Орест Субтельний, який познайомив українців з їх реальною історією

Орест Субтельний, який познайомив українців з їх реальною історією

Аналітика
1792
Ukrinform
У неділю, 24 липня, пішов з життя легендарний український історик Орест Субтельний

Легендою він став завдяки своїй книзі «Україна: історія», виданій у Канаді 1988 року і в Україні 1991 року. Це був час, коли українська молодь в Україні, а не в далеких діаспорах, вперше отримала можливість вивчати у школах та університетах реальну, а не кастровану і спотворену історію власної батьківщини. Величезний інтерес до неї у ті перші роки української незалежності задовольнявся насамперед працями трьох видатних вітчизняних істориків – Михайла Грушевського, Івана Крип’якевича та Ореста Субтельного. І книга Субтельного, через те, що була написана саме як підручник, стала найпопулярнішою серед студентів, школярів та й усіх українців, кому була цікава історія. І не лише українцям – «Україна: історія» видавалася німецькою, російською, китайською, болгарською та словацькою мовами.

Орест Субтельний – з родини українських емігрантів з окупованої Польщі, він жив і працював за кордоном – в Канаді та США. Викладав у Гарвардському, Гамільтонському та Йоркському університетах, з 1982 року був  професором історії та політичних наук в Йоркському університеті Торонто, з 1992 року – закордонний член Національної Академії наук України. Вагомий внесок Субтельного в українську історичну науку є безсумнівним.

Світла йому пам'ять!

На прохання «Укрінформу» спогадом про Ореста Субтельного поділився Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України Національної академії наук України.

Це була дуже світла, порядна і високоінтелектуальна людина. На жаль, він дуже рано помер. У Канаді люди живуть набагато довше 75 років. Його найбільшим творчим науковим досягненням є книга про історію України – «Україна: історія».

Я був в Торонто в 1990-му, ще за часів існування СРСР, на конференції «Україна під Сталіним», де читав доповідь про український голодомор. Саме тоді я познайомився з Субтельним. Він подарував мені свою книгу «Україна: історія», яка тільки-но вийшла. Я почав її читати ще в Канаді, але освоїв вже вдома. Як прочитав – написав рецензію для журналу «Під прапором ленінізму» (Господи, не так давно виходили в Україні і такі журнали!  Ред.), де вона й була опублікована. Потім пішов до видавництва «Вища школа» і сказав: студенти і вчителі погано знають справжню історію України, бо вони все життя вивчали радянську, а це – аж ніяк не наша історія. Видавництво знайшло кошти на переклад книги (більше 500 сторінок) Субтельного українською мовою і дуже швидко видало її. Через колосальний попит на «Україна: історія» видавництво видавало її знову і знову. Врешті-решт, вийшло чотири видання. Ця книга була, власне кажучи, основою, на якому виховувалося перше молоде домайданне покоління 1991-го року. Необхідно сказати, що його праця була водночас і популярною, і науковою. Матеріали цієї книги спиралися на історіографію Михайла Грушевського, але разом з тим враховувала і здобутки історичної науки радянських часів.

Пам’ятаю, як ми разом з Орестом виступали в Запорізькому університеті, і там я бачив, що і студенти, і викладачі дивилися на Субтельного, як на живу легенду, бо він вже тоді був дуже відомий «голуб української історії».

У другій половині 90-х років ми помітили деякі недоліки його книги, вона не ґрунтувалася на архівних даних до ХХ століття. Через це ми в Інституті історії України кілька разів видали підручники широкого призначення «Історія України: нове бачення». Ці наші підручники вже замінили книгу Субтельного, однак, все ж таки, саме з неї починалося освоєння вітчизняної історії громадянами України.

Записав Мирослав Ліскович


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-