Будинок профспілок: скільки насправді коштує демонтаж надбудови
Демонтаж надбудови над Київським будинком профспілок почався вчора вранці. За словами Дмитра Білоцерківця, народного депутата і радника київського мера з питань благоустрою, процедура займе близько місяця. Очевидно, влада хоче встигнути до святкування Дня Незалежності, але якщо згадати історію побудови ганебної двоповерхової «стайні» на даху згорілого Штабу революції Гідності та гарячі події першого дня демонтажу, можна спрогнозувати: цей місяць у центрі столиці не буде спокійним.
Надбудова над Будинком профспілок - це дуже точна ілюстрація до того розсадника корупції і зловживань, на який перетворилась будівельна галузь України. Вона – це відомий факт - була зареєстрована як «реконструкція внутрішніх приміщень», тобто всередині будівлі. Контракт на її спорудження було підписано ще в липні 2014 року, а виконанням займалася компанія «Буд Жил-Пром», пов’язана з політиком, головою Федерації греко-римської боротьби, а у минулому – фігурантом столичних кримінальних хронік Іваном Балабаном.
Лише весною 2015-го Київська мерія подала до суду вимогу знести нелегальну надбудову. Чому і як київська влада «не помічала» брутальне знущання з пам’яті Майдану на відстані якихось 300 метрів від свого центрального офісу, на Хрещатику, 36 – то окреме питання. Судді теж не надто квапились: аж через рік, 23 березня 2016 року Вищий господарський суд України ухвалив рішення про демонтаж незаконної надбудови у Будинку профспілок. «За результатами судового засідання апеляцію відповідача (об’єднання профспілок) не підтримано. Тобто надбудова має бути демонтована коштом відповідача», – повідомила у Facebook в.о. головного архітектора Києва Ганна Бондар.
У відповідача ж був час на знесення до 9 червня, проте винуватець скандалу, який вже мільйони вклав у спорудження надбудови, просто проігнорував це рішення.
І ось нарешті через два роки беззаконня і тяганини ганебну надбудову все ж таки демонтують. Правда, невідомо за чий кошт? Дмитро Білоцерковець повідомив, що, за його приблизними підрахунками, демонтаж обійдеться у 100-200 тисяч гривень і це будуть гроші «меценатів і комунальників». Ми одразу здивувались: до чого тут меценати, чия мета створювати, а не руйнувати? А щодо комунальників, то, вочевидь, йдеться про бюджетні кошти. А як же ініціатори і виконавці такої «прикраси» столиці, платити не будуть?
Укрінформ звернувся по консультацію до голови Київської організації Національної спілки архітекторів України Вадима Жежеріна:
«100-200 тисяч гривень – це дитячі розмови. Це просто кран під’їде на 2 дні і там постоїть. От 200 тисяч доларів я б ще зрозумів. Побудувати 800 кв.м у центрі столиці - це по собівартості приблизно $500-600 на 1кв.м. А демонтувати – ну хоча б половину цієї суми, інакше неможливо. Там мають бути техніка, люди, щоб перевозити все і не порушити конструкцію, потім треба буде знову зробити новий дах, бо він уже порушений».
От і рахуйте. Припустимо, що надбудова була у стані 50% готовності. Вартість будівництва: 800 Х $300 = $240 тисяч. Вартість демонтажу: $240 тисяч/2=$120 тисяч. Разом - $360 тисяч, або близько 10 мільйонів гривень. Саме у таку суму мало б обійтися вандалам сумнівне задоволення сплюндрувати пам'ять про Майдан двох революцій.
А платити не хочеться. Те, що почалось учора на Майдані, це підтверджує. Тітушки, яким саме у цей день знадобилося штурмувати кафе з блюзнірською назвою «Каратель» (воно таки «тихесенько» собі працює, незважаючи на всі протести, у першому поверсі багатостраждального Будинку профспілок). Хто їх оплатив? Власники «мафів», також, невідомо з якого дива, після свого мітингу з шумом перебазувалися під «профспілки», аби перешкодити демонтажу. Зрозуміло, що це робиться не з власної ініціативи, і не за спасибі. Знайти «хто, кому, скільки, за що» в такій «схопленій» темі, як вулична торгівля не є проблемою для правоохоронців. Чи захочуть?
Сумно, що навколо политого кров’ю місця, що стало символом двох українських революції, все ще збираються продажні люди.
Юлія Горбань, Київ
Фото: Укрінформ/Артем Ковпак
