СБУ оприлюднила архівні дані про боротьбу КДБ із пам'яттю про Бабин Яр

СБУ оприлюднила архівні дані про боротьбу КДБ із пам'яттю про Бабин Яр

Документ
4010
Ukrinform
Галузевий державний архів Служби безпеки України спільно з Центром досліджень визвольного руху виклав у Електронному архіві документи КДБ, які засвідчують, що радянські спецслужби перешкоджали вшануванню пам'яті жертв нацизму, у тому числі у Бабиному Яру.

Як повідомляє прес-центр СБУ, 25 опублікованих документів свідчать про заходи радянської держбезпеки та МВС із боротьбі із сіонізмом та "єврейським екстремізмом" у 1966-1978 роках. До найбільших "провокаційних екстремістських акцій" належало вшанування євреїв, загиблих від рук нацистів у Бабиному Яру.

"Щороку напередодні річниці нацистських розстрілів у Бабиному Яру 29 вересня чекісти відзначали в своїх документах наміри так званих "єврейських екстремістів" вшанувати жертви Бабиного Яру, а значить, використати річницю трагедії "з провокаційною метою" для "антигромадських проявів". КДБ намагався всіляко перешкодити будь-яким поминальним акціям, які не вписувалися в комуністичну ідеологію", - зазначає директор архіву СБУ Андрій Когут.

Зокрема, у спеціальних повідомленнях на ім'я Першого секретаря ЦК КПУ голова КДБ доповідав про заплановані єврейські акції та заходи КДБ щодо їх оперативного супроводження та часто зриву і затримання учасників.

Так, у 1966 році кадебістам стало відомо, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали відомі письменники Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. При чому, керівник спецслужби в УРСР Віталій Нікітченко оцінював реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народами як "націоналістичну".

А 29 вересня 1974 року загін радянських дружинників припинив спробу групи євреїв покласти до пам'ятного каменя в Бабиному Яру вінки, букети та синьо-білі стрічки з написами "Жертвам фашизму" та "Ми не забудемо. Євреї з Риги та Москви" й установити дві металеві зірки Давида. Усі предмети дружинники вилучили.

Спецслужби докладали чималих зусиль, аби виключити навіть найменшу можливість інформації про дійсний стан ушанування жертв Голокосту в УРСР просочитися за кордон. "З метою запобігання присутності іноземців у районі Бабиного Яру і збору ними тенденційної інформації через можливості "Інтуриста" було змінено час прибуття в Київ туристичної групи із США - членів "Асоціації адвокатів штату Колумбії" чисельністю 76 осіб, зранку 29 вересня достроково відправлено до Львова автопоїзд із австрійськими автотуристами, було взято під контроль низку інших іноземців", - йдеться в одному з документів.

Навіть написи на вінках на кшталт "Жертвам фашизму від народу Ізраїлю" та "Народ Ізраїлю живий" органи КДБ у своїх документах розцінювали як "провокаційні".

Через панівну в Радянському Союзі антиізраїльську політику та підтримку палестинських бойовиків органи держбезпеки не дозволяли скорботні акції в пам'ять про євреїв, що загинули внаслідок палестинських терористичних актів. 7 вересня 1972 року чекісти та міліціонери затримали біля пам'ятного каменя в Бабиному Яру учасників покладання вінків на пошану ізраїльських спортсменів - жертв теракту на Олімпіаді у Мюнхені.

А 18 травня 1974 року дружинники та міліціонери перешкодили євреям покласти вінки в пам'ять про 25 ізраїльтян, які загинули за три дні до того в ізраїльському Маалоті від рук палестинських терористів. Вінки учасникам акції довелося покладати на Лук'янівському кладовищі.

Переглянути колекцію документів про боротьбу КДБ із "єврейським екстремізмом" та сіонізмом у Бабиному Яру можна в Електронному архіві визвольного руху (avr.org.ua).

Як відомо, під час фашистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв та циган, радянських військовополонених, в'язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших. Загалом протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно майже 100 тисяч осіб, дві третини з яких були євреї. За цей час тут було розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-