Юрій Касьянов, волонтер
У проекті - мережеві «безпілотники». Це вже на кшталт колективного розуму
02.06.2016 15:30 2067

- Новизна безпілотних літальних апаратів досить умовна, тому що, наприклад, всім відомі німецькі ракети ФАУ-1 і ФАУ-2 періоду Другої світової війни, які теж фактично були безпілотними апаратами. І будь-яка сучасна керована ракета - безпілотник, але тільки в один кінець, без повернення. Те, що зараз називають «безпілотник-камікадзе».

Тобто, якісна зміна полягає не в появі саме безпілотних апаратів, а в тому, що розвиток технологій дозволяє застосовувати такі апарати масовано і в найрізноманітніший спосіб ведення збройної боротьби. Застосовувати їх у військовій справі не тільки, скажімо, в інтересах дивізії, бригади або батальйону, але в масштабі завдань роти, взводу, відділення або окремого блокпосту, або для підтримки ДРГ - диверсійно-розвідувальної групи. Це природно, адже безпілотні літальні апарати - і військові і невійськові - стали дешевшими, компактнішими, розумнішими. Бо обчислювальна потужність от цього безпілотного літального апарату (показує на безпілотник - ред.) у сотні разів перевищує обчислювальну потужність перших комп'ютерів, що з'явилися на рубежі 90-х років. І вартість теж у сотні разів менша.

- Сильні, технологічно розвинені держави - Сполучені Штати, Ізраїль, Німеччина, Франція, Великобританія - намагаються убезпечити своїх солдатів і зробити війну ефективнішою за рахунок застосування безпілотних літальних апаратів. Звичайно, це революція у військовій справі. Але немає ще такого переламу, коли ця революція стане глобальною і, відповідно, з глобальними наслідками. Для ілюстрації: наприклад, колись був димний порох, потім винайшли бездимний з великою кількістю енергії, з'явилася можливість виготовляти патрони в тому вигляді, в якому вони є зараз, зброя стала легшою, більш доступною. Якийсь час озброєння на бездимному і димному пороху співіснували поруч, і не було ще революції у військовій справі. Але в момент, коли бездимний порох повністю витіснив конкурента, способи ведення війни якісно змінилися. Ходити і стріляти строєм вже неправильно, тому що бездимний порох дав можливість стріляти з більших відстаней, сидячи в окопі. В англо-бурській війні бури вперше використали тактику розосередженого використання малих груп на полі бою, і британцям було несолодко, незважаючи на їхню очевидну перевагу в кількості солдатів, кулеметів, артилерії. Тактика змінилася, це була революція у військовій справі. Зараз ми на порозі нової революції, вона здійсниться, якщо ми говоримо про безпілотні літальні апарати, коли їх використання у всіх військових сферах стане повсюдним, масованим і тоді можуть змінитися не лише способи ведення війни.

- Що саме?

Дрони можуть зробити марним такий потужний на сьогодні засіб сучасної війни, як снайпери 

- От навіть зараз можна зробити дрон розміром з кулак, який звідси долетить, скажімо, до метро «Університет» - це з кілометр, і влучить у людину, яка там стоятиме, - точково. Скажімо, вколоти її шприцом з отруйною речовиною, без жодного пострілу, непомітно. Також і на полі бою. Наприклад, по вас стріляє ворожий снайпер. Ви його не бачите, він вправно замаскувався. Але ви дістаєте з рюкзака дрон, кидаєте його в бік снайпера, і далі він все зробить сам. І все - такий потужний на сьогодні засіб сучасної війни, як снайпери, стає недієвим.

Але тут є й інша сторона медалі. Ми говоримо тільки про те, що потрібно для перемоги у війні. Але це призведе, по суті, до зміни всього устрою життя людства. Я кажу не тільки про те, що дрони будуть, скажімо, піцу вам приносити додому. Головне - життя перестане бути приватним, воно і зараз не повністю приватне, все можна переглянути або прослухати. Все це стане дуже небезпечним. Чому? Тому що, пам'ятаєте фільм «Термінатор», машини захопили Землю. Ось ми на тому рівні цієї революції, коли машини дійсно прийматимуть рішення на полі бою частіше, ніж людина, бо вони прийматимуть його швидше, і є велика спокуса надати машинам таке право.

- Тобто, фільм «Термінатор» - не порожня фантазія?

