5 червня. Пам’ятні дати

Всесвітній день довкілля заснований згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 1972 року в день відкриття Конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 червня 1972 року). Всесвітній день довкілля покликаний спонукати якомога більше людей до активних дій, аби не допустити, щоб навантаження на природні системи життєзабезпечення планети, яке зростає з кожним роком, сягнуло своєї критичної межі. Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця, до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють ядучим димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці, до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті. Головну загрозу довкіллю становить людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність. Цьогорічна тема Всесвітнього дня навколишнього середовища – «Політика абсолютної нетерпимості до незаконної торгівлі дикими тваринами». ООН привертає увагу до незаконної торгівлі дикими тваринами, яка руйнує біорозмаїття планети і ставить під загрозу виживання як виду слонів, носорогів, тигрів і багатьох інших тварин. Кампанія цього року, що проходить під слоганом Wild for Life, закликає поширювати інформацію про злочини проти дикої природи і робити все можливе, аби попередити їх. Зростання незаконної торгівлі дикими тваринами руйнує біорозмаїття нашої планети, позбавляючи нас природного спадку і призводить деякі види тварин до цілковитого знищення. Вбивства тварин і їхня контрабанда завдають збитків економіці та екосистемам, натомість сприяють розвитку організованої злочинності та корупції в усьому світі. Злочини проти дикої природи стосуються, передусім, слонів, носорогів, тигрів, горил і морських черепах. У 2011 році яванський носоріг, що належав до родини індійських носорогів, припинив своє існування у В’єтнамі; того ж року в Камеруні зник підвид чорних носорогів Західної Африки. Людиноподібні мавпи вимерли в Гамбії, Буркіна-Фасо, Беніні та Того, на черзі й інші країни. Менш знамениті жертви – шоломоносний калао (з родини птахів-носорогів), панголін, дикі орхідеї, рожеве дерево, яке росте виключно в Бразилії та Гватемалі. Головні заходи з нагоди Всесвітнього дня довкілля відбуватимуться цьогоріч в Анголі – країні, яка намагається збільшити популяцію слонів і охороняти дику природу в Африці на тлі відновлення після 25-річної громадянської війни. В Україні ані слонів, ані носорогів немає, натомість є власний День довкілля, який відзначається щороку в третю неділю квітня і величезні проблеми, пов’язані з охороною навколишнього середовища, найбільшу загрозу якому становлять масове вирубування лісів та інше нераціональне і варварське використання природних ресурсів, а також смітники, загальна площа яких, за оцінками спеціалістів, сягає понад 160 тисяч гектарів (для порівняння: площа Карпатського національного природного парку, одного з найбільших в Україні – близько 57 тисяч гектарів).

День працівників місцевої промисловості відзначається згідно з Указом Президента від 20 серпня 2002 року у першу неділю червня.

 День працівників водного господарства відзначається згідно з Указом Президента від 18 березня 2003 року у першу неділю червня.

Події дня:

35 років тому (1981) у доповіді по контролю за захворюваннями США було опубліковане перше офіційне повідомлення про так званий синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Ювілеї дня:

255 років від дня народження Федора Васильовича Пільгера (1761–1828), одного з перших професорів ветеринарії в Україні. Народився в Німеччині; у 1779 році закінчив Ерлангенський університет. За праці по застосуванню у вивченні хвороб людей і тварин порівняльного методу в 1802 році йому було присвоєно звання професора Гісенського університету. В 1806 переїхав в Україну і працював у Харківському університеті завідувачем кафедри лікування тварин. У 1817 заснував перший вітчизняний ветеринарний журнал «Украинский домовод». Видав німецькою мовою двотомник «Систематичний посібник з теоретичної і практичної ветеринарії».

85 років від дня народження Жака Демі (1931-1990), французького кінорежисера, сценариста. Зняв фільми: «Лола», «Шербурзькі парасольки» (1964, головний приз МКФ у Каннах), «Дівчата з Рошфору», «Ательє моделей», «Вісляча шкура», «Кімната в місті». Жака Демі називають одним із останніх представників французької «нової хвилі». Утім, порівнювати його, приміром, з Годаром не варто, так само, як і шукати в його фільмах екзистенційних глибин. Фільми Жака Демі надзвичайно легкі та іскристі. Переважно це мюзикли, де всі співають, танцюють і всіляко радіють життю, або ж казка на кшталт «Віслючої шкури», знята за мотивами однойменного твору Шарля Перро. Музику майже до всіх фільмів Демі написав славнозвісний Мішель Легран. Найвідоміша кінострічка Демі – «Шербурзькі парасольки». Музику з неї можна почути будь-де: і в київській маршрутці, і в барі Буенос-Айреса. Ще одна неоціненна заслуга Жака Демі – саме він відкрив зірку Катрін Деньов, світова слава до якої прийшла після «Шербурзьких парасольк». До Демі Деньов була черговою музою Роже Вадима («пігмаліона з Житомира» як про нього сказав відомий кінокритик), котрий затято намагався зробити з неї копію Брижіт Бардо.  Жак Демі разом із дружиною Аньєс Варда допоміг віднайти молодій французькій актрисі свій неповторний образ – холоднуватої й водночас надзвичайно чуттєвої блондинки з аристократичними манерами. У Демі Катрін Деньов знялася у чотирьох фільмах. І хоча боготворила вона інших, зокрема Бунюеля, але була глибоко вдячною і Демі. Помер французький кінорежисер доволі рано – 59-річним від СНІДу. Творчістю Демі надихались такі різні кінорежисери як Шанталь Акерман і Андре Тешіне. Без Демі не було б «Лоли» і «Лілі Марлен» Фассбіндера, фільмів Альмодовара, Вонг Кар Вая. Тобто, вони були б, але іншими.

