вчителів» – перший міжнародний документ, що окреслював умови праці вчителів. Всесвітній день учителів входить до системи всесвітніх і міжнародних днів ООН. Цей день має на меті привернути увагу до становища вчителів у суспільстві, їхньої ролі в розвитку освіти. Понад 100 держав світу відзначають Всесвітній день учителів, хоча деякі країни відзначають також і національний День учителя, зокрема й Україна.
Події дня:
95 років тому (1921) в Лондоні з ініціативи англійської письменниці Кетрін Емі Доусен-Скотт пройшла перша зустріч так званого вечірнього клубу для письменників. Цей день прийнято вважати днем заснування Міжнародного ПЕН-клубу – єдиної в світі міжнародної неурядової організації, створеної з метою захисту прав письменників, редакторів і перекладачів.
75 років тому (1941) в окупованому німцями Києві відбулися установчі Збори Української Національної Ради – всеукраїнського представницького органу. Було обрано голову – ним став професор Київського політехнічного інституту Микола Величківський та Президію УНР (Баранівський, Дубина, Бойдуник). Рада мала стати керуючим і порядкуючим чинником українського життя на всій території України за умов німецької окупації. Розпочинали справу з ентузіазмом та національним піднесенням, плекаючи надії на «нову Україну». Проте дуже скоро романтичний туман розвіявся: вже в кінці 1941 року УНР була заборонена Рейхскомісаріатом України і до 1943 року існувала підпільно. Багато діячів Української Національної Ради потрапили під молох фашистських репресій. Серед жертв – Олена Теліга й Олег Ольжич.
Ювілеї дня:
235 років від дня народження Бернарда Больцано (1781-1848), чеського математика, філософа, богослова. У 1805-1820 рр. очолював кафедру історії релігії в Празькому університеті. За вільнодумство був виключений з університету і позбавлений права усних і письмових виступів, після чого займався в основному математикою та логікою. Працюючи над логічними основами математичного аналізу, Больцано першим (1817) висунув ідею арифметичної теорії дійсних чисел. У праці «Вчення про функції» (1830, опублікована лише 1930) виклав ряд фундаментальних понять і теорем математичного аналізу, сформульованих чи доведених пізніше іншими математиками.
135 років від дня народження Івана Митрофановича Северина (1881-1964), українського живописця. Навчався в Краківській академії красних мистецтв, згодом – у Римській та Паризькій академіях мистецтв. У 1927-1933 рр. викладав у Харківському художньому інституті. Художник багато подорожував. Був на Тянь-Шані і Тібеті, деякий час жив у Киргизії. Писав пейзажі України, Середньої Азії, Польщі. Є автором портретів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
125 років від дня народження Миколи Любинського (1891–1938), українського політичного діяча, дипломата, мовознавця. Належав до Української партії соціалістів-революціонерів. У квітні 1917 увійшов до складу Української Центральної Ради та Малої Ради. Брав участь у Берестейських мирних переговорах (у Брест-Литовську). Від імені української делегації підписав «Відозву до німецького народу», в якій йшлося про необхідність надання Німеччиною військової допомоги Україні. Навесні 1918 року був міністром закордонних справ УНР в уряді Всеволода Голубовича. За радянської влади працював в Інституті Української мови ВУАН у Києві. На початку 30-х років, як і багато інших представників української інтелігенції, був репресований і розстріляний на початку січня 1938 року в карельському урочищі Сандармох .
110 років від дня народження Івана Дмитровича Ковтуна (1906-1937), українського письменника-гумориста, сатирика, члена Спілки селянських письменників «Плуг», літературної організації «Молодняк», Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Друкуватися почав з 1923 року. Основними темами ранніх творів письменника були життя села, знедолені діти, події початку ХХ ст. Писав також сатиричні і гумористичні твори (публікував під псевдонімом Юрій Вухналь). Був одним із найталановитіших і найулюбленіших авторів українських читачів після Остапа Вишні. У липні 1937 року письменника, разом з іншими 17-ма представниками української інтелігенції – письменниками, художниками та науковцями, було розстріляно органами НКВС у Києві.