- Абсолютно не порожня фантазія. Сьогодні американці й ізраїльтяни працюють над створенням мережевих безпілотних літальних апаратів. Навіть у нас в країні є вже такі напрацювання. Мережеві - це ті, які літають зграями або застосовуються зграями, мозок кожного літального апарату взаємодіє з іншими. Тобто, вони вилітають, патрулюють всі разом, дивляться. Один засік ціль, інший вдається до відволікаючого маневру, третій - влаштовує перешкоди, четвертий - нападає, п'ятий - фотографує. Це вже якийсь колективний розум. І очевидно, що він може бути використаний без участі людини, тому що людина в цей час у цій точці простору відсутня.

Сьогодні будь-яка більш-менш грамотна людина, яка займається авіамоделюванням і розуміється трошки на цих технологіях, може абсолютно спокійно вдома створити літальний апарат для розвідки, і він відразу полетить, всі дані для цього є в Інтернеті, всі деталі купуються через Інтернет. Можна зробити апарат-камікадзе, який полетить будь-куди і знищить будь-що.

Мати ударні безпілотні системи і захист від них - це стратегічно важливо для існування сучасної держави

- Але ж існує і захист від таких варіантів?

- Є, звичайно. Технології безпілотників і технології захисту від безпілотників розвиваються паралельно. Але наша держава поки що про це не думає. Держава вважає, що це все маячня. Чому? Тому що наші чиновники - люди недалекі, мало освічені, їх хвилюють тільки власні рахунки в офшорах, і вони чомусь вважають, що все можна купити. Тобто, вони думають: якщо стане зовсім погано, я куплю собі якийсь захист. А от не купите, ніхто не продасть, тому що це буде найдорожче, що є у світі, це як ліки від СНІДу. Тобто, наявність такого захисту, так само як і наявність ударних безпілотних систем, є стратегічно важливими для існування сучасної держави. Тому що вже не важливо, яка у тебе гвинтівка, кулемет, танк, гаубиця або літак. Безпілотна авіація вже якоюсь мірою замінює авіацію, тому що підготовка одного пілота коштує мільйони доларів, літак коштує десятки мільйонів доларів, авіаційне озброєння - шалені гроші, а з усім цим може впоратися пташка, яка коштує кілька тисяч або десятків тисяч доларів.

- Звичайно, скромніші, ніж, скажімо, успіхи Сполучених Штатів або того самого Ізраїлю. Але Росія давно, задовго до Криму й Донбасу, почала серйозно займатися цією проблематикою. Вони використовували ресурс всіх конструкторських бюро, які займаються чимось схожим, стали робити хоч якісь власні безпілотники. Потім, зрозумівши, що технологічне відставання дуже велике, вони закупили у Ізраїлю готові апарати і лінію для збирання апаратів, ліцензію. Це дозволило їм закрити найнагальніші потреби і почати формувати вітчизняну школу безпілотної авіації. Зараз вони багато розробляють безпілотників, багато закуповують, цього року у них за планом стояла бюджетна закупівля близько 600 безпілотних літальних апаратів. Вони хочуть мати в кожному взводі безпілотний літальний комплекс. Вони активно застосовують безпілотники на Донбасі, не лише класичні розвідувальні, але і постановники перешкод, і радіотехнічної розвідки, і ударні. Тобто, вони над цим працюють активно, у них є хороші результати, у них є у війську готові підрозділи, тисячі навчених людей, тисячі апаратів. На кінець минулого року у них було на озброєнні вже до 1 тис. літальних апаратів.

- Яким бачите майбутнє вашої «Матриці технологій»?

- Ми сподіваємося, що ситуація в країні таки зміниться і все, що ми робимо, стане потрібне державі. Так, ми робимо щось потрібне просто зараз. Їздимо на фронт вести розвідку. Забезпечуємо нову бригаду Національної гвардії технікою, будуємо їм центр безпілотної авіації, де вони зможуть тренуватися, вчитися, розвивати та експлуатувати свої апарати. Але здебільшого я, як керівник, опікуюся в першу чергу тим, щоб зберегти людей і їхні ідеї. Щоб завтра, коли це стане в нагоді, можна було просто платити людям зарплату або перевести їх до якогось інституту або фірмуи.

- І як довго чекати цього моменту?

- Та я не чекаю, я намагаюся його наблизити.

- Як довго вистачить ваших сил наближати це?

- Хто знає. Я, напевно, належу до тих людей, яких можна тільки вбити, щоб вони вже нічого не наближали.

- Ну, а ваші колеги?

- Хтось відходить від справи, але хтось новий приходить, це неминуче. Я думаю, що, в принципі, все буде нормально.

- "Крива вивезе", як кажуть росіяни?

- Ця "крива" вже дуже близько. Адже перед країною вибір: направо підеш - коня втратиш...

Юрій Сандул, Київ

Фото: Данило Шамкин, Укрінформ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-