75 років від дня народження Марти Аргеріх (1941), легендарної аргентинської піаністки. Журналісти називають її королевою скасувань (вона чи не рекордсмен серед відомих музикантів зі скасування власних концертів), відлюдницею і Гретою Гарбо фортепіано. Вона й дійсно, не надто любить ділитися подробицями свого приватного життя. Щоправда, дещо можна дізнатися з книги відомого французького журналіста Олів’є Белламі «Марта Аргеріх: дитя і чари», зокрема й про стосунки Аргеріх зі свома трьома доньками від різних чоловіків, та про інші речі. Але навряд чи це допоможе краще зрозуміти її виконавську майстерність. Біографія митця – це лише біографія, факт, а творчість – космос. З 1954 року Марта Аргеріх живе в Європі (Париж і Брюссель). Виступає в багатьох країнах світу. Багаторазовий лауреат премії «Греммі». Виконує музику від Баха до Бартока і Шнітке, але, передусім, відома як блискуча виконавиця авторів-романтиків (Шопен, Шуман). На фірмі Philips записи аргентинки увійшли в серію дисків 100 найвидатніших піаністів світу. Її стиль – бездоганна строгість у поєднанні з незбагненною аргентинською чуттєвістю і пристрастю. Її гра – завжди чари, наслання, під яке потрапляєш з перших акордів. Лірика у виконанні Аргеріх легка і тепла як сонячне проміння, а не солодка до нудоти сентиментальність; патетичні твори лунають гідно, без надмірної екзальтованості. І жодних «красивостей», афектів чи вигинань, чим грішить чимало сучасних музикантів, які що тільки не роблять на догоду невибагливій публіці. Аргеріх – це стиль і смак. До її імені можна чіпляти різні ярлики: легендарна, геніальна, неперевершена, але вона, передусім, Музикант. І її треба слухати.

75 років від дня народження Барбари Брильської (1941), польської актриси кіно. Знімалась у фільмах: «Фараон», «Пан Володиєвський», «Анатомія любові», в радянських фільмах «Визволення», «Міста і роки», «Іронія долі». Актриса, разом з іншими діячами польської культури, неодноразово висловлювала підтримку українцям під час російської збройної агресії, засуджуючи дії Кремля.

70 років від дня народження Стефанії Сандреллі (1946), відомої італійської актриси кіно і телебачення. Знімалась у фільмах: «Розлучення по-італійськи», «Зваблена і кинута», «Конформіст», «Двадцяте століття», «Ми так кохали одне одного», «Тераса». Удостоєна почесного призу Венеціанського МКФ 2005 року за визначний внесок у світовий кінематограф, а також триразова володарка італійської кінематографічної премії «Давид Донателло». Кар’єру розпочинала в якості моделі. 14-річною брала участь у конкурсі «Міс Італія», згодом виграла місцевий конкурс краси у своєму рідному містечку Віареджо. В 15 років вона дебютувала в кіно, зігравши роль красуні Анжели у комедії «Розлучення по-італійськи». І хоча роль була не головною, її партнером на знімальному майданчику був Марчелло Мастрояні, а сам фільм здобув «Оскар» і «Золотий глобус» (1963). Після цього Стефанія Сандреллі стала знаменитою і не в останню чергу завдяки своїм зовнішнім даним – світ оцінив її появу в бікіні у фіналі фільму. Але подальші ролі показали, що італійка є талановитою актрисою. Одна з найсильніших її ролей – Джулія у «Конформісті» Бернардо Бертолуччі, одному з кращих фільмів ХХ століття. Останнім часом Стефанія Сандреллі знімається переважно на телебаченні.

Роковини смерті:

190 років з дня смерті Карла Марії фон Вебера (1786-1826), видатного німецького композитора, диригента, піаніста, музичного критика, письменника, основоположника німецької романтичної опери, організатора національного музичного театру. Автор опер: «Вільний стрілець», «Евріанта», «Оберон», віртуозних концертних п’єс «Запрошення до танцю», «Концертштюк». Саме з музики Вебера, якому вдалося узагальнити пошуки композиторів раннього періоду музичного романтизму, бере свої витоки потужна музична драматургія Ріхарда Вагнера. Його опера «Вільний стрілець» за високим своїм художнім значенням і за популярністю своєї музики для німців те ж саме, що «Запорожець за Дунаєм» для нас.