80 років від дня народження Вацлава Гавела (1936-2011), чеського і європейського політика, драматурга, есеїста. Президент Чехії (1993-2003). Автор п’єс у стилі театру абсурду, політичних есе. «Гавел зумів гідно уникнути головної небезпеки, яка чигає на всіх новоспечених політиків, – у нього не атрофувалася совість», — пояснює секрет успіху президента Еммануїл Мандлер, один з його соратників. Сам Гавел каже: «Я взяв на озброєння кредо Масарика: «Головне – не боятися і не красти».
75 років від дня народження Вадима Леонтійовича Скуратівського (1941), відомого українського мистецтвознавця, історика, літературознавця, публіциста, професора Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, академіка Академії мистецтв України, один з учасників ініціативної групи «Першого грудня». Вадим Скуратівський із тих, кого на Заході прийнято називати інтелектуалами. Коло його інтересів і знань – вражає. До того ж, ці знання надзвичайно глибокі, ґрунтовні. Він є автором понад 1000 публікацій з історії української, російської та західних літератур, загальної історії, філософії історії, історії кіна та театру. В одному з інтерв’ю, розмірковуючи над запитанням журналістів щодо інтелектуального стану сучасного суспільства, Вадим Леонтійович зауважив: «Багато чого залежить від влади. Але чому, власне, уряд тієї чи тієї країни має опікуватись інтелектуальним кругозором свого громадянина? Влада ж не може встигнути за проблемою вибору. Цей громадянин має все робити сам, із середини. Християнська культура навчає нас будь-яким духовним жестам саме зсередини. Щодо конкретно української ситуації… Не так давно на державному рівні наша країна відсвяткувала 85-річний ювілей Щербицького. Але по суті це – світоглядний скандал, що говорить про рівень нашої політичної еліти. А що ж тоді говорити про масу людей! Вона сидить біля своїх двадцяти каналів і обирає ту саму телевізійну дурню. Треба зрозуміти одну таку річ: комерційне мистецтво нічого не пояснює. Воно є лише специфічним, квазіестетичним псевдонімом великих грошей. Кіч натискує лише на якусь елементарну естетичну клавіатуру і не допомагає орієнтуватися людині в цьому складному світі. І це – трагедія ХХ століття на Заході, а тепер ще стає і нашою проблемою».
50 років від дня народження Інеси Миколаївни Кравець (1966), української спортсменки-легкоатлетки, заслуженого майстра спорту України. Спеціалізувалася у двох видах – потрійному стрибку і стрибках у довжину. Олімпійська чемпіонка 1996 року в потрійному стрибку. Срібна призерка Олімпійських ігор 1992 року в стрибках у довжину. Чемпіонка світу (1991, 1993, 1995), чемпіонка Європи (1992). Багаторазова призерка чемпіонатів Європи та світу. Неодноразова рекордсменка світу. Її світовий рекорд у потрійному стрибку (15,50 м), встановлений 10 серпня 1995 року, не побитий до сьогодні.
Роковини смерті:
75 років з дня смерті Миколи Петровича Трублаїні (справж. прізв. – Трублаєвський; 1907-1941), українського письменника. «Я хотів би вмерти або солдатом, або творцем», - зізнавався Микола Трублаїні своїм близьким. У 30-х роках його книжки про освоєння Арктики (написані на матеріалах експедицій, в яких Трублаїні безпосередньо брав участь), твори для дітей та юнацтва користувалися величезною популярністю. Герої його нарисів, оповідань і повістей – люди романтично окрилені, стійкі та незламні. Коли розпочалася радянсько-німецька війна, Трублаїні одразу ж пішов на фронт. 4 жовтня 1941 року його смертельно поранило, а вже в ніч з 5 на 6 жовтня – не стало. Доля відрахувала йому лише 34 роки.
5 років з дня смерті Стіва Джобса (1955-2011), засновника компанії Apple. «Америка втратила одного з найбільших інноваторів, котрий був утіленням американського духу і винахідливості», - таку оцінку діяльності Стіва Джобса дав президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама.
