Україна має неослабно боротися за своїх громадян – заручників Кремля

Україна має неослабно боротися за своїх громадян – заручників Кремля

Аналітика
918
Ukrinform
13 липня – день народження Олега Сенцова

Сьогодні, 13 липня, виповнюється 40 років Олегу Сенцову – українському кінорежисеру, після звільнення Надії Савченко, політичному в’язню Путіна №1, якого Росія зробила заручником у війні з Україною, засудивши за вигадані злочини на 20 років ув’язнення.

На захист Сенцова і його побратима Олександра Кольченка виступив, без перебільшень, увесь світ. Принаймні – та його частина, для якої право і справедливість, гуманізм та повага до прав людини і міжнародних законів є безумовним пріоритетом. На жаль, Кремль не належить до цієї, цивілізованої, частини світу. Тому Росія дуже неохоче випускає жертви зі своїх пазурів, і тому визволення Олега і Олександра – справа надскладна і потребує значних зусиль і часу.

Хто він? Олег Сєнцов народився 13 липня 1976 року у селі Скалисте Бахчисарайського району поблизу Сімферополя, тоді це була Кримська область у складі УРСР. З 1993 по 1998 роки навчався в Київському національному економічному університеті. Відвідував кінематографічні курси в Москві.

У 2008 році Олег знімає свій перший - навчальний короткометражний - фільм «Добре ловиться рибка-бананка», наступного року ще один - «Рік Бика». У 2012 дебютував першим повнометражним фільмом «Гамер» на міжнародному фестивалі в Роттердамі (Нідерланди). Головний герой цього фільму більшість свого часу проводить за комп’ютерною грою Quake, що дуже шкодить його навчанню в технікумі. Його мати вважає його ні на що не здатним і не кращим за батька, який покинув родину. Бюджет фільму склав усього 20 000 доларів і ролі в ньому безоплатно грали справжні геймери. Картина отримала премію Гільдії кінознавців та кінокритиків на фестивалі «Дух вогню» в російському Ханти-Мансійську. В 2013 році на кінофестивалі в Одесі Олег Сенцов презентував свій новий проект — «Носоріг». Носоріг — це хлопець, батько якого постійно пив, а потім ще й сидів, мати постійно сварилась, старший брат помер на війні, у сестри життя теж не склалось, тож не дивно що хлопчик, який ріс у такій родині, подорослішавши, перетворився на справжнього «носорога». Основні події ігрового фільму відбуваються на початку 90-тих в бандитському середовищі. Робота над цим проектом була призупинена активною участю Олега в протестах Революції гідності.

Відтоді як почався Євромайдан, Сенцов став його активним учасником. Зокрема, він приєднується до активістів Автомайдану. А під час захоплення Росією Криму він часто їздив в рідний Сімферополь, де намагався організувати мітинги «За єдину країну», а також постачав продуктами та усім необхідним заблокованих «зеленими чоловічками» українських військових.

11 травня 2014 року співробітники російських окупаційних силових структур затримали Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва (його вже вдалося вирвати з лап Росії), Олексія Чірнія та Олександра Кольченка в Сімферополі. Їх звинуватили у тероризмі. Вони нібито готувалися у ніч на 9 травня 2014 року влаштувати вибухи біля меморіалу «Вічного вогню» і пам'ятника Леніну в Сімферополі, а також підпалили офіси громадської організації «Русская община Крыма» та представництва партії «Единая Россия» в Сімферополі 14 і 18 квітня 2014 року.

Багато відомих українських, російських та іноземних діячів кіно та театру тоді закликали російську владу звільнити Олега Сенцова, бо вважають його затримання та арешт незаконними. 10 червня 2014 лист до російського президента Володимира Путіна та інших високопоставлених чиновників РФ з вимогою неупередженого розслідування справи написали члени ради Європейської кіноакадемії (серед них, зокрема, Педро Альмодовар, Акі Каурісмякі, Даніель Ольбрихський, Фолькер Шльондорф, Бела Тарр, Бертран Таверньє, Анджей Вайда, Вім Вендерс, Кшиштоф Зануссі).

Не допомогло. Росія влаштувала суд над Сенцовим та Кольченком, на якому єдиним (!) «доказом» їхніх злочинів стали покази інших обвинувачених, вибиті катуванням, про що один з них – Геннадій Афанасьєв – прямо заявив на суді, відмовившись від них. 25 серпня 2015 у російському Ростові-на-Дону суддя Північно-Кавказького окружного військового суду Сергій Михайлюк засудив Олега Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму, Олександра Кольченка – до 10 років суворого режиму. Безпрецедентний за жорстокістю вирок, винесений не за те, що «скоєно», а лише за ніби-то «намір скоїти». Сенцов і Кольченко під час оголошення вироку заспівали гімн України та вигукнули «Слава Україні!».

День народження Олега Сенцова – найкраща для нас нагода показати усім, і насамперед – самому Олегу, що Україна не забула свого вірного громадянина. Що ми пам’ятаємо про нього і робитимемо все можливе і неможливе, аби звільнити його, його побратима Олександра Кольченка і усіх інших українських в’язнів путінського режиму.

Побажаймо Олегу Сенцову мужності і терпіння, а нам – наполегливості у боротьбі за його звільнення.

Юрій Сандул, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-